Пенсійна реформа-2017: які новації чекають українців?
- 21 квітня 2017, 11:07
Україна до кінця квітня повинна ухвалити пенсійну реформу — це вимога Міжнародного валютного фонду, про яку йдеться в тексті Меморандуму між Україною та МВФ. Якщо зміни в пенсійному забезпеченні відбудуться — українці зможуть вибирати термін та умови виходу на пенсію.
Яких ще нововведень чекати та наскільки реально вкластися у поставлені дедлайни — ми розберемо у цій статті.
Пенсійна реформа в Україні — як стара пісня. Про неї говорять давно, начебто збираються вдосконалити та привести у відповідність до європейських норм, але все ніяк до кінця не доведуть. Реформувати пенсійне забезпечення в Україні хочуть ще з 2003 року, але у кожного уряду, який приходить до влади, до цього питання не доходять руки.
Тепер же відступати нікуди — ухвалити законодавство щодо пенсійної реформи Київ пообіцяв Міжнародному валютному фонду до кінця цього місяця. Чи вдасться — скоро побачимо. Єдине, що зрозуміло точно — часу на амбітну реформу залишилося небагато.
ЩО ОБІЦЯЮТЬ ЗРОБИТИ?
Пенсійну реформу в Україні Верховна Рада повинна прийняти до кінця квітня 2017 року. Вступити в силу вона має з 1 січня 2018 року. Тобто з цього часу мають запрацювати накопичувальні пенсійні рахунки, а виходити на пенсію дозволять при наявності трудового стажу незалежно від віку (зараз — 35 років стажу для чоловіків, 30 років для жінок). Відтак хочуть збільшити єдиний соцвнесок до Пенсійного фонду з роботодавця для представників шкідливих професій (шахтарів, металургів тощо), щоб виплачувати за його рахунок пенсії за стажем.
Також українці зможуть обирати термін та умови виходу на пенсію, який залежить від загального трудового стажу. Адже реформа включатиме в себе новий перелік варіантів виходу на пенсію з ширшим діапазоном пенсійного віку в порівнянні з нині існуючими. Крім того, планують ввести додаткові пенсійні виплати для стимулювання тривалішої зайнятості громадян та пізнішого виходу на пенсію.
Що стосується віку виходу на пенсію — Міжнародний валютний фонд пропонує, щоб середній ефективний вік виходу на пенсію в Україні становив 58,5 року для чоловіків і 55,9 року для жінок. Для порівняння: у ЄС цей вік становить в середньому 63,5 і 62,5 року для чоловіків та жінок відповідно.
Водночас прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив, що у тексті меморандуму України з МВФ пункту про підвищення пенсійного віку немає.
Про те, що не йдеться про підвищення пенсійного віку також заявив міністр соціальної політики України Андрій Рева, наголосивши, що мова йде лише про плани протягом 10 років ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду та введення можливості продовжувати трудову діяльність після досягнення пенсійного віку при збільшенні розміру пенсії для тих громадян, які виходять на пенсію пізніше передбаченого законом терміну.
Як випливає з норм меморандуму, пенсійний вік буде підвищено для окремих категорій населення, і це залежатиме від трудового стажу.
ПЕНСІЙНИЙ ВІК МАЄ ЗНАЧЕННЯ?
Щодо пенсійного віку експерти говорять про те, що економія для бюджету через підвищення пенсійного віку може виявитись мізерною, оскільки виникне необхідність фінансування програм з працевлаштування людей. Сьогодні рівень зайнятості осіб передпенсійного віку складає близько 60% і за умови підвищення пенсійного віку цей показник може лише зрости, що спричинить зростання видатків на виплату допомоги по безробіттю та інших пов’язаних з цим програм. Правильним є те, що за вимогами Меморандуму пропонується «прив’язати» розмір пенсії безпосередньо до розмірів внесків, що дозволить забезпечити соціальну справедливість — коли більшу пенсію отримує той, хто більше працює, причому отримує заробітну плату офіційно. У свою чергу, це має призвести до остаточної ліквідації спецпенсій, пільгових чи особливих доплат, які не залежать від здійснених виплат до Пенсійного фонду. Притому зазначають, що скільки ми накопичили на своїх персональних рахунках — стільки й отримаємо.
НЕ ЗОВСІМ РЕФОРМА
Саму реформу фахівці радять сприймати швидше, як деякі нововведення, адже це лише вдосконалення діючої солідарної системи: це перехід до принципово іншої пенсійної системи — трьохрівневої, яка складатиметься з тієї ж солідарної (перший рівень), обов’язкової накопичувальної (другий рівень) та добровільної накопичувальної системи (третій рівень). Трирівнева система пенсійного забезпечення на сьогодні вже виписана у Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але до цього часу діє лише 2 рівні: солідарний і добровільний накопичувальний. 2-ий рівень — обов’язковий накопичувальний — не запроваджується в силу різноманітних політичних причин. Ця система не просто можлива в Україні, але й необхідна, оскільки дозволить забезпечити гідний рівень пенсії принаймні для сьогоднішніх працюючих українців і вже за кілька років зможе знизити навантаження на солідарну систему пенсійного забезпечення. Експерти говорять, що для того, щоб накопичувати на 2-му та 3-му рівні, потрібне власне джерело фінансування цих потреб у сімейному бюджеті. Однак цього джерела сьогодні не існує навіть для 1-го рівня: зобов’язань з перерозподілу (встановленими державою податками та соціальними внесками) реалізованої праці більше, ніж зарплати. Має ж бути не більше 1/3. Це — аксіома, яка діє у тих країнах, які себе поважають.
НА ОДНОГО ПРАЦЮЮЧОГО — ОДИН ПЕНСІОНЕР
Солідарна система перейшла до України в спадок від Радянського Союзу. Ясна річ, вона потребує свого покращення. Головна проблема солідарної пенсійної системи — кількість нині працюючих людей невелика, порівняно з кількістю пенсіонерів. Практично на кожного працюючого припадає один пенсіонер.
Що цікаво, початок пенсійної реформи в Україні проголошено дуже давно. Ще в 1998 році був указ президента України про запровадження трьохрівневої пенсійної системи і оголошення початку пенсійної реформи. Згодом, у 2003 році, були ухвалені відповідні закони, почалася робота в цьому напрямку й до 2007-го реформа мала бути завершена із запровадженням усіх трьох рівнів пенсійної системи. Однак збій стався у 2004 році, за часів прем’єрства Віктора Януковича, коли пенсійну реформу заблокували.
Наступні уряди не робили теж нічого. Таким чином, нині ситуація в пенсійному забезпеченні стала тією, якою вона зараз стала, тобто, поганою.
Більше того, якщо відкрити закон про пенсійне забезпечення, який почав діяти у 2004 році — там чітко написано: в Україні діє трьохрівнева пенсійна система у складі солідарної, накопичувальної та добровільної. Тобто це все є, його треба просто розвивати. Натомість поспішні рішення, які зараз намагається затвердити вже нинішній уряд, гасять лише окремі проблеми, вважають експерти; питання ж пенсійного забезпечення в її корінному вигляді можна вирішити лише запровадженням трьохрівневої пенсійної системи, так як це працює у світі.
ФІНАНСОВА ПРІРВА ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ
Не так багато країн у світі стикаються й з дефіцитом Пенсійного фонду, про який не втомлюються говорити в Україні. Нестача грошей в Пенсійному фонді насторожує також представників Міжнародного валютного фонду. Свого часу, це навіть було перешкодою для отримання чергового траншу МВФ. Чи можна при проведенні пенсійної реформи зменшити або повністю позбутися фінансової прірви Пенсійного фонду?
Експерти зазначають: для того, щоб при проведенні пенсійної реформи зменшити або повністю позбутися фінансової прірви Пенсійного фонду, необхідно встановити нульову ставку єдиного соцвнеску, зменшити податок на додану вартість до 10-12%, податок на доходи фізичних осіб встановити на рівні 18-20%, а податок на прибуток підприємств — на рівні 28-30%. Решта податків лишити, як є. Інакший вихід експерти вбачають у збільшенні ставки ЄСВ, зменшенні пенсії та збільшенні пенсійного віку. Є ще один варіант — вивести з Пенсійного фонду невластиві для нього видатки, наприклад, доплати до мінімальної пенсії. Ці видатки досить великі. Оскільки вони соціальні, то йти вони повинні з бюджету, а не з Пенсійного фонду. Кардинально ж збалансувати Пенсійний фонд можна лише завдяки впровадженню трьохрівневої пенсійної системи.
Таким чином, експерти сходяться на думці: те, що можна зробити за цей короткий термін пенсійною реформою не назвеш. Ба більше, «структурний маяк» по пенсійній реформі — до травня 2017 року — майже не має шансів бути виконаним, оскільки станом на сьогоднішній день пенсійна реформа не розглядалася навіть на засіданні Уряду, а законопроект ще має бути зареєстрований у Верховній Раді, розглянутий комітетами, пройти перше читання, друге. Навіть за умови, що в парламенті знайдеться більшість для його підтримки, закон може бути прийнятий щонайшвидше до закінчення літньої сесії.
Тож великих сподівань, що скоро, принаймні, українським пенсіонерам, стане жити краще — не покладаємо. Хоча і не варто відкидати того, що зміни таки відбудуться, однак не так швидко і не так масштабно, як це полюбляють подавати з високих кабінетів.
Пенсійна реформа в Україні — як стара пісня. Про неї говорять давно, начебто збираються вдосконалити та привести у відповідність до європейських норм, але все ніяк до кінця не доведуть. Реформувати пенсійне забезпечення в Україні хочуть ще з 2003 року, але у кожного уряду, який приходить до влади, до цього питання не доходять руки.
Тепер же відступати нікуди — ухвалити законодавство щодо пенсійної реформи Київ пообіцяв Міжнародному валютному фонду до кінця цього місяця. Чи вдасться — скоро побачимо. Єдине, що зрозуміло точно — часу на амбітну реформу залишилося небагато.
ЩО ОБІЦЯЮТЬ ЗРОБИТИ?
Пенсійну реформу в Україні Верховна Рада повинна прийняти до кінця квітня 2017 року. Вступити в силу вона має з 1 січня 2018 року. Тобто з цього часу мають запрацювати накопичувальні пенсійні рахунки, а виходити на пенсію дозволять при наявності трудового стажу незалежно від віку (зараз — 35 років стажу для чоловіків, 30 років для жінок). Відтак хочуть збільшити єдиний соцвнесок до Пенсійного фонду з роботодавця для представників шкідливих професій (шахтарів, металургів тощо), щоб виплачувати за його рахунок пенсії за стажем.
Також українці зможуть обирати термін та умови виходу на пенсію, який залежить від загального трудового стажу. Адже реформа включатиме в себе новий перелік варіантів виходу на пенсію з ширшим діапазоном пенсійного віку в порівнянні з нині існуючими. Крім того, планують ввести додаткові пенсійні виплати для стимулювання тривалішої зайнятості громадян та пізнішого виходу на пенсію.
Що стосується віку виходу на пенсію — Міжнародний валютний фонд пропонує, щоб середній ефективний вік виходу на пенсію в Україні становив 58,5 року для чоловіків і 55,9 року для жінок. Для порівняння: у ЄС цей вік становить в середньому 63,5 і 62,5 року для чоловіків та жінок відповідно.
Водночас прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив, що у тексті меморандуму України з МВФ пункту про підвищення пенсійного віку немає.
Про те, що не йдеться про підвищення пенсійного віку також заявив міністр соціальної політики України Андрій Рева, наголосивши, що мова йде лише про плани протягом 10 років ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду та введення можливості продовжувати трудову діяльність після досягнення пенсійного віку при збільшенні розміру пенсії для тих громадян, які виходять на пенсію пізніше передбаченого законом терміну.
Як випливає з норм меморандуму, пенсійний вік буде підвищено для окремих категорій населення, і це залежатиме від трудового стажу.
ПЕНСІЙНИЙ ВІК МАЄ ЗНАЧЕННЯ?
Щодо пенсійного віку експерти говорять про те, що економія для бюджету через підвищення пенсійного віку може виявитись мізерною, оскільки виникне необхідність фінансування програм з працевлаштування людей. Сьогодні рівень зайнятості осіб передпенсійного віку складає близько 60% і за умови підвищення пенсійного віку цей показник може лише зрости, що спричинить зростання видатків на виплату допомоги по безробіттю та інших пов’язаних з цим програм. Правильним є те, що за вимогами Меморандуму пропонується «прив’язати» розмір пенсії безпосередньо до розмірів внесків, що дозволить забезпечити соціальну справедливість — коли більшу пенсію отримує той, хто більше працює, причому отримує заробітну плату офіційно. У свою чергу, це має призвести до остаточної ліквідації спецпенсій, пільгових чи особливих доплат, які не залежать від здійснених виплат до Пенсійного фонду. Притому зазначають, що скільки ми накопичили на своїх персональних рахунках — стільки й отримаємо.
НЕ ЗОВСІМ РЕФОРМА
Саму реформу фахівці радять сприймати швидше, як деякі нововведення, адже це лише вдосконалення діючої солідарної системи: це перехід до принципово іншої пенсійної системи — трьохрівневої, яка складатиметься з тієї ж солідарної (перший рівень), обов’язкової накопичувальної (другий рівень) та добровільної накопичувальної системи (третій рівень). Трирівнева система пенсійного забезпечення на сьогодні вже виписана у Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», але до цього часу діє лише 2 рівні: солідарний і добровільний накопичувальний. 2-ий рівень — обов’язковий накопичувальний — не запроваджується в силу різноманітних політичних причин. Ця система не просто можлива в Україні, але й необхідна, оскільки дозволить забезпечити гідний рівень пенсії принаймні для сьогоднішніх працюючих українців і вже за кілька років зможе знизити навантаження на солідарну систему пенсійного забезпечення. Експерти говорять, що для того, щоб накопичувати на 2-му та 3-му рівні, потрібне власне джерело фінансування цих потреб у сімейному бюджеті. Однак цього джерела сьогодні не існує навіть для 1-го рівня: зобов’язань з перерозподілу (встановленими державою податками та соціальними внесками) реалізованої праці більше, ніж зарплати. Має ж бути не більше 1/3. Це — аксіома, яка діє у тих країнах, які себе поважають.
НА ОДНОГО ПРАЦЮЮЧОГО — ОДИН ПЕНСІОНЕР
Солідарна система перейшла до України в спадок від Радянського Союзу. Ясна річ, вона потребує свого покращення. Головна проблема солідарної пенсійної системи — кількість нині працюючих людей невелика, порівняно з кількістю пенсіонерів. Практично на кожного працюючого припадає один пенсіонер.
Що цікаво, початок пенсійної реформи в Україні проголошено дуже давно. Ще в 1998 році був указ президента України про запровадження трьохрівневої пенсійної системи і оголошення початку пенсійної реформи. Згодом, у 2003 році, були ухвалені відповідні закони, почалася робота в цьому напрямку й до 2007-го реформа мала бути завершена із запровадженням усіх трьох рівнів пенсійної системи. Однак збій стався у 2004 році, за часів прем’єрства Віктора Януковича, коли пенсійну реформу заблокували.
Наступні уряди не робили теж нічого. Таким чином, нині ситуація в пенсійному забезпеченні стала тією, якою вона зараз стала, тобто, поганою.
Більше того, якщо відкрити закон про пенсійне забезпечення, який почав діяти у 2004 році — там чітко написано: в Україні діє трьохрівнева пенсійна система у складі солідарної, накопичувальної та добровільної. Тобто це все є, його треба просто розвивати. Натомість поспішні рішення, які зараз намагається затвердити вже нинішній уряд, гасять лише окремі проблеми, вважають експерти; питання ж пенсійного забезпечення в її корінному вигляді можна вирішити лише запровадженням трьохрівневої пенсійної системи, так як це працює у світі.
ФІНАНСОВА ПРІРВА ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ
Не так багато країн у світі стикаються й з дефіцитом Пенсійного фонду, про який не втомлюються говорити в Україні. Нестача грошей в Пенсійному фонді насторожує також представників Міжнародного валютного фонду. Свого часу, це навіть було перешкодою для отримання чергового траншу МВФ. Чи можна при проведенні пенсійної реформи зменшити або повністю позбутися фінансової прірви Пенсійного фонду?
Експерти зазначають: для того, щоб при проведенні пенсійної реформи зменшити або повністю позбутися фінансової прірви Пенсійного фонду, необхідно встановити нульову ставку єдиного соцвнеску, зменшити податок на додану вартість до 10-12%, податок на доходи фізичних осіб встановити на рівні 18-20%, а податок на прибуток підприємств — на рівні 28-30%. Решта податків лишити, як є. Інакший вихід експерти вбачають у збільшенні ставки ЄСВ, зменшенні пенсії та збільшенні пенсійного віку. Є ще один варіант — вивести з Пенсійного фонду невластиві для нього видатки, наприклад, доплати до мінімальної пенсії. Ці видатки досить великі. Оскільки вони соціальні, то йти вони повинні з бюджету, а не з Пенсійного фонду. Кардинально ж збалансувати Пенсійний фонд можна лише завдяки впровадженню трьохрівневої пенсійної системи.
Таким чином, експерти сходяться на думці: те, що можна зробити за цей короткий термін пенсійною реформою не назвеш. Ба більше, «структурний маяк» по пенсійній реформі — до травня 2017 року — майже не має шансів бути виконаним, оскільки станом на сьогоднішній день пенсійна реформа не розглядалася навіть на засіданні Уряду, а законопроект ще має бути зареєстрований у Верховній Раді, розглянутий комітетами, пройти перше читання, друге. Навіть за умови, що в парламенті знайдеться більшість для його підтримки, закон може бути прийнятий щонайшвидше до закінчення літньої сесії.
Тож великих сподівань, що скоро, принаймні, українським пенсіонерам, стане жити краще — не покладаємо. Хоча і не варто відкидати того, що зміни таки відбудуться, однак не так швидко і не так масштабно, як це полюбляють подавати з високих кабінетів.
