На початку виступу посадовець зазначив, що метою такої тематичної наради, у якій взяли участь голови райдержадміністрацій та керівники районних лікарень, є обговорення питання ефективності функціонування медичних закладів, а також напрацювання і узгодження позицій стосовно створення та функціонування в нашій області з 2017 року госпітальних округів, оскільки таке завдання ставить Уряд.

За словами директора профільного департаменту, відповідно до законодавства України, надання медичної допомоги населенню визначено за рівнями. Первинний здійснюють центри первинної медико-санітарної допомоги, вторинний надають у центральних районних і міських лікарнях, а третинний – сфера діяльності обласних лікарняно-профілактичних закладів. Зважаючи на це, звернення пацієнтів мають відбуватися відповідно до алгоритму: спочатку у ФАП чи лікарську амбулаторію. У разі неможливості надання на первинній ланці повноцінної медичної допомоги, лікар направляє хворого на вторинний рівень до лікарів спеціалістів, на діагностику або на госпіталізацію. І лише коли виникнуть проблемні моменти на вторинному рівні, пацієнта направляють в обласний медичний заклад.

Зважаючи на прагнення пацієнтів до скорочення тривалості лікування у стаціонарах, незворотнім є процес оптимізації кількості лікарняних ліжок в ЦРЛ. Олег Рибальченко звернув увагу на зміни у законодавстві, що стосуються процесу оптимізації ліжко-місць. За його словами, якщо раніше кількість ліжок була "прив’язана" до кількості медичних працівників, то з травня цього року штатний розклад медичного закладу формується виключно від обсягу медичної допомоги, яка надається, і може змінюватися у межах загальної штатної чисельності та фонду оплати праці.

– Відтепер, якщо в стаціонарі є надлишковий ліжковий фонд, ви можете його оптимізувати без втрат посад медичних працівників, – підкреслив посадовець.

Питання варіантів створення в області госпітальних округів було обговорено в процесі аналізу реальних потоків пацієнтів по області у 2015 році, який власне і відображає можливості територій щодо надання доступних і якісних медичних послуг. Так, за інформацією Олега Рибальченка, жителям центральних територій області вже традиційно найбільш притаманне лікування в ЛПЗ Кіровограда, східні райони орієнтовані на Олександрійську медицину. Таким чином, де-факто маємо у перспективі 2 госпітальні округи. У Кіровоградському госпітальному окрузі можна виокремити медичні заклади, що є основними: лікарня швидкої медичної допомоги, міська лікарня Кіровограда, пологовий будинок і Кіровоградська ЦРЛ. В Олександрійському госпітальному окрузі міська лікарня Олександрії (переважно хірургічний напрям) і Олександрійська ЦРЛ (переважно терапевтичний напрям) повинні стати центральними закладами. Усі інші ЦРЛ у перспективі будуть базовими – первинними. Центральні заклади госпітальних округів – вторинні, матимуть пріоритет у фінансуванні і першочергово забезпечуватимуться медичним обладнанням.

Що стосується західних районів Кіровоградщини, то, за словами директора профільного департаменту, фахівці поки що не бачать тут чітких ознак госпітального округу через тенденцію направленості потоку пацієнтів до інших областей. Тому питання про центральні заклади так званого Західного госпітального округу залишається відкритим з векторами на Добровеличківський та Гайворонський райони.