На Кіровоградщині створюють освітні округи
- 15 березня 2016, 15:00
В обласній державній адміністрації розпочала роботу експертна група з підготовки проекту перспективного плану створення на Кіровоградщині освітніх округів. Протягом нинішнього тижня вона провадитиме відповідні консультації з керівниками райдержадміністрацій, районних рад та об’єднаних територіальних громад.
Розпочинаючи засідання групи, перший заступник голови облдержадміністрації Сергій Коваленко нагадав, що у кінці грудня Верховна Рада прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (набрав чинності з 1 січня ц.р.), у Прикінцевих положеннях якого міститься доручення обласним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування, з метою задоволення потреб населення у високоякісних послугах та раціональної концентрації й ефективного використання матеріальних, фінансових, кадрових ресурсів регіону, забезпечити створення освітніх і культурних округів шляхом об’єднання навчальних закладів, закладів культури, інших бюджетних установ. На засіданнях експертної групи якраз і аналізуватимуться пропозиції районів та громад щодо створення освітніх округів, що формуватимуться на основі навчально-виховних об’єднань, які, в свою чергу, будуть створені в результаті реорганізації нинішньої мережі загальноосвітніх навчальних закладів на базі кількох опорних шкіл, що матимуть філії в особі приєднаних до них менш потужних закладів освіти.
– Основна мета такого реформування полягає в тому, – зазначив Сергій Коваленко, – що дитина від ясельної групи до 11 класу у кожному населеному пункті – чи великому, чи маленькому – повинна мати перспективу, мати можливість отримати якісну загальну середню освіту, що дасть змогу успішно скласти ЗНО і стати студентом вишу тому, хто має таку мету. На жаль, не всі навчальні заклади Кіровоградської області на нинішньому етапі можуть надавати однаково якісні освітні послуги, тому що ні структура цих закладів, ні організація в них навчально-виховного процесу не дає такої можливості.
Майбутні навчально-виховні об’єднання, котрі формуватимуть освітні округи, матимуть статус юридичної особи і будуть фінансово самостійними, але для цього їм, відповідно до рекомендацій Міністерства освіти, необхідно мати не менше (або хоча б в межах) 360 учнів.
Сергій Коваленко наголосив, що під час такої реорганізації не буде закрито жодної школи, не скорочуватимуться педагогічні працівники і, що не менш важливо, під час обговорення проекту модернізації освітньої мережі питання не розглядатиметься з погляду економії коштів, оскільки належний фінансовий ресурс для таких змін є. Це освітня субвенція, що надходитиме з державного бюджету, і додаткові кошти, які території можуть виділяти з місцевих бюджетів у разі, коли такої субвенції не вистачатиме. Тим більше, що підсумки виконання дохідної частини місцевих бюджетів і за 2015 рік, і за два місяці поточного року свідчать про позитивні результати. Торік перевиконання запланованих доходів склало у загальній сумі 400 мільйонів гривень, тож у місцевих бюджетах є чималі залишки, нинішнього року, як свідчать попередні розрахунки, результати можуть бути ще вагомішими.
Тобто перші кроки децентралізації дали такий фінансовий ресурс на місця, що його можна використовувати і на розвиток інфраструктури територій, і на фінансування закладів освіти за стандартами окремого села чи окремої школи.
Але все це підходи для вирішення питання. Насамперед у центрі уваги – дитина. Головне, для чого розпочинаються пропоновані зміни – надати їй право на отримання якісної освіти, а це можливе лише тоді, коли у навчальному закладі і для шкільних, і для позашкільних занять створено всі умови, коли навчально-виховний процес організовано на належному рівні, коли знання з тих чи інших предметів дають відповідні фахівці, а не будь-хто з педагогів, кого поставили на заміну.
– Якісна освітня послуга – це дуже просто, – зазначив Сергій Коваленко. – Або дитина отримує після 11 класу омріяний шлях, до чого лежить її душа, продемонструвавши під час ЗНО високі знання і ставши за його підсумками студентом вищого навчального закладу, або вона його не отримує.
Про те, що у досить багатьох навчальних закладах області, особливо малокомплектних школах, де немає висококласних фахівців або профільних фахівців взагалі, рівень надання знань учням досить низький, свідчать результати зовнішнього незалежного оцінювання, які красномовніші за будь-які "підтягнуті оцінки в атестаті".
Усім дітям, незалежно від того, де вони живуть – у райцентрі чи віддаленому селі, потрібні якісні знання, система шкільної освіти має їх забезпечити, а батьки повинні зрозуміти і усвідомити відповідальність за освітній рівень своїх дітей, а значить, їхнє майбутнє, тому з ними необхідно проводити відповідну роботу.
Першими на засіданні обласної експертної групи презентували свої пропозиції щодо модернізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів представники Маловисківського та Голованівського районів. Голови районних державних адміністрацій Павло Сорока та Олег Голімбієвський наголошували, що це всього лише перспективний план, який ще коригуватиметься, з урахуванням різних чинників – як об’єктивних, так і суб’єктивних. В обох районах – це дороги, у тому числі міжсільські, по яких в перспективі курсуватимуть шкільні автобуси чи інший транспорт, що підвозитиме дітей до опорних шкіл, і які потребують серйозного ремонту (на засіданні був присутній керівник Служби автомобільних доріг в області Сергій Поліщук, який уважно записував пропозиції, де і що треба ремонтувати). У Голованівському районі також суттєвим є "людський фактор": деякі громади з малою чисельністю учнів у школах, посилаючись на децентралізацію та право "самим вирішувати, як організовувати життя на своїй території", сприйняли пропозицію про зміни в статусі цих шкіл та їх влиття у створювані навчально-виховні об’єднання в штики. Однак, як зазначив Олег Голімібієвський, ми працюємо з громадами, ведемо роз’яснювальну роботи і вони самі "потроху починають все розуміти".
У Маловисківському районі пропонується створити п’ять навчально-виховних об’єднань, які ввійдуть до освітнього округу: Смолінське, Хмелівське, Злинське, Мар’янівське й Оникіївське (пропозиції Маловисківської міської об’єднаної територіальної громади будуть заслухані у наступні дні). У Голованівському районі тутешній освітній округ планують сформувати теж за рахунок п’яти НВО – Голованівського, Перегонівського, Побузького, Молдовського та Межирічківського, однак у трьох із них чисельність школярів не дотягує до встановленого Міносвіти кількісного показника: тут виходить менше 360 учнів. Як вирішувати питання – у районі думатимуть.
Головам обох райдержадміністрацій та присутнім на засіданні експертної групи головам районних рад, керівникам районних підрозділів освіти Сергій Коваленко порекомендував по-розумному використовувати звільнені в перспективі приміщення чи частину приміщень тих шкіл, звідки діти перейдуть навчатися до опорних навчальних закладів. Ці площі, за його словами, можна використовувати для гурткової, клубної роботи, для організації музеїв, тобто вони мають бути функціонально задіяні і, безумовно, підтримувані сільською радою у фінансовому плані.
– Основна мета такого реформування полягає в тому, – зазначив Сергій Коваленко, – що дитина від ясельної групи до 11 класу у кожному населеному пункті – чи великому, чи маленькому – повинна мати перспективу, мати можливість отримати якісну загальну середню освіту, що дасть змогу успішно скласти ЗНО і стати студентом вишу тому, хто має таку мету. На жаль, не всі навчальні заклади Кіровоградської області на нинішньому етапі можуть надавати однаково якісні освітні послуги, тому що ні структура цих закладів, ні організація в них навчально-виховного процесу не дає такої можливості.
Майбутні навчально-виховні об’єднання, котрі формуватимуть освітні округи, матимуть статус юридичної особи і будуть фінансово самостійними, але для цього їм, відповідно до рекомендацій Міністерства освіти, необхідно мати не менше (або хоча б в межах) 360 учнів.
Сергій Коваленко наголосив, що під час такої реорганізації не буде закрито жодної школи, не скорочуватимуться педагогічні працівники і, що не менш важливо, під час обговорення проекту модернізації освітньої мережі питання не розглядатиметься з погляду економії коштів, оскільки належний фінансовий ресурс для таких змін є. Це освітня субвенція, що надходитиме з державного бюджету, і додаткові кошти, які території можуть виділяти з місцевих бюджетів у разі, коли такої субвенції не вистачатиме. Тим більше, що підсумки виконання дохідної частини місцевих бюджетів і за 2015 рік, і за два місяці поточного року свідчать про позитивні результати. Торік перевиконання запланованих доходів склало у загальній сумі 400 мільйонів гривень, тож у місцевих бюджетах є чималі залишки, нинішнього року, як свідчать попередні розрахунки, результати можуть бути ще вагомішими.
Тобто перші кроки децентралізації дали такий фінансовий ресурс на місця, що його можна використовувати і на розвиток інфраструктури територій, і на фінансування закладів освіти за стандартами окремого села чи окремої школи.
Але все це підходи для вирішення питання. Насамперед у центрі уваги – дитина. Головне, для чого розпочинаються пропоновані зміни – надати їй право на отримання якісної освіти, а це можливе лише тоді, коли у навчальному закладі і для шкільних, і для позашкільних занять створено всі умови, коли навчально-виховний процес організовано на належному рівні, коли знання з тих чи інших предметів дають відповідні фахівці, а не будь-хто з педагогів, кого поставили на заміну.
– Якісна освітня послуга – це дуже просто, – зазначив Сергій Коваленко. – Або дитина отримує після 11 класу омріяний шлях, до чого лежить її душа, продемонструвавши під час ЗНО високі знання і ставши за його підсумками студентом вищого навчального закладу, або вона його не отримує.
Про те, що у досить багатьох навчальних закладах області, особливо малокомплектних школах, де немає висококласних фахівців або профільних фахівців взагалі, рівень надання знань учням досить низький, свідчать результати зовнішнього незалежного оцінювання, які красномовніші за будь-які "підтягнуті оцінки в атестаті".
Усім дітям, незалежно від того, де вони живуть – у райцентрі чи віддаленому селі, потрібні якісні знання, система шкільної освіти має їх забезпечити, а батьки повинні зрозуміти і усвідомити відповідальність за освітній рівень своїх дітей, а значить, їхнє майбутнє, тому з ними необхідно проводити відповідну роботу.
Першими на засіданні обласної експертної групи презентували свої пропозиції щодо модернізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів представники Маловисківського та Голованівського районів. Голови районних державних адміністрацій Павло Сорока та Олег Голімбієвський наголошували, що це всього лише перспективний план, який ще коригуватиметься, з урахуванням різних чинників – як об’єктивних, так і суб’єктивних. В обох районах – це дороги, у тому числі міжсільські, по яких в перспективі курсуватимуть шкільні автобуси чи інший транспорт, що підвозитиме дітей до опорних шкіл, і які потребують серйозного ремонту (на засіданні був присутній керівник Служби автомобільних доріг в області Сергій Поліщук, який уважно записував пропозиції, де і що треба ремонтувати). У Голованівському районі також суттєвим є "людський фактор": деякі громади з малою чисельністю учнів у школах, посилаючись на децентралізацію та право "самим вирішувати, як організовувати життя на своїй території", сприйняли пропозицію про зміни в статусі цих шкіл та їх влиття у створювані навчально-виховні об’єднання в штики. Однак, як зазначив Олег Голімібієвський, ми працюємо з громадами, ведемо роз’яснювальну роботи і вони самі "потроху починають все розуміти".
У Маловисківському районі пропонується створити п’ять навчально-виховних об’єднань, які ввійдуть до освітнього округу: Смолінське, Хмелівське, Злинське, Мар’янівське й Оникіївське (пропозиції Маловисківської міської об’єднаної територіальної громади будуть заслухані у наступні дні). У Голованівському районі тутешній освітній округ планують сформувати теж за рахунок п’яти НВО – Голованівського, Перегонівського, Побузького, Молдовського та Межирічківського, однак у трьох із них чисельність школярів не дотягує до встановленого Міносвіти кількісного показника: тут виходить менше 360 учнів. Як вирішувати питання – у районі думатимуть.
Головам обох райдержадміністрацій та присутнім на засіданні експертної групи головам районних рад, керівникам районних підрозділів освіти Сергій Коваленко порекомендував по-розумному використовувати звільнені в перспективі приміщення чи частину приміщень тих шкіл, звідки діти перейдуть навчатися до опорних навчальних закладів. Ці площі, за його словами, можна використовувати для гурткової, клубної роботи, для організації музеїв, тобто вони мають бути функціонально задіяні і, безумовно, підтримувані сільською радою у фінансовому плані.