Серед авторів і розробників майбутнього закону, крім Михайла Соколова, заступника голови Всеукраїнської аграрної ради та Сергія Карпенка, директора Асоціації "Союз птахівників України", налічується 32 народних депутати — переважно тих, що представляють сільськогосподарські регіони.

Оскільки одним із співавторів є наш народний обранець Олесь Довгий, до нього ми і звернулись із коментарів з цього приводу.

— Тривалий час, — розпочав Олесь Станіславович, — працівники сільського господарства відчували на своїх плечах потужній податковий тягар. Наших, без перебільшень, годувальників з року в рік добивала порочна практика у вигляді невідшкодування ПДВ (податку на додану вартість, прим. авт.) та відмови, здебільшого, через малозначущі погрішності у документації, у податкових кредитах. Такі умови взаємин держави й аграріїв — на кшталт поміщика й кріпака — тримали останніх на рівні нульової рентабельності, а подекуди "вганяли" їх у збиток. Звісно, я не можу залишатись осторонь цієї проблеми, оскільки вона може остаточно добити село.

— А тепер, виходить, все зміниться на краще?

— Переконаний, що так. Відповідні зміни до Податкового кодексу дадуть сільгоспвиробникам можливість дихати на повні груди. Судіть самі, з набуттям чинності змін, про які ми говоримо, різним контролюючим органам буде заборонено скасовувати суми податкового кредиту без реально вагомих на те причин. Тепер же, підставою для скасування може стати лиш помилка у ІПН (індивідуальний податковий номер, прим. авт.) платника, або ж участь його у неоподаткованих операціях. ПДВ буде відшкодовуватись не за принципом "друзям — все, всім іншим — закон", а буде започатковано Єдиний публічний реєстр, на якому будуть акумульовані заяви претендентів на бюджетне відшкодування з публічним оприлюдненням процесу відшкодування ПДВ з інформацією про черговість та суми, заявлені тим чи іншим платником. Крім цього, змінами до Податкового кодексу передбачається, максимум, до 1 січня 2018 року, відновлення дії спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства. Ще важливо і те, що з 1 січня 2016 року і до набуття чинності внесених змін до суб’єктів цього спеціального режиму не будуть застосовуватись фінансові санкції за технічні помилки у податкових деклараціях., якщо вони будуть виправлені у відповідний термін.

— З моменту подання даного законопроекту до його затвердження Верховною Радою може сплинути чимало часу і це в той час, коли 20 лютого – граничний термін здачі декларацій з ПДВ…

— Я вас зрозумів. Ви хочете сказати, що аграрії, через незнання, як зробити це правильно і квапитись не будуть? Можливо, але, з іншого боку, податківці за це зволікання обкладуть їх штрафами та пенями? Тож, повторюсь: від 1 січня цього року і до набуття чинності оновленого Закону ані пені, ані штрафи за такий вид порушення застосовуватись не будуть. Це не провина аграріїв. Немає їхньої вини і у запровадженні двох реєстрів, що стало причиною суцільного розбалансування адміністрування ПДВ — це провина наших фіскальних органів, яка полягає у відсутності чіткої і недвозначної роз’яснювальної роботи.

Крім цього, тільки на початок 2016 року держава мала заборгованість по поверненню ПДВ в сумі більше 15 мільярдів гривень. Ось чому у нинішніх, не вельми сприятливих політичних й економічних умовах, запровадження єдиного реєстру з автоматичним відшкодуванням ПДВ та продовження спец-режиму оподаткування до 2018 року, як це задекларовано у Коаліційній угоді, важливо сьогодні, як ніколи. Подальше зволікання, як-то говориться, смерті подібно. Особливо це стосується сільськогосподарських регіонів нашої країни, до яких, зокрема, належать і благодатні чорноземи мого виборчого округу, де питому вагу — 75% — складають підприємства аграрного сектору. А це означає, що зміни у спрощенні ведення бізнесу, який позбавиться нарешті прискіпливого чиновницького адміністрування, вже незабаром матимуть позитивні результати і для всіх нас, і для нашої країни. Наступний наш крок — голосування у сесійній залі.