У Знам’янці організували «гарячу лінію» на тему «Децентралізація влади в Україні»
- 23 грудня 2015, 09:51
22 грудня 2015 року з 8-00 до 12-00 год. юридичним відділом міськвиконкому проводилася «гаряча лінія» на тему «Децентралізація влади в Україні».
За матеріалами «гарячої лінії» пропонуємо розглянути основні аспекти процесу децентралізації у питаннях та відповідях:
Що ж таке децентралізація?
Децентралізація – це реальний шлях до підвищення якості повсякденного життя мешканців кожного села, селища чи міста.
Вона передбачає створення фінансово незалежних громад, які зможуть самостійно і на належному рівні утримувати дитячі садки і школи, амбулаторії, будинки культури і клуби, дороги, інфраструктуру.
Процес децентралізації в Україні розпочато 17 червня 2014 року, коли Верховна Рада України прийняла перший з пакету "децентралізаційних законів" – Закон України "Про співробітництво територіальних громад".
Чому ми обираємо шлях децентралізації?
Європейський і світовий досвід свідчить, що місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватись тільки на місцевому рівні. Держава ніколи не дійде до проблем кожного села чи міста, кожної вулиці чи двору.
Сильне місцеве самоврядування базується на розвинутому громадянському суспільстві і демократії. В умовах децентралізації неможлива узурпація влади. А в нашому випадку децентралізація – це фактично деузурпація. Ми можемо до безконечності вибирати нову владу. Але будемо і знову і знову розчаровуватись у ній, допоки не змінимо систему.
Той шлях, який ми обираємо, передбачає передачу повноважень вирішувати місцеві проблеми на низовий, базовий рівень, рівень громад. Також він передбачає забезпечення їх власними фінансовими ресурсами, які зроблять їх спроможними ці проблеми вирішувати.
Але будь-який орган місцевого самоврядування може діяти тільки в рамках закону і Конституції. Віддаючи в ході децентралізації повноваження, держава забезпечує одночасно ефективний контроль і зупиняє ті рішення, де місцеві органи влади виходять за межі своїх повноважень.
Спроможні громади
Повноваження, фінансові ресурси і контроль – три кити, на яких базується ефективна модель місцевого самоврядування.
І саме на цих трьох напрямках зосереджені сьогодні наші зусилля.
Громади мають бути спроможні взяти на себе широкі повноваження у вирішенні місцевих проблем. Отримавши відповідні економічні інструменти (перш за все податки і збори), вони мають заробити для себе необхідні ресурси.
Плани, про які йде мова, не зобов’язують громади до об’єднання, вони визначають лише його можливі рамки. Принципово важливо, щоб в процесі об’єднання не виникли "мертві зони", коли слабкі громади залишаться нікому не потрібними.
Саме тому в Законі України "Про добровільне об’єднання територіальних громад" передбачено наявність такого плану на обласному рівні як необхідна умова.
А далі йти по шляху об’єднання чи вичікувати – справа самих громад.
Закон про співробітництво територіальних громад, з якого ми починали, передбачає і те, що громади можуть розпочати зі спільних проектів, а далі вже приймати рішення. А для тих громад, які готові уже сьогодні до перетворень, закладені стимули.
Це доступ до тих повноважень і ресурсів, які уже сьогодні отримують міста, у яких повноцінна система місцевого самоврядування була сформована ще раніше.
Економічні стимули
Парламент прийняв зміни до Податкового та Бюджетного кодексів, які уже розширили фінансові можливості місцевого самоврядування, а в майбутньому дозволяють зробити економічно самодостатніми та спроможними і нові об’єднані громади.
Логіка цих змін полягає в тому, що податки, які передаються на місця, дозволяють збільшити місцеві бюджети, а громади уже матимуть право питати у свого керівництва, як ті розпоряджаються додатковими ресурсами.
Повноваження
Також розпочато передачу органам місцевого самоврядування повноважень, які по праву їм належать.
Знаковим було прийняття закону про архітектурно-будівельний контроль. Відійде в минуле поняття земель за межами населених пунктів, розпоряджатись якими одноосібно мали право державні чиновники; відповідний законопроект уже готується. Прийнято закон про децентралізацію в сфері надання адміністративних послуг.
Система управління на місцях
Зараз існує дуже багато міфів про те, як зміниться адміністративно територіальний устрій країни.
Перш за все, хочу всіх заспокоїти – ніхто не збирається змінювати кількість і межі областей та районів.
Основною територіальною одиницею стає громада. Громада має голову та виконком, який виконує всі функції з управління громадою.
Села, які ввійшли до об’єднаної громади, обирають старост, які входять до виконкому об’єднаної громади і виконують ті ж функції, які були в сільраді.
Наступний рівень – це район і область. І там і там будуть обрані рай- та облради, які мають створити виконкоми замість рай- та обладміністрацій. Тобто обрані місцевими жителями люди будуть керувати областями.
При цьому центральна влада матиме своїх представників, які зможуть ветувати будь-які незаконні рішення місцевої влади.
Саме ці речі мають бути закріплені в Конституції.
Проект змін до Конституції
Є чотири ключові моменти, які необхідно чітко зафіксувати:
- статус громади як базової одиниці місцевого самоврядування;
- принципи субсидіарності, повсюдності, фінансової самодостатності місцевого самоврядування, які ми уже почали втілювати через закони, з тим, що ні у кого не було можливості відкотити назад;
- трирівневу модель місцевого самоврядування;
- систему забезпечення контролю з боку держави та громади.
Після того, як це буде зроблено, точка неповернення буде пройдена. А уже на основі Конституції можна буде прийняти нову редакцію закону про місцеве самоврядування, низку інших законів, щоб завершити побудову нової моделі ефективного врядування.
Що ж таке децентралізація?
Децентралізація – це реальний шлях до підвищення якості повсякденного життя мешканців кожного села, селища чи міста.
Вона передбачає створення фінансово незалежних громад, які зможуть самостійно і на належному рівні утримувати дитячі садки і школи, амбулаторії, будинки культури і клуби, дороги, інфраструктуру.
Процес децентралізації в Україні розпочато 17 червня 2014 року, коли Верховна Рада України прийняла перший з пакету "децентралізаційних законів" – Закон України "Про співробітництво територіальних громад".
Чому ми обираємо шлях децентралізації?
Європейський і світовий досвід свідчить, що місцеві проблеми можуть ефективно вирішуватись тільки на місцевому рівні. Держава ніколи не дійде до проблем кожного села чи міста, кожної вулиці чи двору.
Сильне місцеве самоврядування базується на розвинутому громадянському суспільстві і демократії. В умовах децентралізації неможлива узурпація влади. А в нашому випадку децентралізація – це фактично деузурпація. Ми можемо до безконечності вибирати нову владу. Але будемо і знову і знову розчаровуватись у ній, допоки не змінимо систему.
Той шлях, який ми обираємо, передбачає передачу повноважень вирішувати місцеві проблеми на низовий, базовий рівень, рівень громад. Також він передбачає забезпечення їх власними фінансовими ресурсами, які зроблять їх спроможними ці проблеми вирішувати.
Але будь-який орган місцевого самоврядування може діяти тільки в рамках закону і Конституції. Віддаючи в ході децентралізації повноваження, держава забезпечує одночасно ефективний контроль і зупиняє ті рішення, де місцеві органи влади виходять за межі своїх повноважень.
Спроможні громади
Повноваження, фінансові ресурси і контроль – три кити, на яких базується ефективна модель місцевого самоврядування.
І саме на цих трьох напрямках зосереджені сьогодні наші зусилля.
Громади мають бути спроможні взяти на себе широкі повноваження у вирішенні місцевих проблем. Отримавши відповідні економічні інструменти (перш за все податки і збори), вони мають заробити для себе необхідні ресурси.
Плани, про які йде мова, не зобов’язують громади до об’єднання, вони визначають лише його можливі рамки. Принципово важливо, щоб в процесі об’єднання не виникли "мертві зони", коли слабкі громади залишаться нікому не потрібними.
Саме тому в Законі України "Про добровільне об’єднання територіальних громад" передбачено наявність такого плану на обласному рівні як необхідна умова.
А далі йти по шляху об’єднання чи вичікувати – справа самих громад.
Закон про співробітництво територіальних громад, з якого ми починали, передбачає і те, що громади можуть розпочати зі спільних проектів, а далі вже приймати рішення. А для тих громад, які готові уже сьогодні до перетворень, закладені стимули.
Це доступ до тих повноважень і ресурсів, які уже сьогодні отримують міста, у яких повноцінна система місцевого самоврядування була сформована ще раніше.
Економічні стимули
Парламент прийняв зміни до Податкового та Бюджетного кодексів, які уже розширили фінансові можливості місцевого самоврядування, а в майбутньому дозволяють зробити економічно самодостатніми та спроможними і нові об’єднані громади.
Логіка цих змін полягає в тому, що податки, які передаються на місця, дозволяють збільшити місцеві бюджети, а громади уже матимуть право питати у свого керівництва, як ті розпоряджаються додатковими ресурсами.
Повноваження
Також розпочато передачу органам місцевого самоврядування повноважень, які по праву їм належать.
Знаковим було прийняття закону про архітектурно-будівельний контроль. Відійде в минуле поняття земель за межами населених пунктів, розпоряджатись якими одноосібно мали право державні чиновники; відповідний законопроект уже готується. Прийнято закон про децентралізацію в сфері надання адміністративних послуг.
Система управління на місцях
Зараз існує дуже багато міфів про те, як зміниться адміністративно територіальний устрій країни.
Перш за все, хочу всіх заспокоїти – ніхто не збирається змінювати кількість і межі областей та районів.
Основною територіальною одиницею стає громада. Громада має голову та виконком, який виконує всі функції з управління громадою.
Села, які ввійшли до об’єднаної громади, обирають старост, які входять до виконкому об’єднаної громади і виконують ті ж функції, які були в сільраді.
Наступний рівень – це район і область. І там і там будуть обрані рай- та облради, які мають створити виконкоми замість рай- та обладміністрацій. Тобто обрані місцевими жителями люди будуть керувати областями.
При цьому центральна влада матиме своїх представників, які зможуть ветувати будь-які незаконні рішення місцевої влади.
Саме ці речі мають бути закріплені в Конституції.
Проект змін до Конституції
Є чотири ключові моменти, які необхідно чітко зафіксувати:
- статус громади як базової одиниці місцевого самоврядування;
- принципи субсидіарності, повсюдності, фінансової самодостатності місцевого самоврядування, які ми уже почали втілювати через закони, з тим, що ні у кого не було можливості відкотити назад;
- трирівневу модель місцевого самоврядування;
- систему забезпечення контролю з боку держави та громади.
Після того, як це буде зроблено, точка неповернення буде пройдена. А уже на основі Конституції можна буде прийняти нову редакцію закону про місцеве самоврядування, низку інших законів, щоб завершити побудову нової моделі ефективного врядування.
