За останні півтора століття суспільство зазнало величезних змін і зламів, а душа окремо взятого українця так і залишається «непорочною». І Кайдашихи продовжують зі своїми невістками сімейні війни і нині чи не в кожній квартирі. А «війни» між ними точаться, на жаль, з використанням найновіших засобів масового морального та матеріального знищення, які й не снилися Кайдашам в епоху боротьби за межу, за персональну грушу… і ділять уже не грушу, а квартири, будинки, дачі, кімнати, дітей. А то просто віддаючи на згубу, на поталу зірваним з ланцюгом нервам і найгіршим вадам людини у всі століття, у всі епохи, що завжди принижує людей, примушують їх ділити свої території, маєтки, кімнати, розводить за високі паркани друзів і братів.

У цій виставі сміх лунає крізь сльози й навпаки. Комічні та драматичні ситуації, у які потрапляють персонажі, взяті із самого життя. Водночас прочитується й справжній гімн українському світові з його неповторною природою, веселою, життєрадісною, поетичною душею людей, мелодійною, багатющою мовою, неповторною у своїй красі піснею.