Чи святкувати День усіх закоханих. Ми вже визначилися, а ви?
- 14 лютого 2020, 14:17
14 лютого в Україні святкують день Святого Валентина або День усіх закоханих. Свято порівняно нове, і, як і в кожної новації, у нього є прихильники та ті, хто його категорично заперечує.
Якщо не заглиблюватися в історію виникнення Дня усіх закоханих — 14 лютого, а взяти за основу потребу у його відзначенні — читач скаже: так, таке свято потрібне! У нас його почали відзначати порівняно недавно, і воно набуло стрімкої популярності серед молоді. А якщо популярне — отже, і потрібне. Ми відзначаємо і державні, і календарні, і професійні свята, то чому б не відзначати свято прекрасного почуття, свято усіх закоханих? Адже навряд чи серед читачів знайдеться бодай хтось, у кого жодного разу не влучила стріла Амура. І якщо учні молодших та середніх класів у цей день в ігровій напівсерйозній формі лише вчаться висловлювати знаки уваги, то молодь з усією серйозністю почуттів та певними намірами на майбутнє промовляє слова кохання чи то подарунком, чи валентинкою, а чи власним віршем.
Представники старшого покоління можуть не погодитися: це свято католицьке, це свято дохристиянське і взагалі — раніше у нас ні кохання, ані сексу не було. Можливо, й вигадали свято католики, але ж можна й не згадувати «опозиційного» священника Валентина, а просто поринути спогадами у юність і згадати своє власне перше трепетне почуття. Хтось з читачів нещодавно відзначив золотий чи срібний ювілей подружнього життя, хтось — лише відзначає медовий місяць, проте кожен з нас бодай раз у своєму житті і чув, і вимовляв
найсокровенніше речення: «Я тебе кохаю…» І у ту мить нікому й на думку не спало ім’я священника Валентина, а торжествувало почуття.
Адже чим відрізняється Нomo sapiens від інших ссавців? Саме цим почуттям. Якщо інші ссавці відчувають потребу у продовженні роду, відчувають вірність, прихильність, ба навіть піклування на інстинктивному рівні, то людина разом із сукупністю первинних інстинктів має ще й найпрекрасніше почуття — кохання.
Тож співаймо гімн одвічному й прекрасному коханню! І не лише у цей день, а й протягом усього свідомого буття. І хай це буде не день Святого Валентина, а День усіх закоханих — принаймні з такою назвою це свято зайшло до нас в Україну. Тож з Днем усіх закоханих!
Кохайте і будьте коханими!
Це слово найдревніше в світі,
Хоча для кожного воно нове.
Щасливі словом цим зігріті –
КОХАННЯ вічно хай живе!
Віктор Шевченко
Представники старшого покоління можуть не погодитися: це свято католицьке, це свято дохристиянське і взагалі — раніше у нас ні кохання, ані сексу не було. Можливо, й вигадали свято католики, але ж можна й не згадувати «опозиційного» священника Валентина, а просто поринути спогадами у юність і згадати своє власне перше трепетне почуття. Хтось з читачів нещодавно відзначив золотий чи срібний ювілей подружнього життя, хтось — лише відзначає медовий місяць, проте кожен з нас бодай раз у своєму житті і чув, і вимовляв
найсокровенніше речення: «Я тебе кохаю…» І у ту мить нікому й на думку не спало ім’я священника Валентина, а торжествувало почуття.
Адже чим відрізняється Нomo sapiens від інших ссавців? Саме цим почуттям. Якщо інші ссавці відчувають потребу у продовженні роду, відчувають вірність, прихильність, ба навіть піклування на інстинктивному рівні, то людина разом із сукупністю первинних інстинктів має ще й найпрекрасніше почуття — кохання.
Тож співаймо гімн одвічному й прекрасному коханню! І не лише у цей день, а й протягом усього свідомого буття. І хай це буде не день Святого Валентина, а День усіх закоханих — принаймні з такою назвою це свято зайшло до нас в Україну. Тож з Днем усіх закоханих!
Кохайте і будьте коханими!
Це слово найдревніше в світі,
Хоча для кожного воно нове.
Щасливі словом цим зігріті –
КОХАННЯ вічно хай живе!
Віктор Шевченко
