Медіаграмотність потрібно запровадити в практику кожного вчителя – Лілія Гриневич
- 18 квітня 2018, 10:55
Міністр освіти та науки України Лілія Гриневич уважає, що насамперед необхідно запропонувати вчителям України інструментарій для викладання медіаграмотності, адже не всі з них самі володіють цими навичками.
Про це вона сказала 17 квітня під час суспільно-політичного форуму «Реформи під прицілом: діалог громадськості та уряду», організованого Реанімаційним Пакетом Реформ.
Пані Гриневич підкреслила, що розвиток критичного мислення в дітей є одним із ключових складових урядової реформи «Нова українська школа».
Міністр освіти та науки України також нагадала, що навички медіаграмотності наразі вже в включено в стандарт початкової школи . «Тож програми, які будуються на стандарті, не можуть цього уникнути, – відзначила вона. – А якщо спробують, то ми таку програму не затвердимо».
Головна проблема щодо впровадження медіаграмотності, на думку пані Гриневич, полягає в методології. «Не можна вчителя, який сам не вміє критично мислити, відправити цьому вчити дітей. Йому треба дати інструментарій. Цього не було в нашій культурі радянської та пострадянської школи – навчання критично мислити, ставити питання, піддавати сумніву», – зазначила вона у відповідь на питання MediaSapiens.
Пані Гриневич звернула увагу на те, що крім медіаграмотності новий підхід до шкільної освіти включає також таку складову як інформаційна безпека дітей.
«Сьогодні діти, особливо мешканці великих міст, починають користуватися інтернетом з трьох років, – зазначила міністр. – Цей процес не всі батьки можуть проконтролювати до кінця. Декому з батьків це байдуже, хтось із них не усвідомлює, навіщо. Навчати дітей, як ти маєш там себе захистити, як розпізнати інформацію, яка може загрожувати твоєму життю та здоров’ю, як тобою можуть маніпулювати, доводиться початковій школі».
Лілія Гриневич назвала впровадження медіаграмотності в шкільну освіту в Україні «довгим шляхом» й підкреслила, що міністерство потребує хороших матеріалів із цієї тематики. Відомство збирає їх та викладає на своєму сайті. «Ці матеріали зможуть використовувати активні вчителі, які розуміють проблематику. Виклик полягає в тому, як це запровадити в практику кожного вчителя. Послідовно й важкою працею», – уважає міністр освіти та науки України.
Говорячи про одну зі складових реформи – підвищення кваліфікації вчителів – пані Гриневич розповіла, що чимало з них не мають достатньо навичок користування інтернет-послугами.
«Наша вчительство – дуже різне. І в цьому найбільший виклик реформи. Наприклад, з 22 тисяч вчителів першого класу, які зареєструвалися на наш дистанційний курс, 5 тисяч потребували допомоги в відкритті своєї електронної скриньки. Їм по телефону пояснювали, що необхідно зробити зробити, наші партнери, які робили цей курс. Ці вчителі вперше в своєму житті це робили [мали справу з електронною поштою]». Ось така цифрова прірва має місце між вчительством і учнями, зокрема початкової школи», – зазначила міністр.
Нагадаємо, раніше міністр освіти та науки України Лілія Гриневич зазначала, що критичному мисленню та медіаграмотності необхідно навчати наскрізно на усіх предметах в школі.
osvita.mediasapiens.ua
Пані Гриневич підкреслила, що розвиток критичного мислення в дітей є одним із ключових складових урядової реформи «Нова українська школа».
Міністр освіти та науки України також нагадала, що навички медіаграмотності наразі вже в включено в стандарт початкової школи . «Тож програми, які будуються на стандарті, не можуть цього уникнути, – відзначила вона. – А якщо спробують, то ми таку програму не затвердимо».
Головна проблема щодо впровадження медіаграмотності, на думку пані Гриневич, полягає в методології. «Не можна вчителя, який сам не вміє критично мислити, відправити цьому вчити дітей. Йому треба дати інструментарій. Цього не було в нашій культурі радянської та пострадянської школи – навчання критично мислити, ставити питання, піддавати сумніву», – зазначила вона у відповідь на питання MediaSapiens.
Пані Гриневич звернула увагу на те, що крім медіаграмотності новий підхід до шкільної освіти включає також таку складову як інформаційна безпека дітей.
«Сьогодні діти, особливо мешканці великих міст, починають користуватися інтернетом з трьох років, – зазначила міністр. – Цей процес не всі батьки можуть проконтролювати до кінця. Декому з батьків це байдуже, хтось із них не усвідомлює, навіщо. Навчати дітей, як ти маєш там себе захистити, як розпізнати інформацію, яка може загрожувати твоєму життю та здоров’ю, як тобою можуть маніпулювати, доводиться початковій школі».
Лілія Гриневич назвала впровадження медіаграмотності в шкільну освіту в Україні «довгим шляхом» й підкреслила, що міністерство потребує хороших матеріалів із цієї тематики. Відомство збирає їх та викладає на своєму сайті. «Ці матеріали зможуть використовувати активні вчителі, які розуміють проблематику. Виклик полягає в тому, як це запровадити в практику кожного вчителя. Послідовно й важкою працею», – уважає міністр освіти та науки України.
Говорячи про одну зі складових реформи – підвищення кваліфікації вчителів – пані Гриневич розповіла, що чимало з них не мають достатньо навичок користування інтернет-послугами.
«Наша вчительство – дуже різне. І в цьому найбільший виклик реформи. Наприклад, з 22 тисяч вчителів першого класу, які зареєструвалися на наш дистанційний курс, 5 тисяч потребували допомоги в відкритті своєї електронної скриньки. Їм по телефону пояснювали, що необхідно зробити зробити, наші партнери, які робили цей курс. Ці вчителі вперше в своєму житті це робили [мали справу з електронною поштою]». Ось така цифрова прірва має місце між вчительством і учнями, зокрема початкової школи», – зазначила міністр.
Нагадаємо, раніше міністр освіти та науки України Лілія Гриневич зазначала, що критичному мисленню та медіаграмотності необхідно навчати наскрізно на усіх предметах в школі.
osvita.mediasapiens.ua
