Масляна: історія та традиції святкування
- 20 лютого 2017, 12:06
Останній тиждень перед Великим постом називають Масляною або Масницею, а ще — Сирною седмицею, адже саме в цей період дозволяється вживання в їжу сиру, яєць, сметани і молока. А от м’ясо за тиждень до Великого посту вживати в їжу не дозволяється.
У цьому році Сирна седмиця або Масляна припадає на період з 20 по 26 лютого.
ІСТОРІЯ СВЯТА
Свято Масляної прийшло до нас ще від древніх слов’ян, які відзначали в цей період закінчення зимового і початок весняного циклу. Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. Для них Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Тож, на Масляну вшановували Сонце, яке своїм теплом пробуджувало все живе, а символом свята був обрядовий хліб у формі кола, схожий на небесне світило — млинець. Стародавні слов’яни вірили, що разом з круглим, рум’яним млинцем вони з’їдають частинку тепла і могутності небесного світила.
У період козацтва на території України набула поширення інша страва з борошна, яєць та молока — вареники. Їх почали готувати і на Сирну седмицю. Проте неодмінним атрибутом святкування Масляної був і залишається млинець — символ Сонця.
ТРАДИЦІЇ ТА ОБРЯДИ СВЯТА
Свято Масляної мало безліч обрядів. Один з них — Колодій. Це слов’янський обряд, який мав місце на Масляному або Масничному тижні: до ніг незаміжніх дівчат та парубків прив’язували колодки, аби вони замислилися над створенням сім’ї та продовженням роду. Ця традиція була настільки популярною, що інколи Масляну іменували Колодієм.
Взагалі ж кожен день Масляного тижня, упродовж якого наші пращури зазвичай ходили одне до одного в гості і ласували смачними молочними стравами, має власні традиції та назву.
Так, понеділок називався «Зустріч». Цього дня починали пекти млинці, за традицією перший з яких віддавали бідним. Зранку цього дня заміжні жінки йшли у гості до своїх батьків, а ввечері до них приєднувалися свекор зі свекрухою.
Вівторок носив назву «Загравання». Цього дня влаштовувались численні оглядини наречених, адже всі Масляні обряди — то своєрідна підготовка до заручин, аби після Великодня зіграти весілля. Дівчата у вівторок частували хлопців млинцями, а свекрухи приглядали собі майбутніх невісток.
Середа іменувалася «Ласуна». Цього дня теща традиційно пригощала зятя.
Четвер — «Широкий розгуляй». Це особливий день Масляної, адже з його приходом народ переставав працювати, і повністю віддавався відпочинку і веселощам.
П’ятниця — «Тещині вечірки». Цього дня вже зять має тещу особисто запросити в гості і смачно пригостити.
Субота іменувалася «Посиденьки зовиці», адже цього дня невістки повинні були покликати до себе в гості зовицю — сестру чоловіка, та обов’язково подарувати їй якийсь презент.
І, врешті, неділя Масляного тижня називалася «Прощеною», адже цього дня було прийнято просити вибачення у Бога і у рідних.
ІСТОРІЯ СВЯТА
Свято Масляної прийшло до нас ще від древніх слов’ян, які відзначали в цей період закінчення зимового і початок весняного циклу. Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. Для них Масляна символізувала прихід весни та пробудження природи. Тож, на Масляну вшановували Сонце, яке своїм теплом пробуджувало все живе, а символом свята був обрядовий хліб у формі кола, схожий на небесне світило — млинець. Стародавні слов’яни вірили, що разом з круглим, рум’яним млинцем вони з’їдають частинку тепла і могутності небесного світила.
У період козацтва на території України набула поширення інша страва з борошна, яєць та молока — вареники. Їх почали готувати і на Сирну седмицю. Проте неодмінним атрибутом святкування Масляної був і залишається млинець — символ Сонця.
ТРАДИЦІЇ ТА ОБРЯДИ СВЯТА
Свято Масляної мало безліч обрядів. Один з них — Колодій. Це слов’янський обряд, який мав місце на Масляному або Масничному тижні: до ніг незаміжніх дівчат та парубків прив’язували колодки, аби вони замислилися над створенням сім’ї та продовженням роду. Ця традиція була настільки популярною, що інколи Масляну іменували Колодієм.
Взагалі ж кожен день Масляного тижня, упродовж якого наші пращури зазвичай ходили одне до одного в гості і ласували смачними молочними стравами, має власні традиції та назву.
Так, понеділок називався «Зустріч». Цього дня починали пекти млинці, за традицією перший з яких віддавали бідним. Зранку цього дня заміжні жінки йшли у гості до своїх батьків, а ввечері до них приєднувалися свекор зі свекрухою.
Вівторок носив назву «Загравання». Цього дня влаштовувались численні оглядини наречених, адже всі Масляні обряди — то своєрідна підготовка до заручин, аби після Великодня зіграти весілля. Дівчата у вівторок частували хлопців млинцями, а свекрухи приглядали собі майбутніх невісток.
Середа іменувалася «Ласуна». Цього дня теща традиційно пригощала зятя.
Четвер — «Широкий розгуляй». Це особливий день Масляної, адже з його приходом народ переставав працювати, і повністю віддавався відпочинку і веселощам.
П’ятниця — «Тещині вечірки». Цього дня вже зять має тещу особисто запросити в гості і смачно пригостити.
Субота іменувалася «Посиденьки зовиці», адже цього дня невістки повинні були покликати до себе в гості зовицю — сестру чоловіка, та обов’язково подарувати їй якийсь презент.
І, врешті, неділя Масляного тижня називалася «Прощеною», адже цього дня було прийнято просити вибачення у Бога і у рідних.
