Розпочався день народження села з традиційної для глинчан поважної справи — ярмарку. Традиційної, тому що навіть у офіційних записах ХІХ століття зазначалося, що у Глинську відбувалися торжки. Про це згадують і люди старшого покоління, і в наші дні жителі з сусідніх сіл приїжджають на Глинський ринок. А щоосені на День села проходить традиційний шкільний ярмарок. До нього готуються господарі й господині, діти яких відвідують школу. Кожен учасник проявив неабияку фантазію, аби представити свій крам, бо торгівля — це своєрідне мистецтво і не кожному доступне. Усі зароблені гроші передаються до фонду школи та спільним рішенням визначаються, на що ці гроші спрямувати. Журі визначило переможців серед молодших, середніх та старших класів та вручило їм невеликі подарунки.

Вдосталь поярмаркувавши, усі перемістилися до сільського Будинку культури, де розпочиналася святкова програма. До події готувалися заздалегідь, детально підготувавши та розмістивши у фойє закладу яскраві матеріали з історії села: фото, публікації, історичні довідки, вироби народних майстрів, квіткові композиції, дивовижні запашні короваї, якими зустрічали дорогих односельців.

Зі святом Глинськ того дня вітали сільський голова Аріф Різаєв, заступник голови райдержадміністрації Володимир Похілов, помічник народного депутата України Олеся Довогого Антон Пустовой.

Глинськ — це село зі своєю історією, традиціями, творцями яких є його жителі. Тому зі сцени цього дня звучали імена глинчан, які доводять це своєю щоденною працею та є прикладом для наслідування. Це і подружжя Павла Петровича й Раїси Іванівни Кучеренків, які відсвяткували 50-річний ювілей сімейного життя, і сімейні пари срібних ювілярів Огнарьова Павла Григоровича й Наталії Іванівни та Драглюка Олега Вікторовича й Олени Іванівни.

Зворушливим було привітання найменшим шістьом жителям громади, які народилися цього року, Соломії Огнарьовій, Вікторії Рибачук, Єгору Токарю, Руслану Куксі, Вікторії Петровій, Вікторії Бугайовій.

Солова вітань линули і до старожилів села, які подолали столітній рубіж. Це Пелагея Михайлівна Ільченко та Надія Леонтіївна Шейко. І хоча за станом здоров’я вони полишили рідне село, їм передали пам’ятні подарунки.

Двадцять жителів Глинська виконували та продовжують виконувати свій військовий обов’язок, знаходячись у зоні АТО. Жодні слова не здатні передати вдячність цим мужнім воїнам. Кожне прізвище зал супроводжував оплесками.

Вітала цього дня громада і своїх активістів. Цього року були відзначені сільські колективи лікарні, школи, дитячого садочка, пожежної частини, бібліотеки, ветеранської організації.

Дуже органічно у свято села була вплетена оригінальна презентація вулиці Миру, яку представили дві її чарівні жительки — Яна Білошапка й Наталія Адамова. Вразила кропітка робота у збиранні та дослідженні історії вулиці та її жителів, яку провели Наталія Воробйова й Ніна Адамова. Усе багатогранне життя було представлене через долі окремих людей. Від фронтовиків і до немовлят, від працьовитих колгоспників і до завзятих садоводів.

А опісля усіх урочистих слів свою творчість дарували односельцям та гостям талановиті жителі села. Радували своїм співом Любов Мукосій, Світлана Залюбовська, Анжела Іванова, Анна Рибакова, Діана Дерев’янко, Володимир Антіпов, вокальний колектив «Вербиченька» й фольклорний колектив «Криниченька», чудово грала на бандурі Дарина Білошапка, розважав гуморесками Павла Глазового Костянтин Рибаков, драйв випромінювали танцювальні колективи «Конвалія» й «Аметист», окрасою концерту став іспанський танок у виконанні Анни Білоусової.

Лунали цього дня слова подяки фермерам та підприємцям, які допомогли в організації свята. Особлива подяка була кашоварам — Ларисі Абрамовій, Аллі Петровці, Олені Огнарьовій, Антоніні Гнененко, Ганні Левченко, працівницям сільської ради.

Зона розваг тішила дітей своїм різноманіттям, а на молодь увечері чекала дискотека.

Та для мене символом села того дня стали квіти. Їх щиро та щедро дарували односельцям. І не тільки під час урочистої частини. Ви б бачили, як дарували глядачі букети артистам! Не під час кожного з концертів знаменитостей таке відбувається. Глядацька зала була наповнена квітами. А коли люди почали розходитися, квіти в їх руках продовжували радувати око.

По закінченні концерту гості не поспішали розходитися, а продовжували розглядати стенди, фотографуватися та обговорювати побачене. І значить, свято вдалося.