На горі Фавор відкрилися духовні очі Апостолів Петра, Якова та Івана, і побачили вони, що обличчя Ісуса Христа просіяло, немов сонце, а одяг Його став білим, немов світло, і бачили вони Учителя свого, як Він розмовляв зі старозаповітними пророками: Мойсеєм та Ілією, і чули голос з небес: «Це Син Мій Возлюблений, в якому моє Благословення».

Але сьогодні свято Преображення – це не лише дань історичній події, яка сталася 2000 років тому. Це нагадування нам про наше преображення, внутрішні зміни серця і душі. Воно може розпочинатися з відвідування храму, покаяння, причащення святих Таїнств.
Коли Господа сприймемо всією душею, коли будемо прикладати максим зусиль, щоб звільнити себе від пороків, тоді душа наша почне преображатись і цьому вже не буде кінця.

За традицією, 19 серпня Православна Церква освячує плоди землі: яблука, виноград. Звичай цей дуже давній, ще зі старозаповітних часів, заповіданий Мойсеєм у Вітхому Заповіті. Це свято, як і зараз, припадало на час збирання врожаю. У Палестині воно починалось від П’ятидесятниці і тривало до кінця року, тобто кінця серпня місяця, адже новоліття з давніх-давен, не тільки у вітхозаповітні часи, а й у православ’ї святкувалося на початку вересня. Таким чином це свято має дуже глибоке коріння і несе необхідне благословення зачатків земного благополуччя.

Існувало повір’я, що доки буде існувати це свято, і доки люди з вірою будуть приносити зачатки плодів для благословення і освячення, доти не буде голоду і люди будуть здорові. Спіле яблуко освячується, окроплюється святою водою, воно преображається – наливається силою, наповнюється ароматом, воно дозріло. Повинні дозріти і ми, преобра-зитися, підготуватися, щоб стати достойними Царства Небесного.

Зі святом Вас вітаю, люба паства Божа!