Під проникливу пісню на слова Шевченка "Вітре буйний, вітре буйний!" поклали корзини квітів до підніжжя пам’ятника. Далі вірш "Минають дні, минають ночі…" талановито звучав у виконанні Вікторії Карпової з театру "Амбіція", передаючи увесь трагізм життя Пророка.

Більш оптимістичними були рядки, що зачитала Анна Нестеренко, заступник міського голови: "Церков-домовина розвалиться… і з-під неї встане Україна. І розвіє тьму неволі, світ правди засвітить, і помоляться на волі невольничі діти!" Вона відзначила, що з кожним роком слова пророка набувають все більшої актуальності.

Роман Домбровський, голова районної ради, пригадав шевченківське: "А ми дивились і мовчали, і мовчки чухали чуби, німії подлії раби …", розповідаючи про загибель паростків демократії в Україні, за які боролися і загинули учасники Революції Гідності. Із захопленням говорив виступаючий про Надію Савченко, яка бореться на чужині за нашу Україну і просив присутніх про підтримку цій тендітній мужній жінці.



Продовжила тему Надії Савченко Таїса Гончаренко, голова міської організації ВО "Батьківщина": "Як сьогодні можна не говорити про нашу героїню словами Тараса Шевченка: "Страшно впасти у кайдани, умирать в неволі…" Таїса Гончаренко закликала Надію від усіх світловодців припинити голодовку, повернутися в Україну живою, вільною і незалежною.



Як завжди, надзвичайно змістовним був виступ члена товариства "Просвіта" Єлизавети Неводничої. Увесь життєвий і творчий шлях видатного поета, художника, громадянина Тараса Григоровича Шевченка промайнув перед зібранням, завдяки палкій шанувальниці його творчості.