Європейська комісія ухвалила заборону на знищення непроданого одягу, аксесуарів та взуття, щоб зменшити кількість текстильних відходів, які до цього здебільшого спалювали. При цьому обсяги викидів CO₂ сягали мільйонів тонн.

Це пояснювалося економічною вигодою: утилізація часто була дешевшою за переробку. Водночас об’єми текстильних відходів зростали щороку. Цьому у певній мірі «сприяє» онлайн-торгівля: покупці повертають велику кількість товарів, які компанії простіше утилізувати, ніж повернути у продаж.

Розірвати це коло і покликана дана заборона. Для великих виробників вона набуде чинності вже 19 липня, тоді як інші підприємства мають відмовитися від утилізації залишків одягу до 2030 року.

Можливі винятки. Вони стосуватимуться пошкоджених товарів або якщо утилізація необхідна з гігієнічних причин. Але компанії мають розкривати інформацію про товари, які вони утилізують.

Єврокомісія прагне, щоб компанії оптимізували внутрішні процеси, ефективніше управляли запасами, якісно обробляли повернення, а також перепродавали, переробляли чи передавали речі на благодійність.