З’явився роумінговий «безвіз» і зникла назва «коньяк». До чого тут Євросоюз?
- Тетяна Юганова
- Вчора, 10:44

З початком нового 2026 року у побуті українців сталися деякі зміни. Відтепер і назавжди громадяни України, які перебуватимуть в країнах Європейського Союзу до 120 днів, не сплачуватимуть за дзвінки в Україну додаткові кошти. А вітчизняні винороби більше не мають права маркувати нововиготовлений міцний алкогольний напій назвою «коньяк». З чим це пов’язано? З тим, що Україна свого часу обрала шлях євроінтеграції.
Пояснення — у нашому матеріалі.
Роумінг у країнах ЄС без доплат: Україна приєдналася до Roam Like at Home
Щось корисне. Що це значить на практиці?
З початку нового 2026 року українці можуть користуватися мобільним зв’язком у країнах ЄС за домашніми тарифами — без додаткових роумінгових націнок, повідомило Міністерство цифрової трансформації 1 січня.
Це означає, що під час подорожей у ЄС дзвінки, SMS та мобільний інтернет тарифікуватимуться за умовами українського оператора — без потреби купувати місцеву SIM-картку. Усі три мобільні оператори підтвердили: пакети хвилин і гігабайтів діятимуть як в Україні, так і за кордоном, а вхідні дзвінки в роумінгу стануть безлімітними.
Для кого і як довго доступно
Це правило закріплено офіційно і діє назавжди. Розповсюджується воно на тих, громадян, які перебувають за кордоном тимчасово. Домашні тарифи діятимуть за кордоном протягом 120 днів.
Для українців, які знайшли прихисток в Європі після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, домашні тарифи не обмежуються 120 днями. На сьогодні домовленість між українськими та європейськими операторами щодо обслуговування цієї категорії користувачів продовжена до березня 2027 року.
Нове правило є взаємним: діє і для європейців в Україні.
Коротка передісторія рішення
До 2022 року український та європейський мобільні ринки співпрацювали винятково на комерційних умовах — без державного регулювання. Переломним моментом стало підписання у квітні 2022 року «Спільної заяви» операторів за участі НКЕК, Єврокомісії, BEREC та за підтримки Європарламенту. Документ не мав обов’язкової юридичної сили, однак відкрив українцям доступ до мереж ЄС на пільгових умовах і заклав основу для зближення тарифів.
Наступний крок — «роумінговий безвіз». У липні 2025 року Європейська комісія погодила приєднання України до політики Roam Like at Home після ухвалення низки законодавчих змін та впровадження європейських норм у сфері електронних комунікацій.
Україна стала першою країною-кандидатом, яка приєдналася до політики Roam Like at Home — спільної зони роумінгу ЄС — ще до вступу в ЄС.

Бренді замість коньяку і жодної фети: що врахувати при складанні списку продуктів
Куди подівся коньяк?
Сам напій нікуди не зникає. Зникає його назва для продукту, виробленого в Україні.
Із 1 січня 2026 року в Україні завершився десятирічний перехідний період, передбачений Угодою про асоціацію з Європейським Союзом. Український уряд зобов’язав вітчизняних виробників змінити назву «коньяк» на «бренді». Тож усі напої, які вироблятимуть із січня 2026-го, вже матимуть нову назву. Її погодили у 2016 році після проведених опитувань. Продукцію, вироблену до 1 січня 2026 року, дозволено продавати до її вичерпання.
Разом з назвою зникнуть традиційні «зірочки» на пляшках. Їх замінить міжнародне маркування, як то V.S., V.S.O.P. та інші, яке покупці вже могли бачити у виноробів, котрі здійснили перехід раніше.
Зміна маркування не вплине на технологію — продукт залишиться тим самим за складом та процесом виробництва.
Чому так?
За міжнародними правилами, використання назви Cognac обмежене регіоном Коньяк у Франції. Україна визнає це географічне зазначення і припиняє використання такої назви для алкогольного продукту, що виробляють на території України.
Не коньяком єдиним
Виконуючи Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, Україна взяла на себе зобов’язання захищати понад 3 тисячі географічних назв товарів, що походять з ЄС. Процес відбувається поетапно. Після ряду виконаних рішень наступними у плані до 2023 року слід було перейменувати три сири: фету, пармезан і рокфор. До кінця 2025 — 12 видів алкогольної продукції: шампанське, коньяк, мадейра, порто, херес, кальвадос, граппа, аніс Português, арманьяк, марсала, малага, токай.
Думки з приводу
Олена Брижата, засновниця і керуюча спортивно-розважальним комплексом BRAND, рестораторка з 10-річним стажем, м. Світловодськ Кіровоградської області:

У меню нашого закладу є страви з продуктами, які звикли називати фетою чи рокфором, а також напої, які роками асоціювалися зі словами «шампанське» або «коньяк». Тепер наш колектив поступово переходить на коректні назви: відповідно сир у стилі фета, блакитний сир, ігристе вино, бренді. Переналаштування потребує часу, але не викликає внутрішнього спротиву.
Для мене як людини, яка вивчає культуру кухні й постійно розвивається, ці зміни — радше про повагу до походження продукту та до європейських традицій. Назва — це не лише маркетинг, а й історія, географія, ідентичність.
Відвідувачі реагують по-різному. Хтось ставить запитання, хтось жартує, але загалом люди швидко звикають, особливо коли персонал може спокійно й доступно пояснити причину змін. Я навіть бачу в цьому освітній момент — можливість говорити з гостями про культуру їжі глибше.
Ми не «втрачаємо» продукт — ми називаємо речі своїми іменами. А якість, смак і емоція від страви залишаються тими самими. Тому перехід відбувається поступово, без різких рухів, але з чітким розумінням, куди ми йдемо.
Євросоюз — це шлях і спосіб життя
Ви вже звернули увагу, що рішення про відмову від автентичних назв окремих продуктів було не спонтанним — на перехідний період відвели 10 років, а телефонувати за домашніми тарифами українці, які знайшли прихисток в Європі, могли з початком широкомасштабного російського вторгнення.
Тож на перший погляд буденні обивательські речі не виникли раптово і нізвідки. Цьому передувала низка історичних та політичних подій.
Нагадаємо про основні

Після проголошення незалежності України у 1991 році, першими її визнали європейські Польща, Литва, Латвія, Угорщина, Чехословаччина, Естонія, Швеція. Згодом це зробили й інші країни Європи та світу.
Налагодивши внутрішні політичні та економічні процеси, у 1994 році Україна зробила важливий крок до європейської інтеграції, підписавши з Європейським Союзом Угоду про партнерство та співробітництво. У 2014 була підписана, а в 2017 набула чинності Угода про асоціацію.
Напевне, першим помітним і зрозумілим для багатьох громадян України наслідком цих тривалих багатошарових процесів став безвізовий режим з ЄС, який набрав чинності 11 червня 2017 року, коли став можливим виїзд до країн Шенгенської зони з біометричними паспортами.
28 лютого 2022 року Україна офіційно подала заявку на вступ до ЄС. 23 червня 2022 року лідери 27 країн-членів ЄС ухвалили рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС.
Єврокомісія 4 листопада 2025 року оприлюднила щорічний Звіт про виконання Україною реформ, необхідних для вступу до Європейського Союзу. Наша країна отримала найвищу оцінку за три роки: у всіх 36 розділах Звіту зафіксовано позитивний прогрес, поінформувало офіційне інтернет-представництво президента України.
Поступ продовжується.

