Сім’ї військовослужбовців у зоні підвищеного кіберризику
- 31 березня 2024, 10:46
За час війни шахраї вигадали чимало схем, щоб обдурювати родичів наших захисників. Особливо тих, чиї близкі у полоні або зникли безвісти. Як працюють зловмисники і як від них вберегтися, розповів в ефірі «Єдиного марафону» Владислав Величко.
Повернути з російського полону за гроші. Саме з такими пропозиціями кіберзлочинці зверталися до родин військовополонених. При чому зверталися вони зі сторінок працівників офісу уповноваженого з прав людини, які попередньо зламали.
Маніпуляції навколо військових та їхніх родин зараз у топі шахрайських схем, кажуть у кіберполіції. Це ж підтверджують і експерти.
Інша категорія потенційних жертв — це сім’ї тих, хто перебуває у полоні. Зловмисники, вдаючи із себе волонтерів, обіцяють передати бранцю харчі або ліки, або навіть посприяти його звільненню.
Аби втертися у довіру, шахраї часто телефонують на мобільний, а не просто переписуються у месенджері. Причина знову ж таки — гра на емоціях. У кіберполіції радять взагалі не спілкуватися з будь-якими особами, крім офіційних.
А ще у кіберполіції радять не писати зайвого у соцмережах.
Соцмережі — це місце, де кіберзлочинці шукають потенційних жертв, отримують орієнтування по фото та всю особисту інформацію.
«Шахраї за певну плату пропонували внести військовополонених до списку на обмін, влаштувати розмову по відеозв’язку з родичем», — розповідає речник департаменту кіберполіції Артем Олещенко.
Маніпуляції навколо військових та їхніх родин зараз у топі шахрайських схем, кажуть у кіберполіції. Це ж підтверджують і експерти.
«У зоні ризику родини військовослужбовців, переселенці, самі військовослужбовці, — каже директор компанії з кібербезпеки Віталій Якушев. — Шахраї грають на емоційному стані своїх жертв. Приміром, виходять на людей, чиї близькі загинули на війні, із пропозицією транспортувати тіло додому. Звісно, за гроші».
Інша категорія потенційних жертв — це сім’ї тих, хто перебуває у полоні. Зловмисники, вдаючи із себе волонтерів, обіцяють передати бранцю харчі або ліки, або навіть посприяти його звільненню.
«Це питання лежить виключно у державній площині, — каже координаторка управління проєктів «Центру громадянських свобод» Наталія Ящук. — Не звертайтеся до сумнівних телеграм-каналів, волонтерів, які вам обіцяють, що зайдуть у місце утримання, нададуть гуманітарну допомогу, визволять людину з полону тощо. До таких організацій чи окремих волонтерів потрібно ставитися з дуже великим сумнівом».
Аби втертися у довіру, шахраї часто телефонують на мобільний, а не просто переписуються у месенджері. Причина знову ж таки — гра на емоціях. У кіберполіції радять взагалі не спілкуватися з будь-якими особами, крім офіційних.
«Спілкуючись з жертвою телефоном, шахраю зручно «розхитувати» людину на емоції, легше переконати зробити її те, що від неї хочуть шахраї. Якщо у вас сталася така ситуація, що хтось з ваших близьких потрапив у полон, або зник безвісти, то краще спілкуватися з представниками відповідних ТЦК, або уповноважених осіб від СБУ», — каже Артем Олещенко.
А ще у кіберполіції радять не писати зайвого у соцмережах.
«Якщо ви розголошуєте ці відомості, що, наприклад, у мене близька особа потрапила у полон, ділитися її персональними даними, виставляєте фото тощо, то цією цим можуть скористатися шахраї», — зауважує Артем Олещенко.
Соцмережі — це місце, де кіберзлочинці шукають потенційних жертв, отримують орієнтування по фото та всю особисту інформацію.
