Знам’янський район
Суспільство

Жанна Захаренко: «Я щаслива передавати свої знання й уміння тим, хто цього хоче»

Жанна Захаренко: «Я щаслива передавати свої знання й уміння тим, хто цього хоче»
У південній частині селища Знам’янки Другої міста Знам’янки цього року з’явився театр під відкритим небом «Веселка». Його створила Жанна Захаренко, бо працювати з дітьми і навчати їх — її покликання.
Жанна Захаренко родом і з села Васиного Знам’янського району. Працювала у Володимирівській загальноосвітній школі, потім у Знам’янському професійно-технічному училищі №3, а зараз перебуває в декретній відпустці.

— Рік як проживаю у селищі Знам’янці Другій, — розповідає Жанна Леонідівна. — Я педагог за освітою, і хоч догляд за маленькою донечкою вимагає багато часу, я скучаю за своєю роботою. Тому з дітьми, які живуть по-сусідству (поки це 10 охочих від 7 до 11 років), я організувала театр під відкритим небом «Веселка». З однодумцями завжди легко: разом ми обговорюємо, які пісні, сценки, танці візьмемо у свій репертуар.

Щоб не зволікати з реалізацією умінь і талантів, ми вирішили зайнятися покращенням настрою після неочікуваного карантину, коли і дорослі, і малі перебували у самоізоляції. На довколишніх вулицях живе багато людей похилого віку, тому ми захотіли зробити для них приємне.

Отож ми склали сценарій і розпочали репетиції. Перший наш виступ відбувся у липні на вулиці Преображенській, біля двору однієї з учасниць. Ми виготовили невеликі запрошення та рознесли їх сусідам і не очікували, що вони так серйозно поставляться до нашої ідеї, адже люди не просто прийшли, а були святково одягнені, а значить, наш захід вони вважали важливим для себе. Цікаво, що ми запрошували найближчих сусідів, але ті розповіли про подію своїм знайомим з інших вулиць, тож глядачів у нас було більше, ніж ми очікували. Того дня своєю творчістю присутніх радували Дмитро й Олена Кірії, Олександр Кірій, Софія, Богдан, Каміла, Олександр Котиги, Ангеліна й Аліна Бацани, Нікіта Пасхалов, моя старша донька Єва, та й молодша Марія теж плескала нам (сміється). Закінчили ми концертну програму солодким столом з пиріжками і чаєм.

Ми отримали чудові відгуки односельців, тож вирішили продовжувати. А мені особисто наснаги додає довіра батьків моїх вихованців, за що я їм вдячна.
Планували наступний виступ у серпні, але вирішили присвятити його Дню рідного селища, тому 6 вересня о 16:30 чекаємо охочих на вулиці Преображенській.

Я люблю співати, наприклад, на Різдвяні свята разом з подругами ходила щедрувати до сусідів, так що вже познайомилася з працівницями селищного Будинку культури і восени розпочну ходити у хор.

Також я захоплююся петриківським розписом. Коли показувала свої роботи дітям, їм дуже сподобалося і вони просили навчити їх цьому народному живопису, що я залюбки роблю. До Дня селища я вирішила прикрасити яскравими орнаментами фасад селищного поштового відділення. Поки працювала, почула багато коментарів, як хороших, так і не дуже. Але я переконана, що завдяки нашій спільній з працівницями відділення роботі рідне селище стане красивішим.

Така любов до творчості передалася мені від моєї родини. Я люблю все, чим займаюся, і буду щаслива передати свою любов і знання тим, хто цього хоче.

Тетяна Юганова
Жанна Захаренко: «Я щаслива передавати свої знання й уміння тим, хто цього хоче»
Жанна Захаренко: «Я щаслива передавати свої знання й уміння тим, хто цього хоче»

"ВК" у PDF