День виходу газети, 6 лютого, — останній день роботи Андрія Лапи на посаді начальника Світловодської ДПІ Олександрійського управління Державної податкової служби у Кіровоградській області. 7 лютого, скоріше за все, він буде вже в Олександрівці. Тож ми скористалися можливістю привітати з призначенням і поспілкуватися з посадовцем у Світловодську.

— Андрію Дмитровичу, вітаємо вас з призначенням. Розкажіть, будь ласка, читачам «Вісника Кіровоградщини» про себе.

— Я народився 15 серпня 1982 року у м.Кіровоград (нині Кропивницький). Там закінчив школу, коледж і вступив до філії Харківського університету внутрішніх справ, який закінчив у 2003 році, за фахом я фінансист. Півтора року служив у Збройних силах України. У Кропивницькому живе моя родина: дружина Наталя, син Ігор, 11 років і донька Вероніка, 7 років.

— Що вас пов’язує з Олександрівкою? Чому саме вас призначив президент головою районної державної адміністрації, як думаєте?

— Олександрівський район я добре знаю, адже працював там протягом трьох років у податковій інспекції на посаді керівника. І саме звідти п’ять років тому я приїхав до Світловодська, щоб очолити Світловодську ДПІ. Тож для мене це призначення не було несподіванкою, я подавав документи, готовий був працювати і в Світловодському районі, але керівництву видніше. Сьогодні я ще не готовий їхати до Олександрівки, бо треба передати справи (я матеріально відповідальна особа), завершити розпочаті справи.

— Коли вже було оприлюднено розпорядження про призначення, ви ще брали участь у позачерговій сесії Світловодської міської ради, виступали з трибуни…

— Так, це був мій завершальний виступ, так би мовити, останній акорд. Я намагався довести депутатам, що їхній святий обов’язок щороку до 15 липня встановлювати місцеві податки. Уже кілька років поспіль у Світловодську складається ганебна ситуація: міський бюджет затверджують, планують надходження і витрати, а податки не приймають. Тож я дуже радий, що, хоч і з великим запізненням, сьогодні ухвалили ставки земельного податку та ставки на нерухоме майно.

— Будете сумувати за Світловодськом?

— Звичайно, буду. З 16 років, які я загалом присвятив роботі у податковій, починаючи з рядового інспектора, останні 5 років були для мене дуже важливими. Я здобув чималий досвід, особливо, коли доводилося керувати колективом кількістю у 70 осіб. Разом ми пережили реформування, скорочення в умовах, коли обсяг роботи не зменшувався… Мені дуже подобається місто з його краєвидами, люди, з якими я працював і просто товаришував. Але ж я повертаюся туди, де мене добре знають і, сподіваюся, підтримають у новій роботі.

— Дякую за розмову і бажаю успіхів!

Тетяна Дроздова