Про те, що стара модель функціонування медичних закладів, особливо в селах та районах, є вкрай неефективною - знають всі. Саме тому є потреба в реорганізації шляхом ухвалення відповідних рішень громади на місцях. Тож якою буде покрокова інструкція реформаторських змін в охороні здоров’я?

Нагадаємо, що у пакет медреформи входять два законопроекти – №6327 (Проект Закону про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів) та №6329 (Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України). 8 червня 2017 року депутати Верховної Ради проголосували за Проект Закону про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів. Законопроект №6327 було прийнято у першому читанні за основу. Проте за проект закону з поправками голови Комітету соціальної політики Людмили Денисової та нардепа Андрія Шепка нардепи проголосували лише з третього разу.

Зрештою це рішення підтримали 227 депутатів із 356 зареєстрованих у сесійній залі. 42 депутати проголосували проти прийняття законопроекту за основу, 27 – утримались. Не голосувало 60 нардепів.

Виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун подякувала депутатам за підтримку законопроекту №6327. «Починаємо старт зміни системи охорони здоров’я», — сказала вона.

Найважливіші тези медреформування

1. Впровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом»
Український громадянин тепер зможе сам обирати, куди підуть кошти, надані бюджетом на його лікування.У пакет медреформи входять два законопроекти – №6327 та №6329. Законопроекти передбачають зміни у фінансуванні передусім первинної ланки за надану послугу в залежності від кількості прикріпленого населення, тобто пацієнтів до певного лікаря. У лікаря фінансування буде на кожного пацієнта. Для цього реформа передбачає створення Національної закупівельної агенції, яка буде посередником між державою, надавачами послуг (тобто медичними закладами й лікарями) та громадянами. Саме ця агенція має стати головним розпорядником бюджетних призначень на підставі укладених договорів про медичне обслуговування населення.

Як відмітила в. о. Міністра охорони здоров’я Уляна Супрун: «Кожна людина сама обиратиме, куди йдуть кошти. Це не просто децентралізація, це супердецентралізація. Ніхто із посадовців ні на обласному, ні на районному рівні не вирішуватиме це питання, а тільки сам пацієнт. Це найбільш справедливий шлях надання послуг. Так відбувається у всіх цивілізованих країнах світу, і ми переходимо до цієї системи.»

2. Затвердження гарантованого пакету послуг

Перелік гарантованих послуг буде визначати Кабінет міністрів кожного року, виходячи з бюджету.
Тобто держава візьме на себе реальні зобов’язання щодо базових послуг, які бюджет здатен оплатити, а людина зможе отримати їх в обраному нею медичному закладі. Все, що не увійде у базовий пакет - пацієнт має оплатити сам.

Зрозуміло, що не існує ілюзій, що ніби за все у медицині тепер платитиме держава – це просто неможливо, адже немає скільки коштів. Саме тому у запропонованому законопроекті на 2018 рік передбачено, що буде гарантований рівень безкоштовної допомоги у кожній лікарні: первинна ланка, екстренна медична допомога (де 80% звернень до медичної сфери будуть оплачуватись не пацієнтом) і паліативна (онкологічна) допомога (допомога, яка надається людям в останній період найтяжчих форм онко).

А як же тарифікація послуг у медзакладах? Таке теж мало бути у змінах охорони здоров’я, адже прозорість співфінансування пацієнтом у наданні йому послуг теж передбачена в реформі(так звана «синя» зона, наприклад, до 1 тис. грн. на оплату складної операції пацієнту він вносить самостійно). Втім, після розгляду проекту реформи у залі Верховної Ради, більшість депутатів не підтримали такий напрямок розвитку, а залишили тільки так звану «зелену» зону, де абсолютно все для пацієнта буде безкоштовним та «червону» зону – все платним.

Уляна Супрун таким діям дає свою оцінку: «Це трохи важко, бо ми будемо або копійки платити за послуги і нічого не зміниться, лікарі і далі будуть мати низькі зарплати, а у лікарнях не буде коштів, щоб розвиватися, або ж за два роки ми втілимо наші наміри в життя і будуть внесені зміни до законопроекту і «співоплата» таки стане реальністю на законних підставах і з чеками.»

Велика проблема у втіленні ще одного наміру – користування лікарями міжнародними протоколами лікування пацієнтів. На сьогодні існує різниця, як лікують пацієнтів за кордоном і в Україні, саме тому люди, які можуть собі це дозволити, виїжджають на лікування за кордон. Перші кроки у подоланні цих складностей вже зроблено – оновлено всі протоколи МОЗ, і надалі вони будуть оновлюватись автоматично.
Довідково. З 21 квітня 2017 року в Україні можна лікувати за міжнародними протоколами.

Ще одним з кроків зміни системи буде електронна реєстрація всіх медзакладів, лікарів, електронна база пацієнтів, електронна база історій хвороби. Така потужна база даних надасть, на думку в. о. Міністра охорони здоров’я, картину розуміння браку кадрів лікарів, ліків, обігу коштів у системі взагалом.

Як запевнила під час зустрічі з представниками лідерів громад Уляна Супрун: «Треба чимало часу, щоб переконати всіх, що такий напрямок реформи є ефективним. Моя команда об’їздила всю Україну і зібрала багато інформації. І тільки після цього ми сіли писати законопроект змін. Саме тому буде відновлено інститут педіатрії, адже, за переконаннями більшості людей, сімейного лікаря замало, щоб вирішувати питання здоров’я діток. Ми звернулись до профільного міністерства, і тепер вже поновлено навчання педіатрів в Україні та їхня робота офіційно на первинній ланці медицини.»

На сьогодні статистика смертності в Україні говорить, що серцево-судинні захворювання лідирують у списках. 67% людей помирають саме внаслідок таких хвороб. Тож програма «Доступні ліки» - то перший крок у вирішенні цієї проблеми: безкоштовні ліки або ліки з помірною доплатою саме на серцево-судині захворювання, діабет другого типу, бронхіальну астму. За аналізом першого місяця програми на 63% людей отримали більше ліків, ніж раніше саме згаданого профілю, а серед пацієнтів це переважно люди поважного віку, яким доволі часто доводиться обирати - купувати харчування чи купувати ліки.

Такий напрямок впровадження програми «Доступні ліки» спрямований тільки на профілактику або раннє виявлення проблеми.
А що робити, якщо серцево-судинні хвороби хронічні?

Як пояснювала Уляна Супрун: «Нині в Україні створюється мережа кардіологічних центрів, до кінця 2018 року ми маємо забезпечити 1-1,5 годинний доїзд до лікарні, де буде кардіограф, де можна вставити стенд. Тільки цього року ми закупили 15 тис. стендів, ця послуга для всіх потребуючих надається безкоштовно від держави. Тобто на сьогодні створюється ціла система від програми «Доступні ліки» на первинному рівні до виклику швидкої і транспортування до лікарні, де буде надано фахову допомогу. Голосування за законопроект 6327 буде важливим першим кроком для створення нової системи охорони здоров’я, де держава дбає про своїх громадян, а люди отримували якісні медичні послуги.»

Довідково.Такі центри існують вже в 18 областях України. Всього центрів – 22. За словами головного кардіолога Міністерства охорони здоров’я Максима Соколова, один такий центр повинен працювати на 300 тисяч населення.

«В цьому році за рахунок внеску держави буде поставлено 13 потужних сучасних ангіографічних установок. Це та апаратура, за допомогою якої відбувається відкриття артерій. Такої кількості апаратури ніколи не закуповувалося», — сказав він.
«Запитання-відповіді» - бліц-роз’яснення про медицину в країні від в.о. Міністра охорони здоров’я Уляни Супрун.

Окрім докладних коментарів щодо нових реформаторських поглядів на медицину, в рамках Школи лідерів громад відбулася дискусія, під час якої на актуальні питання сьогодення давала відповіді Уляна Супрун.
- Коли зменшиться звітність медичної сфери?
- Звітність медиків в Україні – велика проблема. 80% свого часу лікарі пишуть, замість того, щоб лікувати. Ми маємо наміри змінити цю систему. Саме тому електронний обіг охорони здоров’я – вихід. Ми вже зменшили звітність лікарів на 25%.
- Як у новій системі охорони здоров’я обиратимуть головних лікарів?
- Такий механізм буде відбуватись за допомогою конкурсів, де братиме участь і громадськість. Також буде створено нову посаду в лікарнях за штатом – менеджера лікарні, який відповідатиме за грошовий обіг, розвиток, закупівлю медичного обладнання.
- Як Ви реагуєте на супротив, який нині в Україні щодо впровадження медреформи?
- На 14 день мого перебування на посаді я бачила вже страйкуючих під стінами міністерства, вони говорили, що я диктатор, і така реформа країні непотрібна. Я розумію, що є люди, які роками заробляють на медицині в Україні, і їм зараз дуже незручно від того, що ми починаємо зміни. Є декларації лікарів, які оприлюднили центральні ЗМІ, так там люди, які заробляють 14 тис. грн. щомісяця, а мають мільйони гривень готівкою, 5 машин чи 4 квартири. Зараз у нас є рахункова палата, яка розглядає міжнародні закупівлі 2015-2016 років, там шукають корупцію. Але за ці два роки ми зекономили 50% коштів на медицину. Уявіть, які це кошти. Інші речі – надання медичних послуг. Зарплатня кожного лікаря прив’язана до тарифної сітки, бо це комунальне підприємство. Ми зараз змінюємо цю систему на контракт з лікарнею кожного лікаря. За порушення контрактів передбачені штрафи до розірвання контракту взагалі.