Депресія — найбільш поширений психічний розлад, що характеризується зниженням настрою і втратою здатності переживати радість (ангедонія), порушеннями мислення (негативні судження, песимістичний погляд на те, що відбувається та інше) та руховою загальмованістю. Нею страждає кожен десятий у віці старше 40 років, дві третини з яких – жінки. Серед осіб старше 65 років депресія зустрічається в три рази частіше. Також до депресії та депресивних станів схильні близько 5% дітей і підлітків у віці 10-16 років, що є найчастішою причиною суїцидів серед молоді. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я депресія є провідною причиною підліткової захворюваності та непрацездатності.

Цей психічний розлад може виникати внаслідок важких переживань у дитячому віці (жорстоке поводження з дітьми може стати причиною для виникнення у них депресії в майбутньому), бути результатом драматичних переживань (втрата близької людини, роботи, соціального стану), внаслідок побічної дії деяких ліків (фармакогенна депресія) та при деяких соматичних захворюваннях (наприклад, при недостатній функції щитовидної залози розвинення депресивних станів досягає 50%) або травмах. У деяких людей в безсонячну погоду або у тих, хто перебуває в затемнених приміщеннях, депресія може виникати через відсутність яскравого світла.

Виявлення випадків депресії лікарями загальної практики ускладнене тим, що майже в половині випадків пацієнти намагаються промовчати про симптоми депресії через те, що бояться призначення антидепресантів та їх побічної дії, а також того, що згадка про випадок депресії потрапить до медичної карти та про це стане відомо роботодавцю. Деякі бояться бути спрямованими для лікування до психіатра. В зв’язку з цим, терапевти повинні використовувати інструменти скринінгу, опитувальники для виявлення психічних розладів у пацієнтів, особливо потрібно приділяти увагу вагітним жінкам та молодим мамам. У всіх пацієнтів з розладами настрою бажано проводити обстеження для виключення соматичних причин депресії, зокрема оцінку функції щитовидної залози, що дозволяє виявити гіпо- або гіпертиреоз. У діагностиці депресії часто використовують шкалу Занга (тест для самооцінки депресії, який дозволяє оцінити рівень депресії пацієнта і визначити ступінь депресивного розладу) та опитувальник великої депресії (тест самооцінки, розроблений Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я, для скринінгу, виявлення і визначення тяжкості великого депресивного розладу). Сьогодні діагностичні можливості багато в чому визначають вибір лікування (антидепресанти, психотерапія, ін.), засновані більшою мірою на лікарському досвіді та застосуванні опитувальників (неінструментальний спосіб), ніж на об’єктивних, кількісно вимірюваних умовах.

Cтосовно показників в Світловодському районі з афективними розладами (розлади настрою) за 2016 рік, то вони такі: зареєстровано 110 осіб, з яких сельських жителів 41. Поширеність з цими захворюваннями по району скаладає 16,6. Цей же показник по області складає 12,2, по Україні 10,2.

Деякі запитання та відповіді про депресію.

Що таке депресія?

Депресія — це захворювання, яке характеризується постійним станом зневіри, втратою інтересу до різних видів діяльності, які зазвичай приносять задоволення, нездатністю робити повсякденні справи протягом, щонайменше, двох тижнів, нестачею енергії, зниженням апетиту, сонливістю або безсонням, тривогою, зниженням концентрації, нерішучістю, занепокоєнням, почуттям власної нікчемності, провини або відчаю, а також думкою про заподіяння собі шкоди або самогубства.

Що робити, якщо у когось з ваших близьких депресія?

Підтримка з боку друзів і членів сім’ї полегшує лікування депресії. Дайте зрозуміти, що ви хочете допомогти, вислухайте людину без осуду і запропонуйте підтримку. Допомагайте робити повсякденні справи та дотримуватися режиму прийому їжі і сну, сприяйте регулярній фізичній активності, радьте концентруватися на позитивних речах. Якщо лікар виписав лікарські препарати, допоможіть хворому дотримуватися встановленого курсу лікування. При появі думок про нанесення собі шкоди або якщо він вже навмисно завдавав собі шкоди, не залишайте його одного. Зверніться в служби невідкладної допомоги або до лікаря-фахівця. Тим часом, заберіть у нього лікарські препарати, ріжучі та колючі предмети.

Що робити при підозрі депресії у дитини?

Крім вище зазначених, є додаткові признаки депресивних станів у дитячому віці, до яких відносяться замкнутість, дратівливість, часті сльози, проблеми з концентрацією уваги в школі, втрата апетиту або порушення сну (як сонливість, так і безсоння), втрата інтересу до ігор та схильність до поведінки з більш високим рівнем ризику, ніж зазвичай. Якщо у Вашої дитини є такі симптоми, спробуйте з’ясувати, що її турбує, захистіть від надмірного стресу та поганого поводження, проконсультуйтесь з Вашим педіатром. Приділяйте особливу увагу благополуччю Вашої дитини в періоди змін в житті, наприклад, при переході до іншої школи або під час статевого дозрівання. Знаходьте можливості проводити більше часу з дитиною, сприяйте тому, щоб харчування було регулярне та збалансоване, підтримуйте активний спосіб життя. Якщо у Вашої дитини є думки про заподіяння собі шкоди або вже були прецеденти самоушкодження, негайно зверніться за допомогою до кваліфікованого фахівця.

Як проявляється депресія після народження дитини?

Депресія після народження дитини – дуже поширене явище яке спостерігається у кожної шостої молодої мами. До симптомів післяпологової депресії, окрім вище зазначених симптомів, можна віднести відчуття безсилля, часті сльози без видимої причини, відсутність прихильності до дитини, сумніви у власних силах доглядати за собою та дитиною. Без належного лікування післяродова депресія може тривати місяці або навіть роки, негативно позначитися на здоров’ї молодої мами та на розвитку дитини. Для запобігання післяпологової депресії уникайте самоізоляції і проводьте час в колі сім’ї та друзів, відводьте час для прогулянок на свіжому повітрі, спілкуйтеся з іншими матерями. Якщо у Вас з’являються думки про заподіяння шкоди собі чи дитині, негайно зверніться по медичну допомогу.

Які прояви депресії у людей похилого віку та як їй запобігти?

Депресія — поширений стан у людей похилого віку, який, частіш за все, пов’язаний з фізичними захворюваннями, наприклад, хворобами серця, гіпертонією, діабетом або хронічними болями, важкими подіями в житті, такими як відхід з життя чоловіка або дружини, а також все меншими можливостями робити те, що могли робити в більш молодому віці. Люди похилого віку схильні до високого ризику самогубства. Для попередження депресії потрібно уникати самоізоляції, частіше спілкуватися з рідними та друзями, займатись фізичними вправами, не забувати про повноцінне регулярне харчування, висипатися. Також треба продовжувати займатися тими речами, які вам подобаються, або знайти альтернативні заняття, якщо займатися колишніми Ви більше не в змозі. Уникайте або виключіть вживання алкоголю і приймайте тільки ті препарати, які прописав вам ваш лікар.

Пам’ятайте: є безліч способів залишатися психічно стійким і не впадати в депресію. Якщо вам здається, що у вас починається депресія, поговоріть з кимось, кому ви довіряєте, або зверніться за допомогою до фахівця. Депресія піддається лікуванню за допомогою розмовної психотерапії або антидепресантами, чи поєднанням цих методів.