Микола Федорович Явтушенко — наш земляк. Любов до малювання Микола Федорович виніс з дитинства. На це його надихала краса оточуючої природи та книжки. «Першим моїм вчителем малювання став Ребедайло Василь Іванович. Він дав мені олівець у руки, і навчив першим лініям та формам, об’єму предметів», — розповідає художник.

Нова персональна виставка художника-аматора представляє нові графічно-пейзажні та портретні роботи митця останніх років. Взагалі улюбленими мистецькими жанрами Миколи Федоровича є пейзаж, натюрморт і портрет. У його пейзажах-сепіях, створених у сіро-брунатних та чорно-білих кольорах, які передають найтонші градації світлотіней у дуже широкому діапазоні, знаходять відображення не лише зовнішні ознаки мотивів природи рідного краю, але й особисті душевні переживання митця, дивують глядачів грою відтінків та полутонів. А натюрмортні композиції вирізняють простота і увага до деталей, вони приваблюють своєю наївністю, великим бажанням художника через предмет передати власне розуміння природи.



Присутні на відкритті виставки — художник-монументаліст з міста Кропивницький Володимир Кіндратович Волохов, заслужений художник України, член спілки художників України, мистецтвознавець Андрій Михайлович Надєждін, завідуюча відділом науково-просвітницькою роботою Кіровоградського обласного художнього музею — відмітили високий рівень виконання робіт майстра, усі його доробки написані з великою любов’ю та жагою до життя.



«У 1972 році, коли я закінчив навчання на однорічних курсах художників-оформлювачів і прийшов працювати до школи вести гурток образотворчого мистецтва, Микола був одним з моїх найкращих учнів. Дуже здібний, завжди з захопленням та цікавістю навчався у гуртку, мав творчий підхід до кожного завдання. Пройшов час… І сьогодні я бачу перед собою зрілого майстра, наполегливого, напористого, працелюбного, індивідуальну особистість в образотворчому мистецтві, — так характеризує свого колегу місцевий художник Василь Іванович Ребедайло. — Як художник, він дуже виріс. Його роботи продовжують вражати своїм професіоналізмом та досконалістю, різноплановістю та різновидністю. Особливу майстерність він розвинув саме у жанрі графіки та кераміки».

Художник з міста Знам’янка Віктор Михайлович Соколов говорить: «Микола Федорович для мене друг і колега. Я дуже ціную нашу дружбу, колективні виїзди на пленери. Справжній товариш, готовий прийти на допомогу у будь-якій справі. Явтушенко — людина дуже обдарована, інтелігентна, вихована, справжній скарб не лише для Казарні, а й для всього Знам’янського району. Його картини глибоко індивідуальні, творчі та своєрідні. А ще у нього золоті руки — усі будівельні та господарські роботи на своєму подвір’ї він виконує сам. Уміє відремонтувати будь-яку побутову техніку, хороший пасічник, гостинний господар. Разом з дружиною Ларисою Володимирівною створили справжній оазис тепла та гостинності на своєму обійсті. А відкриття персональної виставки Миколи — це справжнє свято для всіх нас. Виставка — дзеркало його творчості, дуже тонка робота лише одним олівцем, а на папері створюється шедевр графіки. Зараз рідко хто працює у цій техніці, а йому це вдається дуже майстерно. Дана виставка викликала справжнє захоплення глядачів».

Молодий обдарований художник Микола Ярчихін: «Сепія — одна з рідкісних технік виконання в образотворчому мистецтві, яка вдається Миколі Федоровичу, і він її доносить до широкого загалу глядачів, дарує насолоду та гарний настрій».

Особливу увагу відвідувачів привернули такі графічні роботи: «Осіння дорога», «Старе дерево», «Зима», «Плакуча верба», «Орхідея», «Місячна доріжка», «Раки» та портрети друзів-художників Віктора Соколова та Василя Ребедайла.
Директор художньо-меморіального музею Олександра Осмьоркіна Вікторія Володимирівна Чернова подякувала автору робіт за багаторічну і плідну співпрацю.

Утім, краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Варто заглянути до художньо-меморіального музею Осмьоркіна — там є на що подивитись!