"Мій рідний край, моя земля"
- 6 листопада 2016, 10:06
З нагоди відзначення в районі Дня усиновлення, 28 жовтня служба у справах дітей районної державної адміністрації організувала для дітей, які проживають у сім'ях усиновителів та прийомних сім'ях екскурсію туристичним маршрутом Світловодщини "Мій рідний край – моя земля", що був розроблений Захарівським музеєм історії.
Щоб бути справжнім громадянином-патріотом, потрібно знати історію рідного краю. Краю, де ти народився, живеш, звідки твоє коріння. Адже, ще древні говорили, щоб дізнатися про майбутнє, потрібно знати минуле. Майбутнє – це давно забуте минуле. Саме цими словами розпочала свою екскурсію зберігач фондів Захарівського музею історії Любов Шкирай. Її розповідь, як і власне сама екскурсія розпочалася із села Велика Андрусівка.
З перших хвилин батьки і діти подумки перенеслися в далеке минуле краю, в якому проживають. У ході своєї розповіді екскурсовод ніби проклала незримий місток між минулим і сучасним. Вона розповідала і про відомих людей Калантаєва, Великої Андрусівки, Подорожнього, Микільського, Григорівки, Глинська. Також згадала визволителів рідного краю часів Другої світової війни, адже наша екскурсія співпала із датою визволення України від фашистів. В уяві екскурсантів постали героїчні події тих днів, та, певно, промайнула думка, що на вівтар Перемоги поклали своє життя мільйони українців.
Під'їжджаючи до Золотарівки та Микільського, Любов Шкирай розповіла про історію виникнення російськомовних сіл, навела цікаві факти із заселення цієї території, згадала про історичну пам'ятку краю – Микільське реальне училище, яке було побудоване ще за часів Миколи ІІ. Тут дітям розповіли про Микільську старообрядську церкву, яка діє і понині. Напевно, вперше в житті діти почули легенду про панське озеро в с. Григорівка, яке колись називалося Ластухіним, згадали історію села Глинськ, виникнення військового поселення, земської лікарні.
А коли під'їхали до Іванівки і побачили верхового англійського скакуна, радості і захопленню дітей не було меж. І хоча не всі наважилися на верхову їзду, але доторкнутися до справжнього елітного коня, сфотографуватися з ним зміг кожен. Вершиною захоплення дітей був момент, коли вони побачили інших коней, які приємним іржанням зустрічали їх у стайні.
Надзвичайно цікавою видалася розповідь про історію Іванівської церкви Пресвятої Богородиці її настоятель Юрій Чижиков. Будівлю церкви, яка збереглася і на сьогоднішній день, було збудовано в 1913 році. Цеглу випалювали із місцевого матеріалу. Кар'єр, в якому брали глину, хоча і в занедбаному стані, але зберігся і по сьогодні. Настоятель запросив дітей і батьків у храм. І хоча не збереглися фрески, якими прикрашався купол церкви, але присутніх вразила її добра, заспокійлива атмосфера. Правду говорять, що історію можна вивчати із тих пам'яток, які ще, на щастя, збереглися. Так, неподалік церкви знаходиться дерев'яний, міцний, дубовий склеп, який був збудований наприкінці ХІХ століття. У таких склепах довгий час зберігалося зерно. Старожили згадують, що подібних склепів в Іванівці було три, та, на жаль, два вже втрачені назавжди. Час руйнує не тільки історичні пам'ятки, а й цілі села. Так, із мапи Світловодщини зникли Медерово (Лазаропіль), Піщанівка (Катеринопіль), які колись були гарними, великими селами. А сьогодні від них залишилися тільки руїни будинків та здичавілі дерева, що колись були квітучими садами.
За розповідями екскурсовода учасники екскурсії незчулися, як і під'їхали до Захарівського музею історії. Смачна тушкована картопля та теплий чай із духмяними пиріжками додали сили, щоб прослухати двогодинну екскурсію музеєм. Кожна експозиційна кімната була по-своєму цікавою і захоплюючою. Найбільше дітвору зацікавили колекції годинників і рушників, а також кімната пам’яті визволителів Другої світової війни.
Стомлені, але сповнені незабутніх вражень поверталися і діти, і батьки пізно ввечері додому. Найвищою оцінкою нашого туристичного маршруту були слова дітей: "Привезіть нас сюди ще раз! Нам тут сподобалося більше, ніж у Дендропарку Кропивницького". З метою подальшого вивчення рідного краю у майбутньому ми плануємо провести цикл подібних екскурсій іншими туристичними маршрутами рідної Світловодщини.
Від імені учасників екскурсії, районної державної адміністрації висловлюємо велику подяку тим, хто допоміг в організації та проведенні заходу: перевізнику Віктору Макарову, голові ТОВ "Мас-Агро" Івану Середі, доглядачеві коней Олегу Пащенку, настоятелю Іванівської церкви Юрію Чижикову, зберігачу фондів Захарівського музею історії Любов Шкирай і особлива подяка жителям Захарівки Галині Бур'янській та Альоні Фоміній, які приготували для дітей апетитний обід. Дякуємо Вам і сподіваємося на подальшу співпрацю та допомогу.
З перших хвилин батьки і діти подумки перенеслися в далеке минуле краю, в якому проживають. У ході своєї розповіді екскурсовод ніби проклала незримий місток між минулим і сучасним. Вона розповідала і про відомих людей Калантаєва, Великої Андрусівки, Подорожнього, Микільського, Григорівки, Глинська. Також згадала визволителів рідного краю часів Другої світової війни, адже наша екскурсія співпала із датою визволення України від фашистів. В уяві екскурсантів постали героїчні події тих днів, та, певно, промайнула думка, що на вівтар Перемоги поклали своє життя мільйони українців.
Під'їжджаючи до Золотарівки та Микільського, Любов Шкирай розповіла про історію виникнення російськомовних сіл, навела цікаві факти із заселення цієї території, згадала про історичну пам'ятку краю – Микільське реальне училище, яке було побудоване ще за часів Миколи ІІ. Тут дітям розповіли про Микільську старообрядську церкву, яка діє і понині. Напевно, вперше в житті діти почули легенду про панське озеро в с. Григорівка, яке колись називалося Ластухіним, згадали історію села Глинськ, виникнення військового поселення, земської лікарні.
А коли під'їхали до Іванівки і побачили верхового англійського скакуна, радості і захопленню дітей не було меж. І хоча не всі наважилися на верхову їзду, але доторкнутися до справжнього елітного коня, сфотографуватися з ним зміг кожен. Вершиною захоплення дітей був момент, коли вони побачили інших коней, які приємним іржанням зустрічали їх у стайні.
Надзвичайно цікавою видалася розповідь про історію Іванівської церкви Пресвятої Богородиці її настоятель Юрій Чижиков. Будівлю церкви, яка збереглася і на сьогоднішній день, було збудовано в 1913 році. Цеглу випалювали із місцевого матеріалу. Кар'єр, в якому брали глину, хоча і в занедбаному стані, але зберігся і по сьогодні. Настоятель запросив дітей і батьків у храм. І хоча не збереглися фрески, якими прикрашався купол церкви, але присутніх вразила її добра, заспокійлива атмосфера. Правду говорять, що історію можна вивчати із тих пам'яток, які ще, на щастя, збереглися. Так, неподалік церкви знаходиться дерев'яний, міцний, дубовий склеп, який був збудований наприкінці ХІХ століття. У таких склепах довгий час зберігалося зерно. Старожили згадують, що подібних склепів в Іванівці було три, та, на жаль, два вже втрачені назавжди. Час руйнує не тільки історичні пам'ятки, а й цілі села. Так, із мапи Світловодщини зникли Медерово (Лазаропіль), Піщанівка (Катеринопіль), які колись були гарними, великими селами. А сьогодні від них залишилися тільки руїни будинків та здичавілі дерева, що колись були квітучими садами.
За розповідями екскурсовода учасники екскурсії незчулися, як і під'їхали до Захарівського музею історії. Смачна тушкована картопля та теплий чай із духмяними пиріжками додали сили, щоб прослухати двогодинну екскурсію музеєм. Кожна експозиційна кімната була по-своєму цікавою і захоплюючою. Найбільше дітвору зацікавили колекції годинників і рушників, а також кімната пам’яті визволителів Другої світової війни.
Стомлені, але сповнені незабутніх вражень поверталися і діти, і батьки пізно ввечері додому. Найвищою оцінкою нашого туристичного маршруту були слова дітей: "Привезіть нас сюди ще раз! Нам тут сподобалося більше, ніж у Дендропарку Кропивницького". З метою подальшого вивчення рідного краю у майбутньому ми плануємо провести цикл подібних екскурсій іншими туристичними маршрутами рідної Світловодщини.
Від імені учасників екскурсії, районної державної адміністрації висловлюємо велику подяку тим, хто допоміг в організації та проведенні заходу: перевізнику Віктору Макарову, голові ТОВ "Мас-Агро" Івану Середі, доглядачеві коней Олегу Пащенку, настоятелю Іванівської церкви Юрію Чижикову, зберігачу фондів Захарівського музею історії Любов Шкирай і особлива подяка жителям Захарівки Галині Бур'янській та Альоні Фоміній, які приготували для дітей апетитний обід. Дякуємо Вам і сподіваємося на подальшу співпрацю та допомогу.
