Чому українці вірять фейкам: емоції сильніші за факти
- 18 липня 2025, 13:36
У розпал повномасштабної війни та інформаційного перевантаження українці стали особливо вразливими до дезінформації. За даними Центру протидії дезінформації при РНБО, лише у 2024 році зафіксовано понад 9 тисяч інформаційних атак значна частина з яких, поширювалась через соцмережі та месенджери.
Один із головних чинників — довіра до публічних осіб, які виглядають «своїми». Згідно з дослідженням Стенфордського університету, люди схильні довіряти тим, хто їм подобається, навіть якщо інформація — неправдива. Психологи називають це ефектом симпатії, коли емоції переважають над критичним мисленням.
Ще один поширений інструмент фейкометів — емоційно заряджені заголовки, які викликають страх, злість чи шок. Такі повідомлення провокують миттєву реакцію без перевірки фактів.
Окрему небезпеку становить маніпуляція на основі колективної травми. Ворог часто апелює до тем допомоги дітям, зрад у тилу чи скандалів у волонтерському середовищі. Центр регулярно фіксує випадки фейкових зборів, брехні про військових і дискредитації волонтерів.
Ще одна небезпека — надмірне споживання новин. Перевантаження породжує занепокоєння, вбиває аналіз і відкриває ворота для фейків.
Центр протидії дезінформації закликає дотримуватися інформаційної гігієни:
Бо у війні правди проти маніпуляції — виграє той, хто зберігає холодну голову.
Ще один поширений інструмент фейкометів — емоційно заряджені заголовки, які викликають страх, злість чи шок. Такі повідомлення провокують миттєву реакцію без перевірки фактів.
Окрему небезпеку становить маніпуляція на основі колективної травми. Ворог часто апелює до тем допомоги дітям, зрад у тилу чи скандалів у волонтерському середовищі. Центр регулярно фіксує випадки фейкових зборів, брехні про військових і дискредитації волонтерів.
Ще одна небезпека — надмірне споживання новин. Перевантаження породжує занепокоєння, вбиває аналіз і відкриває ворота для фейків.
Експерти наголошують: дезінформація рідко виглядає як відверта брехня. Частіше — це «знайомий написав», «чутка від друга» або «емоційне прохання».
Центр протидії дезінформації закликає дотримуватися інформаційної гігієни:
- перевіряти джерела,
- не поширювати емоційні повідомлення без підтвердження,
- довіряти лише офіційним платформам.
Бо у війні правди проти маніпуляції — виграє той, хто зберігає холодну голову.
