Світловодський краєзнавчий музей відзначив 55-річчя: спогади, вишиванки та подяка засновникам
- 16 травня 2025, 09:51
15 травня Світловодський міський краєзнавчий музей відзначив своє 55-річчя в атмосфері тепла, вдячності та живої історії. Цей ювілей став даниною тим, хто закладав фундамент закладу, і нагадуванням, що пам’ять про рідне — це не лише експонати, а й люди, які її бережуть і передають з покоління в покоління. Сьогодні ця справа живе у просторі на вулиці Каштановій, 21, де музей не просто зберігає минуле, а формує майбутнє — через пам’ять, знання й емоцію.
На святковий захід, що відбувся на подвір’ї музею, завітали понад сотню гостей — серед них учнівська молодь разом з учителями, працівники міської ради, управління культури і туризму, митці та друзі музею.
Особливого настрою події додав День вишиванки, що також припав на 15 травня. Усі присутні були вбрані у вишиванки, а в експозиції під відкритим небом представили частину музейної колекції вишитих сорочок та архівні світлини.
З вітальним словом до гостей звернулася директорка музею Ніна Сокуренко:
Серед перших, хто стояв біля витоків музею, — Олександра Пилипівна Гайворонська, Поліна Никифорівна Попова, Євгенія Михайлівна Кокоріна, Надія Петрівна Сквіра, Тимофій Трохимович Гаврилов, Ніна Іванівна Рудь, Іван Андрійович Артеменко, Ольга Павлівна Абалмасова. Усі вони зробили краєзнавство не лише дослідженням минулого, а й частиною щоденного культурного життя міста.
На фото: Перший склад ради музею. Фото 1972 року. Олександра Гайворонська,
Поліна Попова, Євгенія Кокоріна, Надія Сквіра, Тимофій Гаврилов, Ніна Рудь.[/center]
Начальниця управління культури і туризму Світловодської міської ради Тетяна Головачова у своїй промові підкреслила значення музею як культурного осередку:
Тетяна Головачова
Музей розпочав роботу у 1970 році в міському Палаці культури. Експозиції формувалися вручну — засновниці їздили по селах району, отримували в дар світлини, документи, побутові речі. Першу екскурсію провела Поліна Попова. Вона ж тривалий час очолювала заклад на громадських засадах. Євгенія Кокоріна популяризувала діяльність музею у міській пресі. Ніна Рудь записувала усні свідчення очевидців і розпочала створення «Книги Пам’яті». Завдяки Ользі Абалмасовій музей став знаним не лише в Україні, а й за її межами.
У різні роки музеєм опікувалися Тетяна Ткачук, Віктор Сергєєв, Андрій Бутко. Кожен із них зробив вагомий внесок у збереження та розвиток закладу. Сьогодні цю справу продовжує Ніна Сокуренко.
Світловодський краєзнавчий музей — це не лише сховище експонатів. Це простір довіри, пам’яті й живого зв’язку поколінь. І свій 55-річний ювілей він зустрів так, як і живе — з відкритими дверима, серцем і вдячністю.
Особливого настрою події додав День вишиванки, що також припав на 15 травня. Усі присутні були вбрані у вишиванки, а в експозиції під відкритим небом представили частину музейної колекції вишитих сорочок та архівні світлини.
З вітальним словом до гостей звернулася директорка музею Ніна Сокуренко:
«Друзі, я рада вас вітати на нашому музейному подвір’ї. Сьогодні у нас не одне свято — і День вишиванки, і Міжнародний день музеїв, і наш ювілей. У цей день хочеться згадати людей, які створювали музей з нуля. Вони були аматорами, але справжніми закоханими у свою справу. Вони вклали сюди душу, і завдяки цьому в музеї зберігається особливий дух. Особливо приємно, коли до нас приходять їхні діти, внуки, правнуки — і продовжують цю любов до краю».
Серед перших, хто стояв біля витоків музею, — Олександра Пилипівна Гайворонська, Поліна Никифорівна Попова, Євгенія Михайлівна Кокоріна, Надія Петрівна Сквіра, Тимофій Трохимович Гаврилов, Ніна Іванівна Рудь, Іван Андрійович Артеменко, Ольга Павлівна Абалмасова. Усі вони зробили краєзнавство не лише дослідженням минулого, а й частиною щоденного культурного життя міста.
На фото: Перший склад ради музею. Фото 1972 року. Олександра Гайворонська,
Поліна Попова, Євгенія Кокоріна, Надія Сквіра, Тимофій Гаврилов, Ніна Рудь.[/center]
Начальниця управління культури і туризму Світловодської міської ради Тетяна Головачова у своїй промові підкреслила значення музею як культурного осередку:
«Протягом 55-ти років наш музей не просто жив, він розвивався і змінювався, гуртував навколо себе митців, літераторів, науковців, краєзнавців, шанувальників історії. Я хотіла б згадати засновників: Поліну Никифорівну Попову, Євгенію Михайлівну Кокоріну, Ольгу Павлівну Абалмасову — цих жінок я знала особисто ще з дитинства і щиро поважала. Висловлюю подяку Ніні Сокуренко та колективу музею за втілення нових проєктів, за ініціативність, за ту світлу, святкову атмосферу, яку ви сьогодні створили для нас».
Тетяна Головачова
Музей розпочав роботу у 1970 році в міському Палаці культури. Експозиції формувалися вручну — засновниці їздили по селах району, отримували в дар світлини, документи, побутові речі. Першу екскурсію провела Поліна Попова. Вона ж тривалий час очолювала заклад на громадських засадах. Євгенія Кокоріна популяризувала діяльність музею у міській пресі. Ніна Рудь записувала усні свідчення очевидців і розпочала створення «Книги Пам’яті». Завдяки Ользі Абалмасовій музей став знаним не лише в Україні, а й за її межами.
У різні роки музеєм опікувалися Тетяна Ткачук, Віктор Сергєєв, Андрій Бутко. Кожен із них зробив вагомий внесок у збереження та розвиток закладу. Сьогодні цю справу продовжує Ніна Сокуренко.
Світловодський краєзнавчий музей — це не лише сховище експонатів. Це простір довіри, пам’яті й живого зв’язку поколінь. І свій 55-річний ювілей він зустрів так, як і живе — з відкритими дверима, серцем і вдячністю.
