Лариса Зоріна: Більше проданих картин — більше підтримки війську
- 5 серпня 2024, 13:17
Гроші, отримані від продажу вишитих художньою гладдю картин, майстриня народної творчості Лариса Зоріна із селища Новгородки Кропивницького району передає на збори для українського війська. Обов’язково докладає додаткову часточку і від 90-річної мами, Євдокії Босої. Про це вишивальниця розповіла «Віснику Кіровоградщини».
До цього часу зберігаю свій перший альбом, малювати в якому почала чотирирічною. З того часу вже майже 60 років малюю, майже 30 — вишиваю художньою гладдю, спочатку промальовуючи узор на тканині. У 2011 році отримала звання «Заслужений майстер народної творчості України» і стала членкинею Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Картини у мене всі позитивні. Щаслива, що маю змогу у такий спосіб показувати красиву, квітучу, яскраву Україну. Брала участь у виставках та ярмарках на батьківщині і за кордоном. Так, у 2017 році була учасницею двох Міжнародних фестивалів культури і мистецтва у турецьких містах Шіле і Бююкчекмедже, а в 2018 році — учасницею фестивалю традиційної культури — Ягелонського ярмарку в польському місті Любліні. Мої картини знаходяться в приватних колекціях в Україні, Туреччині, Польщі, Австрії, Канаді, Норвегії.
День 24 лютого 2022 року став найстрашнішим у моєму житті. Звечора ми спокійно лягли спати, а вранці моя мама, Євдокія Боса, яка дуже рано встає, почула по радіо повідомлення, що розпочалася широкомасштабне російське вторгнення.
Я пережила величезний стрес. Але зібрала всі сили, налаштувалася, треба було продовжувати жити.
На жаль, від початку повномасштабного вторгнення не беру участь у заходах за межами Новгородки, хоча запрошення надходять.
Зате завжди погоджуюся на участь у селищних благодійних ярмарках, які проводять, аби жителі громади долучалися до допомоги українському війську. Крім того, що продаю свої роботи, завжди добавляю гроші від себе. Долучаюся до зборів, які організовують новгородківські та кропивницькі волонтери. Моя 90-річна мама щоразу передає мною гроші зі своєї пенсії, щоб був внесок і від неї. Ми розуміємо, що зараз головне — перемога.
Картини у мене всі позитивні. Щаслива, що маю змогу у такий спосіб показувати красиву, квітучу, яскраву Україну. Брала участь у виставках та ярмарках на батьківщині і за кордоном. Так, у 2017 році була учасницею двох Міжнародних фестивалів культури і мистецтва у турецьких містах Шіле і Бююкчекмедже, а в 2018 році — учасницею фестивалю традиційної культури — Ягелонського ярмарку в польському місті Любліні. Мої картини знаходяться в приватних колекціях в Україні, Туреччині, Польщі, Австрії, Канаді, Норвегії.
День 24 лютого 2022 року став найстрашнішим у моєму житті. Звечора ми спокійно лягли спати, а вранці моя мама, Євдокія Боса, яка дуже рано встає, почула по радіо повідомлення, що розпочалася широкомасштабне російське вторгнення.
Я пережила величезний стрес. Але зібрала всі сили, налаштувалася, треба було продовжувати жити.
На жаль, від початку повномасштабного вторгнення не беру участь у заходах за межами Новгородки, хоча запрошення надходять.
Зате завжди погоджуюся на участь у селищних благодійних ярмарках, які проводять, аби жителі громади долучалися до допомоги українському війську. Крім того, що продаю свої роботи, завжди добавляю гроші від себе. Долучаюся до зборів, які організовують новгородківські та кропивницькі волонтери. Моя 90-річна мама щоразу передає мною гроші зі своєї пенсії, щоб був внесок і від неї. Ми розуміємо, що зараз головне — перемога.
