Допомога фронту від павлиських ветеранів
- 2 серпня 2024, 13:23
Допомагати фронту та відчувати себе потрібними. Ці завдання успішно вирішують члени Павлиської ветеранської організації Онуфріївської селищної ради Олександрійського району, ліплячи вареники та плетучи маскувальні сітки для військових. Про посильну для себе і корисну для війська діяльність розповіли «Віснику Кіровоградщини» активні члени ветеранської ради.
Павлиська ветеранська організація заснована в 90-х роках минулого століття для тих, хто пережив лихоліття Другої світової: ветеранів війни, учасників бойових дій, дітей війни. Коли в 2019 році розпочалася епідемія корнавірусної інфекції, аби убезпечити себе, зустрічі припинили. Планували зібратися, але розпочалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
І ось у вересні буде рік, як Павлиська ветеранська організація відновила діяльність. Зараз до неї входять 45 учасників від 60 до 90 років, серед яких діти війни, ветерани праці та пенсіонери. Головою обрали Світлану Роботу і задоволені вибором: її активність і непосидючість запалює інших.
Світлана Робота пояснює, що багатьом людям, які вийшли на пенсію, важко без колективу, часто вони живуть самі, бо рідні далеко, більшості вже важко рухатися. Тож подібні спільноти і створюють для підтримки таких людей. В їхній організації заведено провідувати ветеранів ради вдома, вітати одне одного зі святами, бувати на екскурсіях та концертах у себе в селищі та виїжджати до сусідніх громад.
Приділяють увагу не лише питанням дозвілля. Мають план роботи, раз на місяць збираються на засідання, куди запрошують місцевих депутатів, керівництво громади, аби спільно вирішувати питання, що виникли, як то освітлення вулиць чи облаштування укриття в дитсадку.
Світлана Робота додає:
Переймаються допомогою і підтримкою жителям громади, які опинилися у складних життєвих обставинах. Коли у грудні минулого року в селі Зибковому в одній з осель сталася пожежа, виявили бажання допомогти постраждалим одягом, посудом і знесли його стільки, що заповнили автомобільний багажник, а Тамара Дзюба надала фінансову підтримку. Перед цим, у листопаді, відгукнулися на прохання допомогти людям з інвалідністю, одиноким, які залишилися у місті Торецьку Донецької області під обстрілами і не мали навіть питної води. Тож принесли самі та попросили інших павлишан зібрати теплий одяг, овочі, фрукти, бутильовану воду, які згодом волонтери відвезли на Донеччину.
Та основне завдання — допомога українському війську. Спочатку допомагали волонтерській команді «Із жагою до перемоги», яка також діє у Павлиші. Часто збиралися вдома у її керівниці Наталії Ключки готувати вареники, співаючи українські пісні, щоб позитивна і бойова енергетика господинь передавалася і воїнам. Потім тривалий час виготовляли вареники, пиріжки, печиво за рецептами учасниці Клавдії Ірклій на кухні одного із закладів селища з дозволу адміністрації громади, працюючи повний робочий день і рахуючи зроблене відерцями та коробками. Відгукуються на прохання долучитися до інших відправок. Не так давно для однієї з бригад, де служать багато земляків, закоптили барана, вареників наварили, пиріжків насмажили, щоб військові посмакували домашнім. Згодом отримали від них слова подяки.
Коли побачили в соцмережах, що волонтерка Дарія Ільїна із сусіднього Світловодська просить плести маскувальні сітки, в яких на сьогодні велика потреба, подумали, що для їхнього віку це справа цілком посильна. Тільки вирішили підключитися до цього напрямку роботи, як син-військовий жительки громади Ніни Пасічник попросив про сітку. На прохання закупили матеріали відгукнулися ветерани, які не в змозі допомагати фізично, та підприємці. З виготовленням членам ветеранської ради допомагали їхні онуки та працівниці Павлиського селищного Будинку культури і бібліотеки, тож впоралися швидко. Ніна Пасічник вдячна усім, хто відгукнувся на прохання її сина та його побратимів.
Павлиські ветерани знайшли собі заняття до душі і до снаги, щоб підтримувати українське військо, і зупинятися не збираються.
І ось у вересні буде рік, як Павлиська ветеранська організація відновила діяльність. Зараз до неї входять 45 учасників від 60 до 90 років, серед яких діти війни, ветерани праці та пенсіонери. Головою обрали Світлану Роботу і задоволені вибором: її активність і непосидючість запалює інших.
Світлана Робота пояснює, що багатьом людям, які вийшли на пенсію, важко без колективу, часто вони живуть самі, бо рідні далеко, більшості вже важко рухатися. Тож подібні спільноти і створюють для підтримки таких людей. В їхній організації заведено провідувати ветеранів ради вдома, вітати одне одного зі святами, бувати на екскурсіях та концертах у себе в селищі та виїжджати до сусідніх громад.
Приділяють увагу не лише питанням дозвілля. Мають план роботи, раз на місяць збираються на засідання, куди запрошують місцевих депутатів, керівництво громади, аби спільно вирішувати питання, що виникли, як то освітлення вулиць чи облаштування укриття в дитсадку.
«У молоді часто немає часу на подібні справи, вони цілий день на роботі, а у нас є змога, тож вносимо пропозиції до вирішення побутових проблем в селищі», — говорять члени організації.
Світлана Робота додає:
«У такий спосіб наше життя наповнене змістом, ми його проживаємо, а не просиджуємо в хаті. Коли в лютому були сильні морози, непогода, я запропонувала поберегтися і пропустити чергове засідання, то жінки активно заперечили, пояснивши, що не можуть жити без цих зустрічей і чекають на них з нетерпінням».
Переймаються допомогою і підтримкою жителям громади, які опинилися у складних життєвих обставинах. Коли у грудні минулого року в селі Зибковому в одній з осель сталася пожежа, виявили бажання допомогти постраждалим одягом, посудом і знесли його стільки, що заповнили автомобільний багажник, а Тамара Дзюба надала фінансову підтримку. Перед цим, у листопаді, відгукнулися на прохання допомогти людям з інвалідністю, одиноким, які залишилися у місті Торецьку Донецької області під обстрілами і не мали навіть питної води. Тож принесли самі та попросили інших павлишан зібрати теплий одяг, овочі, фрукти, бутильовану воду, які згодом волонтери відвезли на Донеччину.
Та основне завдання — допомога українському війську. Спочатку допомагали волонтерській команді «Із жагою до перемоги», яка також діє у Павлиші. Часто збиралися вдома у її керівниці Наталії Ключки готувати вареники, співаючи українські пісні, щоб позитивна і бойова енергетика господинь передавалася і воїнам. Потім тривалий час виготовляли вареники, пиріжки, печиво за рецептами учасниці Клавдії Ірклій на кухні одного із закладів селища з дозволу адміністрації громади, працюючи повний робочий день і рахуючи зроблене відерцями та коробками. Відгукуються на прохання долучитися до інших відправок. Не так давно для однієї з бригад, де служать багато земляків, закоптили барана, вареників наварили, пиріжків насмажили, щоб військові посмакували домашнім. Згодом отримали від них слова подяки.
Коли побачили в соцмережах, що волонтерка Дарія Ільїна із сусіднього Світловодська просить плести маскувальні сітки, в яких на сьогодні велика потреба, подумали, що для їхнього віку це справа цілком посильна. Тільки вирішили підключитися до цього напрямку роботи, як син-військовий жительки громади Ніни Пасічник попросив про сітку. На прохання закупили матеріали відгукнулися ветерани, які не в змозі допомагати фізично, та підприємці. З виготовленням членам ветеранської ради допомагали їхні онуки та працівниці Павлиського селищного Будинку культури і бібліотеки, тож впоралися швидко. Ніна Пасічник вдячна усім, хто відгукнувся на прохання її сина та його побратимів.
Павлиські ветерани знайшли собі заняття до душі і до снаги, щоб підтримувати українське військо, і зупинятися не збираються.
