«Ми живемо однією дружньою родиною!»
- 18 травня 2017, 16:21
Минулої п’ятниці, 12 травня, творча група газети «Вісник Кіровоградщини» побувала у селі Мошорине Знам’янського району, де випадково потрапила на цікавий захід — засідання клубу «Берегиня», що відбувалося в приміщенні сільської ради.
Уже на першому поверсі було чути гарні співучі голоси, що виконували українські пісні, адже темою цього засідання клубу, який створений при раді ветеранів Мошориного, була українська пісня, причому, лунали цього дня у виконанні учасників клубу старовинні мошоринські пісні. А ще на засіданні «Берегині» вітали іменинників. У їх числі — голову первинної ветеранської організації села Людмилу Вікторівну Єрьоменко, про яку ми почули дуже багато приємного і гарного —
і від сільського голови Олексія Кондратенка, і від колег іменинниці по роботі у ветеранській раді. Тож, зрозуміли, що вона має стати нашою наступною героїнею рубрики «Люди про людей».
Народилася наша героїня 9 травня 1950 року в місті Знам’янка, в родині залізничника, але для себе обрала шлях педагога, розпочавши трудовий шлях вожатою у селі Іванківці Знам’янського району, а далі, навчаючись у Кіровоградському державному педагогічному інституті працювала учителем російської, а згодом світової літератури. У Мошорине Людмила Вікторівна переїхала у 1972 році, і так і залишилася в селі — тут вийшла заміж, створила сім’ю, народила двох синів. На педагогічній ниві Людмила Єрьоменко пропрацювала більше 40 років, обіймаючи посади заступника директора школи з навчальної та виховної роботи. З 2013 року Людмила Вікторівна очолює ветеранську організацію Мошориного, її ветеранську раду, і віддається цій роботі всім серцем.
«Як голова ветеранської ради — вона просто унікальна людина, — розповідає про свою колегу по ветеранській раді
Наталія Кондратенко. — Людмила Вікторівна обіймає посаду голови ради ветеранів на громадських засадах, але щодня приходить у раду, як на роботу, веде офіційний прийом людей. Причому не лише в середу, як це передбачено графіком, а фактично кожного дня. Ця людина — прекрасний організатор, надзвичайно відповідальна в роботі. Та найбільше її характеризують такі якості, як людяність і доброзичливість, прекрасна комунікабельність та вміння працювати з людьми. Вона завжди могла знайти спільну мову з людьми різного віку і різних поколінь. Вона дійсно піклується про людей і, що важливо, приділяє їм належну увагу — а це саме те, що більш за все потрібно людям, особливо похилого віку».
З приходом до організації Людмили Єрьоменко, її робота значно активізувалася. Нині при ветеранській раді працює клуб «Берегиня», Інститут ІІІ віку, гурток «Ниточка», організовані хор «Ветеран» та жіночий вокальний ансамбль.
«Я весь час працювала з людьми, тож ця робота мені дуже близька. До того ж у мене тут дуже гарна підтримка, — говорить Людмила Вікторівна. — Наша рада ветеранів одразу поставила собі завдання впорядкування кладовища, і ми почали свою роботу з вирішення цього питання. А далі багато було роботи, адже наша рада — дуже активна і ініціативна! І в усьому нас підтримує наш сільський голова, а ми йому в усьому допомагаємо. Ми разом і на суботниках, і на екскурсіях, і на святах. Ми заклали калинову Алею єдності, висадили квіти, упорядковуємо наше рідне село. Усього наша організація об’єднує 487 членів і 18 членів ради. За кожною дільницею села у нас закріплена людина з ветеранської ради, і коли трапляється щось у будь-якому районі це ми знаємо, і можемо швидко реагувати. Якщо ми не можемо самостійно вирішити те чи і інше питання — ми звертаємося по допомогу і до сільського голови, і до підприємців».
«Плідна і тісна співпраця налагоджена і з помічниками народного депутата України Олеся Довгого, — продовжує розмову Наталія Кондратенко. — Скільки ми зверталися до його приймальні — не отримали жодної відмови! Завжди нас вислуховували і допомагали — і матеріальну допомогу тим, хто цього дуже потребував виділяли, у тому числі багатодітній родині з нашого села, і тим, хто потребував лікування, а ще гарненький дитячий майданчик нам у селі поставили. А минулого року всім учасникам бойових дій тонометри подарували, аби вони могли артеріальний тиск вимірювати. Цього року від народного депутата Олеся Довгого учасник бойових дій Павло Антонович Вака до Дня Перемоги також подарунок отримав. Шкода, що він у Мошориному залишився один… Доволі часто ми спілкуємося і з помічником Олеся Довгого Андрієм Іщенком, і з самим народним депутатом двічі зустрічалися, вдячні йому за увагу до нашого села.
Ми тісно і плідно співпрацюємо з територіальним центром з обслуговування одиноких непрацездатних людей. Спільно з бібліотеками проводимо для підопічних центру День іменинника, запрошуємо на ці заходи і школярів. Взагалі у нас налагоджена гарна співпраця з нашою школою, тож, разом з учнями школи ми вітали одиноких людей з числа підопічних терцентру з Різдвом, з іншими святами. Ми співпрацюємо всі разом, усією громадою. Думаю, секрет нашого успіху — у тому, що ми живемо однією дружною родиною!».
і від сільського голови Олексія Кондратенка, і від колег іменинниці по роботі у ветеранській раді. Тож, зрозуміли, що вона має стати нашою наступною героїнею рубрики «Люди про людей».
Народилася наша героїня 9 травня 1950 року в місті Знам’янка, в родині залізничника, але для себе обрала шлях педагога, розпочавши трудовий шлях вожатою у селі Іванківці Знам’янського району, а далі, навчаючись у Кіровоградському державному педагогічному інституті працювала учителем російської, а згодом світової літератури. У Мошорине Людмила Вікторівна переїхала у 1972 році, і так і залишилася в селі — тут вийшла заміж, створила сім’ю, народила двох синів. На педагогічній ниві Людмила Єрьоменко пропрацювала більше 40 років, обіймаючи посади заступника директора школи з навчальної та виховної роботи. З 2013 року Людмила Вікторівна очолює ветеранську організацію Мошориного, її ветеранську раду, і віддається цій роботі всім серцем.
«Як голова ветеранської ради — вона просто унікальна людина, — розповідає про свою колегу по ветеранській раді
Наталія Кондратенко. — Людмила Вікторівна обіймає посаду голови ради ветеранів на громадських засадах, але щодня приходить у раду, як на роботу, веде офіційний прийом людей. Причому не лише в середу, як це передбачено графіком, а фактично кожного дня. Ця людина — прекрасний організатор, надзвичайно відповідальна в роботі. Та найбільше її характеризують такі якості, як людяність і доброзичливість, прекрасна комунікабельність та вміння працювати з людьми. Вона завжди могла знайти спільну мову з людьми різного віку і різних поколінь. Вона дійсно піклується про людей і, що важливо, приділяє їм належну увагу — а це саме те, що більш за все потрібно людям, особливо похилого віку».
З приходом до організації Людмили Єрьоменко, її робота значно активізувалася. Нині при ветеранській раді працює клуб «Берегиня», Інститут ІІІ віку, гурток «Ниточка», організовані хор «Ветеран» та жіночий вокальний ансамбль.
«Я весь час працювала з людьми, тож ця робота мені дуже близька. До того ж у мене тут дуже гарна підтримка, — говорить Людмила Вікторівна. — Наша рада ветеранів одразу поставила собі завдання впорядкування кладовища, і ми почали свою роботу з вирішення цього питання. А далі багато було роботи, адже наша рада — дуже активна і ініціативна! І в усьому нас підтримує наш сільський голова, а ми йому в усьому допомагаємо. Ми разом і на суботниках, і на екскурсіях, і на святах. Ми заклали калинову Алею єдності, висадили квіти, упорядковуємо наше рідне село. Усього наша організація об’єднує 487 членів і 18 членів ради. За кожною дільницею села у нас закріплена людина з ветеранської ради, і коли трапляється щось у будь-якому районі це ми знаємо, і можемо швидко реагувати. Якщо ми не можемо самостійно вирішити те чи і інше питання — ми звертаємося по допомогу і до сільського голови, і до підприємців».
«Плідна і тісна співпраця налагоджена і з помічниками народного депутата України Олеся Довгого, — продовжує розмову Наталія Кондратенко. — Скільки ми зверталися до його приймальні — не отримали жодної відмови! Завжди нас вислуховували і допомагали — і матеріальну допомогу тим, хто цього дуже потребував виділяли, у тому числі багатодітній родині з нашого села, і тим, хто потребував лікування, а ще гарненький дитячий майданчик нам у селі поставили. А минулого року всім учасникам бойових дій тонометри подарували, аби вони могли артеріальний тиск вимірювати. Цього року від народного депутата Олеся Довгого учасник бойових дій Павло Антонович Вака до Дня Перемоги також подарунок отримав. Шкода, що він у Мошориному залишився один… Доволі часто ми спілкуємося і з помічником Олеся Довгого Андрієм Іщенком, і з самим народним депутатом двічі зустрічалися, вдячні йому за увагу до нашого села.
Ми тісно і плідно співпрацюємо з територіальним центром з обслуговування одиноких непрацездатних людей. Спільно з бібліотеками проводимо для підопічних центру День іменинника, запрошуємо на ці заходи і школярів. Взагалі у нас налагоджена гарна співпраця з нашою школою, тож, разом з учнями школи ми вітали одиноких людей з числа підопічних терцентру з Різдвом, з іншими святами. Ми співпрацюємо всі разом, усією громадою. Думаю, секрет нашого успіху — у тому, що ми живемо однією дружною родиною!».
