Зустрічаємо Вербну неділю й готуємося до Великодня
- 8 квітня 2017, 17:15
За тиждень до Великодня православні християни згадають Вхід Господній до Єрусалиму, коли Христос, як цар смиренний, в’їхав до Єрусалиму на віслюку, а миряни зустрічали його зі словами: «осанна, осанна, осанна», що означає «спаси, даруй спасіння», і устеляли дорогу пальмовим листям — символом міцності, радості і щастя.
Оскільки в Україні пальми не ростуть, символом цього свята стала верба, тож, відповідно, і неділя за тиждень до Великодня отримала назву Вербна. У цьому році вона припадає на 9 квітня.
За традицією, цього дня прихожани несуть до церкви гілки верби, які освячуються молитвою і святою водою. Вважається, що освячена верба має цілющі властивості, тож, традиційно, після повернення з церкви, нею легенько били один одного, аби бути здоровими, веселими, сильними й багатими. Здавна це гілля додавалося у ванни з водою для омивання, а пристарілі люди збирали з нього подушку на смертний одр.
Наступного дня після святкування Вербної неділі починається Страсний тиждень, який має для кожного православного християнина особливе значення, адже це період підготовки до найголовнішого християнського свята — Великодня. Тож, упродовж цього тижня, віруючі моляться ще з більшою відданістю, а постують ще суворіше.
Готуючись до Великодня, наші пращури упродовж Страсного тижня намагалися привести до ладу власні оселі і одяг, очиститися тілом і душею, приготувати смачні страви до свята. Так, у Страсний понеділок господарі й господині починали прибирати оселі та подвір’я, у вівторок — прасували одяг, у середу завершували роботи на городах і готувалися до випікання пасок.
Четвер на Страсному тижні мав особливе значення і називався Чистим. Цей день вважається днем оновлення і наділяється особливою силою. За традицією, у Чистий четвер треба скупатися до світанку, аби підготувати своє тіло до Великодня.
Вважається, що цього дня вода змиває усі хвороби та захищає від негараздів. Крім того, у Чистий четвер необхідно привести до ладу власну оселю: до блиску відмити підлогу й вікна, ретельно перемити весь посуд і почистити килими, а ще — потурбуватися про знаряддя праці і техніку, аби весь рік мати справне господарство. Та найвідповідальнішою справою Чистого четверга є приготування великодніх пасок та фарбування великодніх яєць.
А от у найскорботніший день — Страсну п’ятницю — не можна займатися хатніми справами, а особливо шити, в’язати та рубати сокирою. Навіть обід господині цього дня не готують. І, звісно, немає цього дня місця веселощам, співу і танцям.
Страсної суботи готуються до Великодньої святкової трапези — готують усілякі страви, печуть паски і фарбують яйця, якщо цього не зробили в Чистий четвер.
А ввечері йдуть до храму на всеношну службу, аби у церкві зустріти звістку про Воскресіння Господнє та віддати хвалу Господу.
За традицією, цього дня прихожани несуть до церкви гілки верби, які освячуються молитвою і святою водою. Вважається, що освячена верба має цілющі властивості, тож, традиційно, після повернення з церкви, нею легенько били один одного, аби бути здоровими, веселими, сильними й багатими. Здавна це гілля додавалося у ванни з водою для омивання, а пристарілі люди збирали з нього подушку на смертний одр.
Наступного дня після святкування Вербної неділі починається Страсний тиждень, який має для кожного православного християнина особливе значення, адже це період підготовки до найголовнішого християнського свята — Великодня. Тож, упродовж цього тижня, віруючі моляться ще з більшою відданістю, а постують ще суворіше.
Готуючись до Великодня, наші пращури упродовж Страсного тижня намагалися привести до ладу власні оселі і одяг, очиститися тілом і душею, приготувати смачні страви до свята. Так, у Страсний понеділок господарі й господині починали прибирати оселі та подвір’я, у вівторок — прасували одяг, у середу завершували роботи на городах і готувалися до випікання пасок.
Четвер на Страсному тижні мав особливе значення і називався Чистим. Цей день вважається днем оновлення і наділяється особливою силою. За традицією, у Чистий четвер треба скупатися до світанку, аби підготувати своє тіло до Великодня.
Вважається, що цього дня вода змиває усі хвороби та захищає від негараздів. Крім того, у Чистий четвер необхідно привести до ладу власну оселю: до блиску відмити підлогу й вікна, ретельно перемити весь посуд і почистити килими, а ще — потурбуватися про знаряддя праці і техніку, аби весь рік мати справне господарство. Та найвідповідальнішою справою Чистого четверга є приготування великодніх пасок та фарбування великодніх яєць.
А от у найскорботніший день — Страсну п’ятницю — не можна займатися хатніми справами, а особливо шити, в’язати та рубати сокирою. Навіть обід господині цього дня не готують. І, звісно, немає цього дня місця веселощам, співу і танцям.
Страсної суботи готуються до Великодньої святкової трапези — готують усілякі страви, печуть паски і фарбують яйця, якщо цього не зробили в Чистий четвер.
А ввечері йдуть до храму на всеношну службу, аби у церкві зустріти звістку про Воскресіння Господнє та віддати хвалу Господу.
