Відповідальність російського агресора і грошова компенсація: чому важливо подати заяву до міжнародного Реєстру збитків
- Тетяна Юганова
- Вчора, 13:56
Подавши сьогодні заяву до міжнародного Реєстру збитків, ви не отримаєте коштів завтра чи через місяць — на цей час навіть не створений компенсаційний фонд. Процес, ініційований Україною у 2022 році, потребує часу, адже не має прецедентів і вимагає політичної волі та проходження визначених процедур у кожній державі, що його підтримала й тим самим визнала російську агресію, а також на рівні Європейського Союзу. Але кожна заява, що надійшла до Реєстру, дає сигнал країнам, що їхня допомога необхідна. Ні скептицизму, так довірі — таким принципом варто керуватися у цій нешвидкій справі задля отримання справедливих рішень та відшкодування збитків усім, хто постраждав у війні, розв’язаній Росією.
За матеріалами Donbas Media Forum, 9-11 жовтня 2025, та тренінгу ЄС у Дніпрі "ЄС: просто про складне, 27–28 листопада 2025 року.
Широкомасштабна війна Росії оголила ще один виклик для України — відсутність механізму справедливої компенсації завданих збитків. Не існувало жодної юридичної, судової інституції, яка могла б і визначити розмір збитків, і реально стягнути їх з агресора.
Держава Україна вирішила не чекати завершення війни, адже чим більше часу проходить, тим менше шансів зберегти наявні документи і спонукати партнерів знайти джерела для фінансування компенсацій. І запустила процес створення міжнародного компенсаційного механізму — відповідно до пункту 7 Формули миру президента Зеленського. Міжнародний Реєстр збитків (RD4U) — складова цього механізму.
За твердженням виконавчого директора міжнародного Реєстру збитків при Раді Європи Маркіяна Ключковського, міжнародний Реєстр збитків — єдиний реалістичний шлях для відновлення справедливості, стягнення репарацій і компенсацій за війну, яка точиться з 2014 року, іншого шляху немає.
Старт цьому тривалому проєкту поклала «репараційна» резолюція Генасамблеї ООН від 14 листопада 2022 року — за неї проголосували 94 країни-члени ООН.
Міжнародний компенсаційний механізм — це трикомпонентна система з нерозривно пов’язаними елементами.
Міжнародний Реєстр збитків — це перший компонент міжнародного механізму компенсацій, який вже запущений і функціонує.
Реєстр — це міжнародна організація, учасниками якої на сьогодні є 44 країни і Європейський Союз як окрема сторона. Реєстр розташований в Гаазі. Він фіксує усі заяви, що подають постраждалі особи про збитки, шкоду, втрати. У такий спосіб буде створена єдина база даних, яка зафіксує усі види шкоди, завданої російською агресією.
Кожна заява, надіслана до Реєстру, — не просто документ, а свідчення, що формує доказову базу для майбутніх компенсацій українцям.
Подавати заяви можуть фізичні та юридичні особи і держава Україна.
Передбачено 43 категорії збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією Росії проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів. Триває робота над розширенням часових меж — від початку російської агресії у 2014 році.
На сьогодні відкрито 14 категорій, що охоплюють найтяжчі наслідки війни: внутрішнє переміщення, смерть або зникнення безвісти близьких, тілесні ушкодження, сексуальне насильство, катування, позбавлення свободи, примусова праця, депортація дітей і дорослих, пошкодження чи знищення житла, нежитлового майна, втрата контролю над майном на окупованих територіях. Планується, що усі категорії відкриють протягом 2026 року.
Подання заяви просте, потребує близько 20 хвилин часу (функція подачі через адміністратора ЦНАПу не запроваджена). По кожній з категорій доступна детальна інструкція. Оригінали документів не обов’язкові, натомість приймають письмові пояснення.
Варто розуміти, що міжнародний Реєстр збитків і єВідновлення — це різні реєстри, заяви до кожного з них подаються окремо.
За інформацією заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої, з 24 лютого 2022 року станом на 20 грудня 2025 року до міжнародного Реєстру збитків подано понад 85 тисяч заяв. Посадовиця коментує, що важко пояснювати міжнародним партнерам, чому заяв небагато. Існує пряма залежність: немає заяв — немає розуміння у партнерів, що Реєстр необхідно фінансувати.
Подати заяву можна тут .
Над створенням цієї нової міжнародної організації Україна працювала з партнерами протягом півтора року. Робота завершилася підписанням на дипломатичній конференції в Гаазі, Нідерланди, 16 грудня Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України. На момент виходу матеріалу до Конвенції приєдналися 35 країн, з них 26 членів Європейського Союзу, та Європейський Союз як окрема сторона.
Комісія — це орган, який визначатиме суму компенсації на підставі документів, поданих до реєстру. Після створення комісії міжнародний Реєстр стає частиною комісії, буде інтегрований в неї. Процес подачі заяв продовжуватиметься, тільки уже не через Реєстр, а напряму через комісію. Комісія опрацьовуватиме подані заяви в порядку надходження.
Очікується, що комісія протягом 2026 року проведе внутрішньодержавні процедури і розпочне повноцінно працювати в 2027 році, а до кінця 2027 року почне виносити перші рішення.
Компенсаційний фонд — третій, завершальний компонент міжнародного компенсаційного механізму. Його утворення і, власне, виплати за рішеннями компенсаційної комісії — найскладніші питання компенсаційного механізму.
Оскільки компенсаційна комісія є адміністративним, а не судовим органом, її рішення не підлягають примусовому виконанню через стандартну процедуру судового приведення у виконання. Тому необхідно створити фонд із чітко визначеним джерелом наповнення, щоб рішення Комісії не залишилися на папері, а були реалізовані у вигляді реальних компенсацій. Для цього Україна наполегливо формує свою позицію щодо того, що найбільш дієвим джерелом є заморожені активи. На сьогодні немає політичної волі щодо перенаправлення всієї суми активів Україні. Дискусія відкрита.
В її рамках відбулося важливе рішення, яке посилює тиск на Росію, ухвалене 12 грудня Європейською Радою. Кошти Центрального банку Росії, що зберігаються на території Європейського Союзу, відтепер заморожені безстроково, повідомила голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас. Це відкриває шлях до використання цих коштів на підтримку України у протидії російській агресії.
Єлизавета Донець, засновниця та координаторка волонтерського об'єднання «Тепла справа», м. Світловодськ Кіровоградської області:
Як виник міжнародний Реєстр збитків
Широкомасштабна війна Росії оголила ще один виклик для України — відсутність механізму справедливої компенсації завданих збитків. Не існувало жодної юридичної, судової інституції, яка могла б і визначити розмір збитків, і реально стягнути їх з агресора.
Держава Україна вирішила не чекати завершення війни, адже чим більше часу проходить, тим менше шансів зберегти наявні документи і спонукати партнерів знайти джерела для фінансування компенсацій. І запустила процес створення міжнародного компенсаційного механізму — відповідно до пункту 7 Формули миру президента Зеленського. Міжнародний Реєстр збитків (RD4U) — складова цього механізму.
За твердженням виконавчого директора міжнародного Реєстру збитків при Раді Європи Маркіяна Ключковського, міжнародний Реєстр збитків — єдиний реалістичний шлях для відновлення справедливості, стягнення репарацій і компенсацій за війну, яка точиться з 2014 року, іншого шляху немає.
Donbas Media Forum 2025, панельна дискусія «Правда і докази: роль міжнародного Реєстру збитків у майбутньому України»
Старт цьому тривалому проєкту поклала «репараційна» резолюція Генасамблеї ООН від 14 листопада 2022 року — за неї проголосували 94 країни-члени ООН.
Що собою являє міжнародний компенсаційний механізм
Міжнародний компенсаційний механізм — це трикомпонентна система з нерозривно пов’язаними елементами.
Міжнародний Реєстр збитків — це перший компонент міжнародного механізму компенсацій, який вже запущений і функціонує.
Так виглядає стартова сторінка міжнародного Реєстру збитків
Реєстр — це міжнародна організація, учасниками якої на сьогодні є 44 країни і Європейський Союз як окрема сторона. Реєстр розташований в Гаазі. Він фіксує усі заяви, що подають постраждалі особи про збитки, шкоду, втрати. У такий спосіб буде створена єдина база даних, яка зафіксує усі види шкоди, завданої російською агресією.
Кожна заява, надіслана до Реєстру, — не просто документ, а свідчення, що формує доказову базу для майбутніх компенсацій українцям.
Хто і в який спосіб може подати заяву до Реєстру
Подавати заяви можуть фізичні та юридичні особи і держава Україна.
Передбачено 43 категорії збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією Росії проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів. Триває робота над розширенням часових меж — від початку російської агресії у 2014 році.
На сьогодні відкрито 14 категорій, що охоплюють найтяжчі наслідки війни: внутрішнє переміщення, смерть або зникнення безвісти близьких, тілесні ушкодження, сексуальне насильство, катування, позбавлення свободи, примусова праця, депортація дітей і дорослих, пошкодження чи знищення житла, нежитлового майна, втрата контролю над майном на окупованих територіях. Планується, що усі категорії відкриють протягом 2026 року.
Подання заяви просте, потребує близько 20 хвилин часу (функція подачі через адміністратора ЦНАПу не запроваджена). По кожній з категорій доступна детальна інструкція. Оригінали документів не обов’язкові, натомість приймають письмові пояснення.
Варто розуміти, що міжнародний Реєстр збитків і єВідновлення — це різні реєстри, заяви до кожного з них подаються окремо.
За інформацією заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої, з 24 лютого 2022 року станом на 20 грудня 2025 року до міжнародного Реєстру збитків подано понад 85 тисяч заяв. Посадовиця коментує, що важко пояснювати міжнародним партнерам, чому заяв небагато. Існує пряма залежність: немає заяв — немає розуміння у партнерів, що Реєстр необхідно фінансувати.
Подати заяву можна тут .
Міжнародна компенсаційна комісія — другий компонент міжнародного компенсаційного механізму.
Над створенням цієї нової міжнародної організації Україна працювала з партнерами протягом півтора року. Робота завершилася підписанням на дипломатичній конференції в Гаазі, Нідерланди, 16 грудня Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України. На момент виходу матеріалу до Конвенції приєдналися 35 країн, з них 26 членів Європейського Союзу, та Європейський Союз як окрема сторона.
Дипломатична конференція у Гаазі
Комісія — це орган, який визначатиме суму компенсації на підставі документів, поданих до реєстру. Після створення комісії міжнародний Реєстр стає частиною комісії, буде інтегрований в неї. Процес подачі заяв продовжуватиметься, тільки уже не через Реєстр, а напряму через комісію. Комісія опрацьовуватиме подані заяви в порядку надходження.
Очікується, що комісія протягом 2026 року проведе внутрішньодержавні процедури і розпочне повноцінно працювати в 2027 році, а до кінця 2027 року почне виносити перші рішення.
Компенсаційний фонд — третій, завершальний компонент міжнародного компенсаційного механізму. Його утворення і, власне, виплати за рішеннями компенсаційної комісії — найскладніші питання компенсаційного механізму.
Оскільки компенсаційна комісія є адміністративним, а не судовим органом, її рішення не підлягають примусовому виконанню через стандартну процедуру судового приведення у виконання. Тому необхідно створити фонд із чітко визначеним джерелом наповнення, щоб рішення Комісії не залишилися на папері, а були реалізовані у вигляді реальних компенсацій. Для цього Україна наполегливо формує свою позицію щодо того, що найбільш дієвим джерелом є заморожені активи. На сьогодні немає політичної волі щодо перенаправлення всієї суми активів Україні. Дискусія відкрита.
В її рамках відбулося важливе рішення, яке посилює тиск на Росію, ухвалене 12 грудня Європейською Радою. Кошти Центрального банку Росії, що зберігаються на території Європейського Союзу, відтепер заморожені безстроково, повідомила голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас. Це відкриває шлях до використання цих коштів на підтримку України у протидії російській агресії.
Кая Каллас
"Це гарантує, що до 210 мільярдів євро російських коштів залишаться на території ЄС, якщо Росія не виплатить Україні в повному обсязі репарації за заподіяну шкоду", — пояснила Кая Каллас.
Думки з приводу
Єлизавета Донець, засновниця та координаторка волонтерського об'єднання «Тепла справа», м. Світловодськ Кіровоградської області:
Єлизавета Донець
Переконана, що обов'язково потрібно фіксувати збитки, завдані Росією. Можливо, нам всередині України очевидні руйнування, якщо є пошкодження майна від прильотів, ми звикли думати: "добре, що всі живі, а все інше якось відбудуємо". Це стало новою нормою — концентруватися лише на важливому. На мій погляд, це не правильно, усі українці й українки заслуговують на гідне життя у своїй країні.
Маю зазначити, що наразі немає можливості повністю оцінити всі збитки, які завдала російська агресія. Знаю, що моя подруга, будучи в окупації в Запорізькій області, мала везти маму на найближче МРТ-обстеження до Таганрогу, Росія, бо українські лікарні розорені! Є очевидні руйнування, а є просто грабунок на окупованих територіях. Тож маємо фіксувати все, якщо є така можливість.
Те, що фінансова допомога держави Україна та наших іноземних партнерів є реальною, знаю з досвіду знайомої нашої родини. Коли у травні 2025 року її житло постраждало від чергової масованої атаки на Світловодськ, вона звернулася за фінансовою допомогою до одного з благодійних фондів Австрії (яка є членом Європейського Союзу) і через півтора місяця вже відновила будинок. Тож варто довіряти перевіреним джерелам допомоги і звертатися туди, дотримуючись визначених правил.
Маю зазначити, що наразі немає можливості повністю оцінити всі збитки, які завдала російська агресія. Знаю, що моя подруга, будучи в окупації в Запорізькій області, мала везти маму на найближче МРТ-обстеження до Таганрогу, Росія, бо українські лікарні розорені! Є очевидні руйнування, а є просто грабунок на окупованих територіях. Тож маємо фіксувати все, якщо є така можливість.
Те, що фінансова допомога держави Україна та наших іноземних партнерів є реальною, знаю з досвіду знайомої нашої родини. Коли у травні 2025 року її житло постраждало від чергової масованої атаки на Світловодськ, вона звернулася за фінансовою допомогою до одного з благодійних фондів Австрії (яка є членом Європейського Союзу) і через півтора місяця вже відновила будинок. Тож варто довіряти перевіреним джерелам допомоги і звертатися туди, дотримуючись визначених правил.
Фото: Богдан Дроздов, Роман Чорний , newsroom.consilium.europa.eu, president.gov.ua
