За звичними для Євросоюзу правилами це означає старт юридичного процесу, який має привести до повноцінного вступу України до ЄС, нагадує Європейська правда.



Для Києва та Брюсселя було важливо офіційно розпочати процес переговорів до 1 липня, коли головування в Раді ЄС переходило від Бельгії до Угорщини, повідомляє ВВС.



Проте проблеми на шляху України до членства у ЄС можуть бути не лише через Угорщину, відмічало видання. Оскільки, за словами міністра у справах ЄС Польщі Адама Шлапки, є «спірні сфери». Головна з них — аграрний сектор.

За словами польського політика, у Варшаві розуміють усю складність нинішньої ситуації для Києва, але й в Україні повинні розуміти, що у Польщі, Німеччині, Франції є власні інтереси. Тому треба спільно знаходити найкращі рішення і компроміси.

За підрахунками ЄС, для вступу України до Євросоюзу потрібно буде збільшити свій кошторис на 20%. Це близько €200 млрд впродовж семи років, які в Брюсселі відводять на те, щоб Україна стала членом ЄС. Проте наразі в Брюсселі називають це «виправданою інвестицією», пише ВВС.

Віктор Орбан: у ролі миротворця

З неоголошеним візитом 2 липня в Києві вперше з 2015 року побував прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Після того, як 1 липня Угорщина приступила до головування в Раді ЄС, він вирішив зіграти роль миротворця, повідомляють ЗМІ.

Угорський прем’єр зустрівся з президентом Володимиром Зеленським. Серед тем, які стосуються відносин між обома країнами — торгівлі, транскордонної співпраці, енергетичних та інших питань, — запропонував йому «розглянути тимчасове припинення вогню» і «прискорити мирні переговори», враховуючи те, що «правила міжнародної дипломатії — повільні і складні». Про це інформує Радіо Свобода.

Пізніше заступник голови Офісу президента Ігор Жовква зазначив, що Зеленський вислухав пропозиції Орбана, перш ніж наголосити, що Україна працює над розробкою мирного плану і проведенням ще одного мирного саміту, в якому, за словами Жовкви, Росія може взяти участь «у той чи інший спосіб».
Жовква зазначив, що Угорщина — не перша країна, яка обговорює можливе припинення вогню, але підкреслив, що «такі (мирно-переговорні — Ред.) процеси не можна сприймати ізольовано», нагадало видання.

5 липня, також з неоголошеним візитом, Віктор Орбан прибув до Москви, де зустрічався з Володимиром Путіним. Там угорський прем’єр наголосив, що його країна незабаром «очевидно, буде єдиною країною в Європі, яка може говорити з усіма».

Після зустрічі дали спільну пресконференцію. Під час неї Путін повторив попередні ультимативні вимоги до України, як-от повне виведення українських
військ з території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Також він підтверджує інші умови, оприлюднені ним на засіданні МЗС Росії у червні, повідомляє Укрінформ.

Своєю чергою Орбан сказав, що після візитів у Київ та Москву зрозумів, що позиції сторін зараз далекі одна від одної. Водночас він пообіцяв й надалі докладати зусилля задля «врегулювання конфлікту».

Тим часом, як повідомило BBC, новина про зустріч Орбана з Путіним викликала різку реакцію у європейських лідерів.

Президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що Угорщина не має повноважень вести переговори з Москвою від імені ЄС з питань війни в Україні. За його словами, позиція Європейської ради щодо цього чітка:



Прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо назвав цей візит «тривожною новиною». Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що «умиротворення не зупинить Путіна». Очільник дипломатії ЄС Жозеп Боррель підкреслив, що візит Орбана до Москви «відбувається виключно у рамках двосторонніх відносин між Угорщиною та Росією».

Британська The Guardian відзначає, що поїздка Орбана до Москви, ймовірно, викличе ще більше занепокоєння в Брюсселі та інших державах-членах, де багато хто вже шокований тим, що лідер, який, на їхню думку, останніми роками робив усе, щоб підірвати європейську єдність і верховенство закону, тепер є головним представником блоку на найближчі шість місяців.

Як повідомляють в американському Інституті вивчення війни (ISW), «ISW продовжує вважати малоймовірним те, що припинення вогню в Україні на нинішніх лініях зможе стримувати подальшу російську агресію. Натомість воно лише дасть Росії критичний час для відновлення своїх сил і підготовки до майбутньої агресії проти України».

Американські аналітики наголосили, що Кремль веде посилену інформаційну кампанію, спрямовану на те, щоб підштовхнути Україну до переговорів з Росією на російських умовах, і будь-які російські, західні чи інші спроби залучити Україну до передчасних переговорів із Росією лише послаблять Україну і сприятимуть подальшій російській агресії всередині й за межами України, передає Радіо Свобода.

НАТО й Пентагон: зброя буде

Міноборони США оголосило про закупівлю перехоплювачів до систем ППО Patriot і NASAMS для України на $2,2 млрд. Про це йдеться у повідомленні Пентагону, інформує Європейська правда.

Міноборони США оголосило про закупівлю цієї зброї в рамках Ініціативи сприяння безпеці України (USAI).



У відомстві нагадали, що адміністрація Байдена планує прискорити постачання цих озброєнь, змінивши черговість майбутніх поставок для України за програмою «Зовнішні військові продажі».

«ВК» вже повідомляв раніше про заяву представника Білого дому Джона Кірбі щодо рішення США передавати ракети для систем протиповітряної оборони спочатку Україні, а потім іншим країнам-замовникам. Як проінформувало ВВС на початку липня, рішення США перенаправити Україні постачання з експортних замовлень ракет для систем PATRIOT і NASAMS може торкнутися всіх партнерів, окрім Тайваню та Ізраїлю — двох ключових для американців країн у їхній азійській та близькосхідній діяльності.

У Білому домі визнали, що роздумують над тим, щоб впродовж найближчих 16 місяців перенаправити Києву не лише ракети, а й пускові установки з радіолокаційними станціями. А це може вплинути на контракти для Марокко, Польщі, Румунії, Швейцарії та Швеції.

Нагадаємо, 9-11 липня в Вашингтоні відбувається саміт НАТО. Як повідомляє Радіо Свобода, очікується, що на ньому Альянс запевніть Україну в військовій, політичній і фінансовій підтримці, а також перебере на себе коордінацію безпекової допомоги Україні, яка наразі надається в форматі «Рамштайн».

Енергетики: отримують допомогу

Після нових російських атак на енергетику у 2024 році міжнародні партнери надіслали до України для відновлення енергетичної інфраструктури 184 вантажі гуманітарної допомоги — енергетичне обладнання загальною вагою 2335,8 т. Про це повідомляє Міністерство енергетики.

Допомогу надали 14 країн: Австрія, Естонія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Фінляндія, Чеська Республіка, Швеція, Об’єднані Арабські Емірати.

Наразі тривають відновлювальні роботи. Тестування графіків відключення електрики, які мали пройти у липні, скасовані.