— У Кіровоградській області діють декілька подібних громадських організацій, ми – «Дитяче громадське об'єднання "Військово-патріотичний спортивний клуб "Саланг"» — з них наймолодші, от, до прикладу, благовіщенському «Скіфу» — 10, олександрійському «Захисту» — 25, а нам всього шість. Ми молоді, але досягнень у нас чимало, — розповідає Володимир Гога. — Спочатку займалися виключно військово-спортивними багатоборствами: метання ножа, гранати, кроси, смуги перешкод тощо, а через пів року ввели бойові багатоборства, в які входить і всестильовій бій. На сьогодні так і займаємося цими двома напрямками.

Родом я з Вишнівців колишнього Онуфріївського району, а в перший клас ходив уже в Онуфріївці. До армії займався в секції карате. Але найбільше знань з бойових мистецтв отримав в армії, в Афганістані, де служив водієм у 1983-1985 роках. Після виводу радянських військ був активним членом спілки афганців Онуфріївщини, ділився своїми знаннями і досвідом з юнацтвом. За сімейними обставинами невдовзі відійшов від справ, а коли у 2013 році повернувся у селище, повернувся й до спілки, яку зараз очолюю.

У 2014 році після Майдану зібрав волнтерську групу, з якою ми їздили до воїнів на передову до 2018 року включно. А в 2016 році зареєстрував «Саланг» і розпочав діяльність у ролі тренера. Хотів зайняти хлопців і дівчат, щоб вони мали змістовне дозвілля та щоб були гідними громадянами своєї країни.

Я приділяю увагу поведінці вихованців, роз’яснюю їм про заборону провокування співрозмовника, акцентую на тому, якщо є можливість — треба залагоджувати конфлікт словами. Але якщо ситуація безвихідна, вони мають себе відстояти!

Діти себе добре проявляють, коли слідують порадам тренера. І тоді за два місяці вони суттєво змінюються. Майбутні спортсмени приходять і просять записати їх у клуб самостійно. Після такої заяви я запрошую батьків, пояснюю специфіку занять, наголошую, що вони можуть бути травматичними. Батьки ставляться з розумінням, усвідомлюють, як саме проводитиме свій вільний час їхня дитина, і потім дякують за це. Плинність клубівців досить висока — 30-40% полишають тренування протягом пів року, бо часто думають, що не треба нічого робити, а медальки роздадуть просто так. А це тяжка робота. Я наполягаю на тому, щоб не пропускали заняття. Завжди кажу так: «Якщо ти пропустив одне тренування, то зробив десять кроків назад».

До тих, хто повідомляють мені, що хочуть мати досягнення, а не лише займатися для себе, вимоги більш серйозні.

Приділяю увагу патріотичному вихованню. Щороку у червні ми виїздили на Придніпров’я — на переправу, де відбувалося форсування Дніпра, розбивали табір, прибирали територію. Я розповідав про цю подію, про Другу світову взагалі, про афганську війну, про російсько-українську війну, яка розпочалася у 2014 році.

Серед найвагоміших здобутків моїх учнів — І місце на змаганнях з п’ятиборства «Соколята України» в Житомирі у 2018 році, ІІ місце на чемпіонаті світу з військово-спортивних багатоборств у розділі бойове двоборство в Харкові. Минулого року ми їздили на фестиваль бойових мистецтв у Благовіщенську. Нашій команді вдалося вразити своїми театралізованими показовими виступами клуби не тільки з Кіровоградщини, а й з Миколаївщини, Одещини, Черкащини, за це ми й отримали Гран-прі.

На змаганнях тренери одразу бачать серед великої кількості учасників лідерів, своїх найбільших суперників. І спортсмени з Онуфріївщини — серед таких! Також наших вихованців завжди можна відрізнити від інших за дисципліною. Діти, яких об’єднав «Саланг», дружні, заняття спортом згуртовують їх. У мене є помічники — старші вихованці. Так, п’ятнадцятирічний Віктор Новіков — моя надія, хочу у подальшому передати йому «Саланг».

Досягнень багато, а умови для занять спартанські, у підвальному приміщенні. Самостійно привели його в порядок і наповнили необхідним інвентарем, який закупили частково за внески батьків, частково за кошти благодійників, серед яких народний депутат України Олесь Довгий, завдяки фінансовій допомозі якого у нас з’явилися татамі для тренувань і музична апаратура для нашого ансамблю патріотичної пісні. Із нетерпінням очікували на відкриття у селищі спортивного комплексу. Віримо, що після закінчення війни він обов’язково з’явиться і там будуть займатися салангівці.

З початком повномасштабного вторгнення Росії клуб припинив свої заняття. Тренування відновилися з 2 квітня. Шкода, що не всі вихованці повернулися до нас. Через загрозу військової агресії дехто покинув нашу країну. З нетерпінням ми усі чекаємо на їхнє повернення.

День народження клубу не святкували так, як робимо це зазвичай. Утім 24 травня мали привід для радості. Вісім вихованців клубу: Максим Діконенко, Нікіта Кузнєцов, Марія Маркар'ян, Віктор Новіков, Олександра Олефіренко, Артем Омельченко, Діана Ричка, Віталій Самброс нарешті отримали посвідчення кандидатів у майстри спорту. Це звання їм було присвоєно відділом молоді та спорту Кіровоградської обласної державної адміністрації перед самою війною, але тільки зараз з’явилася можливість отримати документи про це.