Зажинки у Підлісному
- 18 липня 2020, 09:23
Працівниці та аматорки Підлісненського сільського Будинку культури Олександрівського району 12 липня на велике свято хліборобів — Петра і Павла, коли наші предки починали жнива, провели свято зажинків.
Розпочинали після обіду, ближче до вечора, щоб було не так жарко, а ще тому, що Петра і Павла припало на неділю, тож старші жінки порадили, що до роботи краще ставати тоді, коли в церкві проведуть службу. Перед початком жінки попросили Божого благословення, потім господиня (у ролі якої того дня була Антоніна Тимофієнко) зажала перший сніп, а інші жниці співали зажинкові пісні. Після того, як господиня зажала і попросила всіх жати, інші жінки зі словами «Господи, поможи» зробили по першому перевеслу. Цими перевеслами вони підв’язалися, щоб спина не боліла. Перший сніп треба було внести в двір до заходу сонця, що жінки встигли зробити. Цікаво знати, якщо була дівчина на виданні і мало бути весілля, то сніп давали їй, щоб додати з першого снопа зерно до того, який буде молотися на коровай. А так зазвичай сніп ставили на покуті, а прибирали та квітчали на Іллі, бо тоді не годилось в поле йти, робили з першого снопа дідух, той, який буде стояти і на Різдво, і протягом року. Зазвичай снопи складали в копи, але підліснянки копи не нажали, тому поставили снопи в стовпець, що й актуально на зажинки, бо в цей час бувало, що зерно чи солома могли бути сируватими, то ж стовпи ставили так,
щоб їх провівав вітер, а зверху уклали найбільший сніп — «шапку», щоб у разі дощу збіжжя не намокло і не зіпсувалося.
Працювали на полі Катерини Петрівни Кімлач, яка, на жаль, в той день не змогла взяти участь у святі. Трудилися на зажин- ках жінки — працівниці Будинку культури й учасниці художньої самодіяльності Антоніна Тимофієнко, Галина Унгул, Ірина Кулинка, Надія Шевченко, Наталія Галушка та дівчата — Тетяна Галушка, яка ще й фотографувала захід, і Наталія Колісник — неймовірна дівчинка, яку не треба запрошувати на заходи, бо вона сама запитує про них, коли приїжджає до Підлісного на канікули до дідуся та бабусі, адже цікавиться звичаями та традиціями нашого народу.
Як виникла ідея свята? У селі розпочали підготовку до Спаса, темою заходу буде обрядовий хліб, а процес збору урожаю теж пов’язаний з хлібом, тож активні жінки й дівчата підхопили думку про проведення зажинків, бо їм хочеться збиратися разом, але ж не просто збиратися, а зі смислом. Вбрання створили під час карантину, тільки вишиванки кожна жінка придбала собі сама. 1 липня розпочали репетиції, а 12 липня втілили свій задум. Фото і коротку розповідь про захід виклали на сторінці Підлісненського сільського Будинку культури у фейсбуці, щоб її підписники читали і збагачувалися знаннями.
— Ми спробували, як працювали наші предки, навіть стіл накрили з того, що виросло на городі і що приготували самі, нічого з магазину, бо ж магазинів у далекі часи не було, — ділиться враженнями одна з жниць, художня керівниця сільського Будинку культури Наталія Галушка, — і тепер можемо стверджувати, наскільки важка ця хліборобська праця. Зараз ми скаржимося на владу, на несправедливу долю, а я пам’ятаю, як моя бабуся, родом з Волині, коли поверталася з поля, казала: «Дай, Боже, силку ще на одну нивку», так що українці завжди покладалися тільки на свої руки і на Бога.
Ми плануємо продовжити жниварський цикл і провести обжинки із в’язанням бороди та завиванням вінків, та молотіння. Сподіваємося, що вони вийдуть такими ж вдалими, як і зажинки.
Цікаво, чи відзначають давні свята хліборобів в інших населених пунктах Кіровоградщини? Якщо так, повідомте нам по телефону 097 888 53 53 чи напишіть на адресу visnyk.mail@gmail.com, а ми розповімо на сторінках «ВК».
Тетяна Юганова
щоб їх провівав вітер, а зверху уклали найбільший сніп — «шапку», щоб у разі дощу збіжжя не намокло і не зіпсувалося.
Працювали на полі Катерини Петрівни Кімлач, яка, на жаль, в той день не змогла взяти участь у святі. Трудилися на зажин- ках жінки — працівниці Будинку культури й учасниці художньої самодіяльності Антоніна Тимофієнко, Галина Унгул, Ірина Кулинка, Надія Шевченко, Наталія Галушка та дівчата — Тетяна Галушка, яка ще й фотографувала захід, і Наталія Колісник — неймовірна дівчинка, яку не треба запрошувати на заходи, бо вона сама запитує про них, коли приїжджає до Підлісного на канікули до дідуся та бабусі, адже цікавиться звичаями та традиціями нашого народу.
Як виникла ідея свята? У селі розпочали підготовку до Спаса, темою заходу буде обрядовий хліб, а процес збору урожаю теж пов’язаний з хлібом, тож активні жінки й дівчата підхопили думку про проведення зажинків, бо їм хочеться збиратися разом, але ж не просто збиратися, а зі смислом. Вбрання створили під час карантину, тільки вишиванки кожна жінка придбала собі сама. 1 липня розпочали репетиції, а 12 липня втілили свій задум. Фото і коротку розповідь про захід виклали на сторінці Підлісненського сільського Будинку культури у фейсбуці, щоб її підписники читали і збагачувалися знаннями.
— Ми спробували, як працювали наші предки, навіть стіл накрили з того, що виросло на городі і що приготували самі, нічого з магазину, бо ж магазинів у далекі часи не було, — ділиться враженнями одна з жниць, художня керівниця сільського Будинку культури Наталія Галушка, — і тепер можемо стверджувати, наскільки важка ця хліборобська праця. Зараз ми скаржимося на владу, на несправедливу долю, а я пам’ятаю, як моя бабуся, родом з Волині, коли поверталася з поля, казала: «Дай, Боже, силку ще на одну нивку», так що українці завжди покладалися тільки на свої руки і на Бога.
Ми плануємо продовжити жниварський цикл і провести обжинки із в’язанням бороди та завиванням вінків, та молотіння. Сподіваємося, що вони вийдуть такими ж вдалими, як і зажинки.
Цікаво, чи відзначають давні свята хліборобів в інших населених пунктах Кіровоградщини? Якщо так, повідомте нам по телефону 097 888 53 53 чи напишіть на адресу visnyk.mail@gmail.com, а ми розповімо на сторінках «ВК».
Тетяна Юганова
