На Онуфріївському кінному заводі — поповнення
- 28 травня 2020, 12:35
Коли проходиш за ворота філії №175 ДП «Конярство України» у селі Камбурліївці Онуфріївського району, — відкривається пасторальний пейзаж, а на ньому — головні герої: дорослі і маленькі вороні, гніді, руді і сірі скакові коні англійської та американської чистокровних верхових порід. З початку року тут, у маточному відділенні підприємства, народилося 25 лошат. Ця подія важлива тим, що минулого року приплоду не було через інфекцію.
За два роки це перші лошата, адже сильна інфекція не давала кобилам виносити малюків. Як не намагалися фахівці убезпечити тварин від захворювання, але, швидше за все, далося взнаки те, що підприємство не працювало більше 20 років. Тому хоч стіни конюшень і обробляли спеціальним розчином та білили вапном, і завезли 35 ЗІЛів глини для оновлення глинобитної підлоги, збудник все-таки знайшов свій вихід. Рік коней лікували. Нарешті аналізи, які робили в Німеччині, дали негативний результат. А невдовзі тести показали, що пора готуватися до появи приплоду. Кобили виношують малят 11 місяців. Під час жеребності їх тричі вакцинують. У однієї кобили народжується одне лоша, двійні бувають рідко.
Бригадир маточного відділення Євгенія Чорна розповіла, що в січні у Камбурліївці ожеребилася перша матка Розалі, а тиждень тому остання — Дайкона. Цього разу народилося приблизно порівну коней жіночої і чоловічої статей. Щойно народившись, малята спинаються на ніжки і намагаються смоктати молоко, ходять вже в той же день. Кобили — хороші мами, вони захищають своїх лошат, у разі крайньої небезпеки можуть навіть вкусити потенційного кривдника, а деякі, наприклад, коли час заходити в конюшню, відводять своє лоша вбік, щоб усі пройшли і не збили його, а лише потім проходять самі.
— Ріст і розвиток тварин багато в чому залежить від харчування, — ділиться знаннями головний зоотехнік Ігор Кирилюк. — Окрім материнського молока з одного місяця вони починають їсти траву, сіно, вівсяну солому та кашу з кукурудзи, вівса і висівок, а підсисним кобилам у кашу додаємо ще й макуху, щоб прибувало більше молока. У догляді чистокровні породи дуже вимогливі: їжа і підстил мають бути надзвичайно якісні. Більшу частину дня, пройшовши обробку від кліщів, коні проводять на вигульній території, яка у нас рельєфна, що дуже добре, адже головне для коней — рух, завдяки ньому укріплюються м’язи й кістки. Гуляють тварини і взимку, люблять качатися у снігу, тільки на ожеледицю не випускаємо — вона загрожує переломами.
Наш завод — повного циклу. Поясню, що це означає. Лошата народжуються у маточному відділенні (Камбурліївка), коли їм виповнюється пів року, відлучаємо їх від матері і відправляємо у спеціальне відділення в Онуфріївку, де їх привчають до недоуздка, руху за поводом, чищення й догляду за копитами. Оскільки породи чистокровні, за зразком гриви підтверджуємо ДНК кожної тварини, потім коней чипують та виписують паспорт, — без цих даних на скакові змагання коней не допускають. У півтора року коні переходять до тренерського відділення знову ж таки в Онуфріївці, де їх починають потроху заїжджати, вводити в роботу. На іподром вони потрапляють з двох років і починають брати участь у скачках, що триває до того часу, доки їм дозволяє здоров’я.
Чистокровний кінь не придатний для роботи у господарстві, він призначений виключно для верхової їзди. Англійська та американська верхові — досить дружелюбні породи, під час екскурсій на наш завод вони катають дітей. А коли діти вперше бачать нашого жеребця на ім’я Маджестік Альфабет — відбувається справжня магія. Річ у тім, що він світло-сірого, майже білого кольору, і діти запитують: «А у вас що, єдиноріг живе?»
Зараз на коней дуже малий попит, особливо на чистокровних. Тож коли до нас звертаються, продаємо, зробивши все, щоб виключити продаж на м’ясо, в окремих випадках я їду з потенційним покупцем, щоб побачити, в яких умовах житиме тварина.
Що стосується нас, то ми продовжуємо тренувати своїх коней, для цього працює тренерське відділення в Онуфріївці, де з ними працюють конюхи і жокеї. З двох років возимо усіх вихованців в Одесу на іподром для участі у скачках. Перемога — це мрія кожного з працівників нашого кінного заводу. Пишаємося, що у 2015 році на Одеському іподромі наш жеребець Денш виграв Дербі з відривом у 50 метрів. З іподрому на осінній і зимовий час коні знову повертаються до нас. Повертаються певною мірою знервовані, бо під час скакових змагань переживають стрес, так що у нас вони проходять певну психологічну реабілітацію.
У маточному відділенні зараз перебувають 100 голів: матки, лошата, жеребці-плідники, робочі коні. За ними доглядають зоотехнік, сім основних, два днювальні, один нічний та два підмінні конюхи на чолі з бригадиром, також працює тракторист, який забезпечує сінокосіння. Хоч народження 25 малят і було для нас великим навантаженням, але воно для нас тільки в радість. Скажу, що вже чекаємо результати тестів. Сподіваємося, що через 11 місяців Кіровоградщина разом з нами так само радітиме новому приплоду.
Бригадир маточного відділення Євгенія Чорна розповіла, що в січні у Камбурліївці ожеребилася перша матка Розалі, а тиждень тому остання — Дайкона. Цього разу народилося приблизно порівну коней жіночої і чоловічої статей. Щойно народившись, малята спинаються на ніжки і намагаються смоктати молоко, ходять вже в той же день. Кобили — хороші мами, вони захищають своїх лошат, у разі крайньої небезпеки можуть навіть вкусити потенційного кривдника, а деякі, наприклад, коли час заходити в конюшню, відводять своє лоша вбік, щоб усі пройшли і не збили його, а лише потім проходять самі.
— Ріст і розвиток тварин багато в чому залежить від харчування, — ділиться знаннями головний зоотехнік Ігор Кирилюк. — Окрім материнського молока з одного місяця вони починають їсти траву, сіно, вівсяну солому та кашу з кукурудзи, вівса і висівок, а підсисним кобилам у кашу додаємо ще й макуху, щоб прибувало більше молока. У догляді чистокровні породи дуже вимогливі: їжа і підстил мають бути надзвичайно якісні. Більшу частину дня, пройшовши обробку від кліщів, коні проводять на вигульній території, яка у нас рельєфна, що дуже добре, адже головне для коней — рух, завдяки ньому укріплюються м’язи й кістки. Гуляють тварини і взимку, люблять качатися у снігу, тільки на ожеледицю не випускаємо — вона загрожує переломами.
Наш завод — повного циклу. Поясню, що це означає. Лошата народжуються у маточному відділенні (Камбурліївка), коли їм виповнюється пів року, відлучаємо їх від матері і відправляємо у спеціальне відділення в Онуфріївку, де їх привчають до недоуздка, руху за поводом, чищення й догляду за копитами. Оскільки породи чистокровні, за зразком гриви підтверджуємо ДНК кожної тварини, потім коней чипують та виписують паспорт, — без цих даних на скакові змагання коней не допускають. У півтора року коні переходять до тренерського відділення знову ж таки в Онуфріївці, де їх починають потроху заїжджати, вводити в роботу. На іподром вони потрапляють з двох років і починають брати участь у скачках, що триває до того часу, доки їм дозволяє здоров’я.
Чистокровний кінь не придатний для роботи у господарстві, він призначений виключно для верхової їзди. Англійська та американська верхові — досить дружелюбні породи, під час екскурсій на наш завод вони катають дітей. А коли діти вперше бачать нашого жеребця на ім’я Маджестік Альфабет — відбувається справжня магія. Річ у тім, що він світло-сірого, майже білого кольору, і діти запитують: «А у вас що, єдиноріг живе?»
Зараз на коней дуже малий попит, особливо на чистокровних. Тож коли до нас звертаються, продаємо, зробивши все, щоб виключити продаж на м’ясо, в окремих випадках я їду з потенційним покупцем, щоб побачити, в яких умовах житиме тварина.
Що стосується нас, то ми продовжуємо тренувати своїх коней, для цього працює тренерське відділення в Онуфріївці, де з ними працюють конюхи і жокеї. З двох років возимо усіх вихованців в Одесу на іподром для участі у скачках. Перемога — це мрія кожного з працівників нашого кінного заводу. Пишаємося, що у 2015 році на Одеському іподромі наш жеребець Денш виграв Дербі з відривом у 50 метрів. З іподрому на осінній і зимовий час коні знову повертаються до нас. Повертаються певною мірою знервовані, бо під час скакових змагань переживають стрес, так що у нас вони проходять певну психологічну реабілітацію.
У маточному відділенні зараз перебувають 100 голів: матки, лошата, жеребці-плідники, робочі коні. За ними доглядають зоотехнік, сім основних, два днювальні, один нічний та два підмінні конюхи на чолі з бригадиром, також працює тракторист, який забезпечує сінокосіння. Хоч народження 25 малят і було для нас великим навантаженням, але воно для нас тільки в радість. Скажу, що вже чекаємо результати тестів. Сподіваємося, що через 11 місяців Кіровоградщина разом з нами так само радітиме новому приплоду.
