Низький уклін вам, фронтовики-знам’янчани
Усе далі відходять грізні і важкі роки Другої світової війни, але не згасає пам'ять про тих, хто віддав своє життя і захистив рідну землю від ворогів. У місті Знам’янці, як і по всій Україні, з кожним роком залишається все менше і менше учасників бойових дій Другої світової війни. На сьогоднішній день у місті залишилося всього дев’ять фронтовиків. Попри карантин знам’янчани знайшли спосіб, як вшанувати своїх земляків.
Ось короткі розповіді про життєвий шлях цих людей, хоча, безперечно, кожен з них заслуговує на окрему книгу. Микола Павлович Смірнов – учасник боїв Ясько-Кишинівської операції, у повоєнний час чоловік працював головним інженером, начальником ПМС-63 ст. Знам’янка Одеської залізниці. Василь Федосійович Кондратенко – служив у лавах Червоної армії з 22 листопада 1944 року і продовжив службу в радянській армії до 14 січня 1971 року включно. Від початку служби перебував у 129-му Запасному стрілецькому полку у м. Балта Одеської області. Курсант. Стаж військової служби – 27 років. Григорій Іванович Мирошниченко – у складі 214-го стрілецького полку ІІ Українського фронту та 17-її Армії Забайкальського фронту брав участь у боях на Далекому Сході проти Квантунської армії Японії. У мирний час працював начальником відділу кадрів локомотивного депо ст. Знам’янка. Георгій Якимович Сторожук – учасник бойових дій Другої світової війни, учасник оборони Москви і Орловсько-Курської битви у складі Брянського, Першого Білоруського фронтів. Визволяв міста Брянськ, Гомель, Брест та країни Польщу і Німеччину. Після війни демобілізувався, працював і в паровозному депо, і в «дорстрої» і в шахті. Софія Іванівна Куценко – партизанка-зв’язкова, учасниця боротьби з фашистськими загарбниками з жовтня 1943 року по січень 1944 року у партизанському загоні ім. Ворошилова. У повоєнний час працювала головною бухгалтеркою на підприємстві «Заготзерно» смт Олександрівка. Андрій Федорович Писаревський – служив у лавах Червоної армії з 17 грудня 1944 року у складі 23-го стрілецького полку 30-ї стрілецької дивізії, мінер, учбовий загін Чорноморського флоту У повоєнний час працював машиністом електровозу локомотивного депо Знам’янка Одеської залізниці. Іван Назарович Босненко – військову службу розпочав з грудня 1944 року у складі 129-го резервного полку. З грудня 1945 року по липень 1953 року включно у складі 237-го полку військ МВС СРСР служив діловодом секретного відділу у місті Кишеневі. Клавдія Прокопівна Соломаха – у складі 404-го артдивізіону Червонопрапорного Балтійського Флоту, Ленінградського Фронту брала участь в обороні Ленінграду. У повоєнні часи працювала фельдшеркою медпункту ст. Знам’янка – Пасажирська Одеської залізниці. Марія Іванівна Боброва – партизанка-розвідниця, учасниця боротьби з фашистськими загарбниками в період Другої світової війни з вересня 1943 по грудень 1943 року у партизанському загоні ім. Ворошилова. У повоєнний час працювала в колгоспі ланковою. Зараз проживає в смт Знам’янка Друга.
Цього року через пандемію COVID-19 святкування 75-ої річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у Знам’янці не були масовими. Однак віддати шану ветеранам-фронтовикам місто вирішило у інший спосіб. Напередодні пам’ятних дат біля будівлі виконавчого комітету Знам’янської міської ради встановили банер "Низький уклін вам, фронтовики-знам’янчани", на якому портрети дев’яти славних земляків, аби кожен житель Знам’янки згадав, що герої живуть серед нас. Також у місті встановили і металевий годинник як символ світлої пам'яті про тих, хто захищав нас, хто загинув, виборюючи свободу рідної країни у роки Другої світової війни!
Станіслав Фадєєв