Із 17 квітня протягом п’яти днів центр смт Олександрівка прикрашала кована писанка. Її встановили і розписали в рамках реалізації проєкту «Писанка Кіровоградщини», що його безоплатно і на добровільних засадах реалізують ковалі з міста Знам’янки — брати-близнюки Юрій і Олег Гребенюки.

Про їхній задум часопис «Вісник Кіровоградщини» розповідав у номері за 26 грудня минулого року, де було вміщене інтерв’ю Тетяни Юганової «Брати Гребенюки: "У диво вірити не можна. Треба вірити в себе"». Писанка мала помандрувати регіонами Кіровоградщини і до Великодня прикрасити місто Знам’янку.

Першими розписали свій сектор писанки у Світловодську. Кураторка світловодської Арт галереї «Наше місто» художниця Ксенія Бондаренкорозповіла: «Розпис виконували я та Катерина Грабенко. Ми зобразили дніпровську набережну — одне з найулюбленіших місць світловодців, його головну принаду і візитку, по якій приємно гуляти, — у вечірній час, тому стилізували малюнок під роботу Ван Гога «Зоряна ніч»».

Зі Світловодська писанка відправилася у місто Олександрію, де її прийняли в галереї-майстерні «VashART», залишивши на ній зображення візитки свого міста: фонтану в обрамленні гілок осінніх дерев.

У лютому майстри Гребенюки зателефонували в Олександрівський районний краєзнавчий музей, і його працівники погодилися допомогти їм у реалізації проєкту у містечку над Тясмином. Писанку привезли до селища 6 березня, коли про карантин не було ще й мови. Її мали розписати учасники районного осередку обласного творчого об’єднання майстрів декоративно-ужиткового мистецтва «Дивосвіт» Олександрівського районного Будинку культури й учнів шкіл району, відтворивши на ній орнаменти писанок, притаманні Олександрівщині, а музей планував організувати до писанки екскурсії.

Але карантин продиктував нові умови життя і творчості та вніс у писанковий проєкт свої корективи. Виріб майже два місяці простояв у коридорі комунального підприємства «Дитячо-юнацька спортивна школа Олександрівського району». Напередодні Великодня олександрівці вирішили все-таки розписати свій сектор, для чого залучити фахівця — художника. Бажання взяти участь у цій творчій події виявила керівниця художнього гуртка Олександрівського районного центру
дитячої та юнацької творчості Вікторія Накотенко. Вона зобразила на писанці оберіг, святиню, окрасу селища — Свято-Успенську церкву та виконала напис «Олександрівка». У двох вільних секторах члени «Дивосвіту» прикріпили великодні
вітання землякам, виконані на папері.

Те, що вийшло, вирішили показати землякам: писанку встановили на центральній площі селища — майдані Незалежності. Вона стала своєрідним символом того, що олександрівці готові здолати всі негаразди, принесені війною на Сході України та епідемією немилосердного вірусу.

Як розповіла начальниця відділу культури райдержадміністрації Антоніна Штим, така творча пропозиція була цікавою і несподіваною для митців краю: «У різних акціях ми брали участь, але такий проєкт — новинка. Читаючи коментарі в соцмережах, можна побачити, що мандрівна інсталяція людям сподобалася, зокрема більшість відзначала, що писанка додала їм святкового настрою. Хочу сказати Юрію й Олегу Гребенюкам величезне спасибі за їхню творчість, за цікаві
проекти — їхні ідеї неймовірні. Особисто я захоплююся братами-ковалями: для мене такі люди є прикладом, вони спонукають самій бути в творчому пошуці і йти до своєї мрії».

Брати Гребенюки були приємно здивовані такою історією з їхньою писанкою, адже первісно не планували демонструвати її в Олександрівці. Після містечка над Тясмином писанка помандрує до Кропивницького, а потім повернеться у Знам’янку, де отримає ще один, цього разу вже фінальний, малюнок. Але встановлювати її в рідному місті будуть вже наступного року, повідомив нам Юрій Гребенюк і принагідно додав, що зараз він з братом вже працюють над новими творчими розробками.

Але Знам’янка отримала іншу великодню прикрасу. Напередодні Пасхи біля будівлі виконавчого комітету Знам’янської міської ради з’явилася незвичайна артінсталяція: віртуозно викувана із металу писанка, а також паска та крашанка. Цей подарунок місту підготував виконавчий комітет Знам’янської міської ради разом з гуртом ковалів міста на чолі з Вадимом Кучером. За словами майстра, вага писанки більше 150 кг, висота — 2 метри, а працювали над виробом більше 1,5 місяця.

«Ми намагалися створити з металу художній витвір мистецтва, який гідно оцінять як містяни, так і гості Знам’янки. Повторити нашу писанку просто неможливо, адже творили ми її за покликом душі. Кожна її деталь викувана нашими руками. Коли ми її створювали, то уявляли, що немов мереживо в руках тримаємо. Ми хотіли, щоб цей дарунок став посправжньому незабутнім і дарував святковий настрій як дорослим, так і маленьким. І нам приємно, що нашу роботу високо оцінили містяни. Це вже не перший наш дарунок місту. Зокрема, напевно, важко знайти дитину чи дорослого, які б не сфотографувалися біля нашого паровоза. Також біля нього розташувалася і металева книга з написаним власноруч віршем, який ми презентували під час відкриття «Віршованої алеї», яку подарували місту до його 150-річчя Віталій і Крістіна Зайченки. До речі, ми також долучилися до її створення. У нас попереду багато нових ідей, які ще здивують знам’янчан, а, можливо, і всю Україну», —говорить Вадим Кучер.

Звістка про великоднє диво вмить розлетілася містом та в соціальних мережах. «Гурт ковалів, ви — майстри з великої літери», «Золоті руки», «Приємно, що у нашому місті є такі люди» —ці та багато інших подібних коментарів справді вказують на найвищу оцінку святкового подарунку.

Ці дві великодні історії утверджують думку про те, що світло людських добрих намірів робить цей світ кращим.

Тетяна Юганова, Василь Білошапка,
Станіслав Фадєєв