Хоча цьогорічна зима відзначається достатньо теплою погодою та відсутністю снігу, але у всіх селах Знам’янського району відбулися традиційні заходи: святкові богослужіння, освячення води та купання. Одним з місць для купання стала водойма у с.Новомиколаївка. Тут зібpалися чимало охочих зануpитися у холодну воду. Відбувся водосвятний молебень. Своїми враженнями поділився Володимир Дьячков, який вже багато років не змінює традиції та випробовує себе на сміливість: «Я вже не перший рік занурююсь у річку на Водохреще, і тому я знав, чого очікувати від прохолодної води. Цього року пірнати було незвично, тому що не відчувалося морозу в повітрі. Кожен раз кажу собі, що не потрібно поспішати і, можливо, вдасться пропливти декілька метрів, але напевно через те, що я не займаюсь моржуванням, у мене навіть дихання перехоплює, але віра в те, що вода цілюща, допомагає пересилити себе! До речі, мій товариш Дмитро Писанка у цьому році перший раз наважився пірнути. Відчуття — супер, адже краще раз спробувати, ніж десять разів почути».

У день Хрещення Господнього у Хресто-Воздвиженській церкві — усипальні родини Раєвських, що в селі Розумівці Олександрівського району, провели святкову службу Божу, що її здійснив настоятель храму, протоієрей Михаїл Галич. Потім усі учасники богослужіння спустилися на береги річки Бовтишки, де протоієрей освятив воду, що її принесли з собою жителі та гості села, а також річкові води. Після цього жителів і гостей села зі святом привітав сільський голова Микола Христенко. Святкову концертну програму показали аматори Розумівського сільського та Олександрівського районного Будинків культури. Усі самодіяльні артисти були на висоті, але особливо взяли за душу старовинні пісні у виконанні найстарішої аматорки Розумівки, засновниці народного аматорського фольклорного колективу «Барвінок» Анастасії Зеленько, якій цього року виповниться вісімдесят один рік.

Не гаяли часу і любителі покупатись у хрещенській воді. До Розумівки їх прибуло троє. Ще кілька чоловік умилися річковою водою. На честь Водохреща сільська рада пригостила розумівців та гостей села смачною кашею, бутербродами, пиріжками та напоями. Богослужіння та освячення води у день Хрещення Господнього провели в усіх православних храмах Олександрівського району.

Зокрема, у Свято-Параскевинській церкві села Кримок люди брали воду для освячення з храмового колодязя на честь преподобного Іова Печерського, що був викопаний і освячений восени минулого року. За давньою традицією настоятель церкви, ієрей Анатолій Павловський освячення води провів і в сусідньому селі Голиковому, а також на Водохреще та в наступні дні відвідав кожну оселю в Кримках і Ясинуватці, де окропив святою водою людські житла і намалював крейдою святий хрест на дверях кожного будинку.

Традиції освячення води у церкві і занурення у воду, щоб очиститися та бути здоровим у наступному році, популярні і в селищі Новгородці. Спочатку люди йдуть в місцеву церкву і освячують воду, а потім їдуть до річки. Уже традиційно офіційним місцем святкування Водохреща є ставок ПП «Прокопчук». І в цьому році, не зважаючи на відсутність льоду, свято зібрало багато охочих долучитися до цієї традиції, причому як молоді, так і дорослих, як затятих моржів, так і тих, хто наважився на це вперше. Нікого не зупинила холодна вода, усі рішуче кинулися «змивати із себе гріхи». Хтось скупався і негайно поїхав додому пити гарячий чай, а хтось вирішив не чекати весни і влаштував собі невеличкий пікнік на березі річки, але так чи інакше кожен з них виконав цей обряд.

Я (Анна Палій) також разом з усіма вирішила скупатися у крижаній воді. Це вже третє моє занурення, але кожен раз наче вперше. Усі ті емоції, які відчувала, навіть складно описати словами. Але це неймовірно: ти ступаєш у холодну воду, і перші думки про те, щоб просто розвернутися і піти назад.

Але ж ні, наступні думки нагадують, що позаду всі стоять і дивляться на тебе, змушують тебе зробити наступний крок. І все-таки, коли місія виконана, тобі просто неймовірно холодно, але вже через декілька хвилин по тілу розтікається тепло, і ти готовий до нових звершень.

Не знаю, чи і справді вода в цей день може наділити людину силою та здоров’ям на цілий рік, але заряд енергії та адреналіну після такого купання вона дає точно! Водохреще в Онуфріївці відбулося на березі ставу Верхнього. Місце проведення релігійного заходу було добре підготовлено селищною радою та КП «Благоустрій Онуфріївки». Настоятель місцевого храму Святого Іоанна Предтечі протоієрей Микола Чутора провів святкове богослужіння, а потім посвятив воду в ставу Верхньому, воду
жителям Онуфріївки та жителям сусідних сіл, де храми відсутні.

Після освячення води охочі чоловіки, жінки і навіть діти купалися в ставку. Працювала виїзна торгівля. Людей частували куриним бульйоном та глінтвейном (гарячим вином).

Кажуть, що коли окропити людину і оселю освяченою водою, то її залишать хвороби, а усяка нечисть залишить оселю. Тому охочих
набрати таку живу воду було багато.

У селищі Павлиші Онуфріївського району святкування відбувалося за місцевими традиціями. Опівдні багато жителів та гостей
селища зібралися на березі ставу. Поки у Свято-Вознесенській церкві протоієрей Іван Кіш завершував святкове богослужіння, люди вітали одне одного з Водохрещем, спілкувалися та грілися ароматним чаєм із семи трав, який зварили у 170-літровому казані та пропонували усім охочим дбайливі господині на чолі із селищним головою Іриною Антоновою.

Коли святкова хода з хоругвами перейшла від храму до ставу, протоієрей провів обряд освячення води, окропив усіх присутніх та запросив охочих зануритися у воду. Декілька хвилин руху не було, а потім один за одним з’явилися до двадцяти сміливців, які пірнали під схвальні вигуки павлишан. Серед перших був і дев’ятирічний Владислав Черняк, який цього року занурювався вперше, наслідуючи тата, який це робив вдруге. Подруги Каріна Скопець, яка пірнала вперше, і Лариса Жук, яка заходила у зимову воду втретє поспіль, дали наступну пораду тим, хто ніяк не наважиться це зробити: «Слід налаштуватися, побороти себе і зробити впевнений крок. Вода дає приплив сил, енергії, радості та купу позитивних емоцій».

58-річний Сергій Зайвий заходить у хрещенську воду десятий рік поспіль. Таке занурення не пов’язує з релігією, а розцінює як оздоровлення. Щоправда, купання не вважає для себе чимось неймовірним, адже щоранку обливається холодною водою. Двоє його друзів не купалися, але змістовно провели час, які і усі, хто того дня не залишився вдома.

Якщо порівнювати цьогорічне Водохреще у яхт-клубі «Кристал» у Світловодську з минулорічним, то навіть візуально враження таке, що се не Україна, а якесь Середземномор’я: ані хрестоподібної ополонки, ані прибережного снігу, ані, звичайно, морозу. «Але бувало раніше навіть ще тепліше… — запевнив протоієрей Свято-Покровського собору Віталій Коваленко, який освятив цьогорічний «Йордан». — Свято пройшло просто чудово: багато людей, багато дітей. Усі у доброму настрої. Чимало людей з закордону повернулися. Та все ж сьогодні дещо прохолодніше у порівнянні з учорашнім днем. Так що, як бачимо, День Господній позначився!» Ось таке нам сказав священнослужитель після того, як освятив воду, у яку відчайдушно занурювалися сотні жителів і гостей міста. Серед них було два Олександри, один — скільки себе пам’ятає, тут на Водохреще занурюється, другий — лиш вперше спробував це здійснити разом із своїм татком. А ще були, щоправда, за окрему плату — глінтвейн і шашлики. І традиційно — пісні й розваги, підготовлені творчими колективами районного Будинку культури.

Хрещення Господнє святкували і православні селища Власівки міста Світловодська. Як і в усіх православних храмах усе почалося з ранкової літургії у церкві Різдва Пресвятої Богородиці, продовжилося освяченням води та масовим купанням на березі річки. У церкві Різдва Пресвятої Богородиці було досить людно, віряни дякували Богу за день, що настав, молитвою, ставили свічки за здоров’я рідних та упокій, причащалися. Ще більше було охочих на церемонії освячення води, що проходила на подвір’ї церкви.

Масове купання розпочалося о 10 годині на місцевому пляжі біля заводу «Кухар Рішельє». Протоієрей Володимир Бойко дав старт купанню. Редакція газети поспілкувалася з людьми, які вже багато років практикують очищення водою на Хрещення Господнє і які започаткували в селищі традицію занурюватися в ополонку. Одним з таких ідейників є Валерій Лущевський: «Колись на Водохреще повіз людей на річку Псьол і був здивований кількістю охочих купатися. Навіть дітей малих купали, то вирішив, що варто і самому спробувати. Тепер вже 13 років у цей день пірнаю».

Бадьоро зайшов у воду і власівчанин Олександр Алєксєєв: «Сам купаюся 8 років, і вже як 5 років мене в цьому підтримує син
Віталій. Подобається народний обряд, після нього відчуття оновлення і легкості. Зарядився енергією на весь подальший рік».

Уперше наважилася купатися дев’ятирічна Уляна Кочеткова. Дівчина довгий час лише спостерігала, як купаються батьки, а цього року вирішила, що настав і її час здійснити на перший погляд неможливе.

На наше питання про відчуття після купання почули серед власівчан пропозиції самим спробувати зайти у воду, бо це важко описати словами, потрібно відчути.

Вдячні сміливцям, які вміють зробити свято присутнім біля річки глядачам.

Катерина Матко, Василь Білошапка,
Анна Палій, Владислав Овчаренко,
Тетяна Юганова, Віталій Асауленко,
Альона Зозуля