Звертаючись до присутніх з привітанням, Павлівський сільський голова Микола Панасенко назвав село Вільне райським куточком, пояснивши це незвичайною природою: «Прекрасний ліс, чисте повітря, поряд із селом озера, мабуть, саме тому кількість мешканців тут не зменшується. У День села бажаю усім здоров’я, добробуту, і нехай кожну родину радує дитячий гомін». Від виконкому Павлівської сільської ради нагородив грамотами колишню завідувачку сільського клубу-бібліотеки Любов Москальову, колектив Вільнянської школи КЗ «Павлівське НВО «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – ДНЗ», колектив Вільнянського фельдшерського пункту. Висловив подяку за громадську діяльність Ігорю Кирилову; за вагомий внесок у збереження традицій рідного краю Юлії Новіковій, яка того дня представила експозицію з вишитих картин; за спонсорську допомогу — Олександрові Недавньому, Олексію Печеному, Миколі Кулішу, Юрію Булаєнку, Олександрові Веселому, Сергію Бойку, Василеві Булаєнку.

Голова Світловодської районної ради Роман Домбровський та заступник голови Світловодської райдержадміністрації Володимир
Похілов вручили два ноутбуки завідувачці філії Вільнянської загальноосвітньої школи І ступеня КЗ «Павлівське НВО» Олені Дьяковій з нагоди відзначення 60-річчя початкової школи (на фото).

На святкуванні привітали подарунками подружні пари, які разом прожили більше 60-ти років, — Григорія Никифоровича і Любов Василівну Петрових та Григорія Григоровича і Євгенію Яківну Шишкіних, найстаршу мешканку села — Марію Харитонівну Маяк (1928 року народження), багатодітну родину Тетяни і Володимира Погрібних, які виховують дев’ятеро дітей, Валентину Сідненко, яка в минулому очолювала школу і вела початкові класи впродовж 20 років, та директора КЗ «Павлівське НВО «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – ДНЗ» Світловодської районної ради Кіровоградської області Миколу Середенка, який саме цього дня відзначав свій ювілейний день народження.

Ведуча свята Ольга Тітова подякувала усім ветеранам Другої світової війни, які захищали Світловодський район, і відзначила тих ветеранів-вільнян, які продовжують жити, — це Олександр Антонович Слободяник, Матрона Іванівна Лавриненко та Олександр Прокопович Федоряк, згадали захисників- атовців: Руслана Баженова, Андрія Безуса, Євгенія Караваєва, Романа Рихлика, Дмитра Куреленка та Вадима Жовтецького. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблого на Сході України односельчанина Віталія Іскандарова.

Концертна програма з нагоди ювілейної дати заснування села відбулася завдяки художнім колективам Світловодського районного Будинку культури, також їхніми руками було зроблено прекрасну фотозону в українському стилі. До концерту також були залучені і місцеві артисти — Софія Костиря зачитала вірш «Моє село», а родина Русаків — Павло й Ольга з дітьми — виконали пісню під гітару «Україно». У приміщенні сільського клубу відбувалося частування: пловом власного приготування пригощав Микола Куліш та Ольга Куриленко, капусняком — Галина Секрета та Любов Смірнова. Людмила Кирилова між охочими розіграла лотерею, сміливці, які ризикнули, отримали кухонне приладдя і дитячі іграшки. Для дітей завідувачка сільського клубу-бібліотеки Вікторія Якобчук провела змагання «Кращий шахматист», «Кращий ерудит» та інші. Малеча раділа аквагриму, солодкій ваті та батуту. Святкування 100-річчя села Вільного закінчилося дискотекою.

Ми поспілкувалися з найстаршими мешканцями села, які ставили під сумнів оголошену дату заснування Вільного і ділилися своїми спогадами з дитинства. За словами старожилів, перші заселення почалися значно раніше. Своїми спогадами поділився Григорій
Никифорович Петров: «У минулому тут проходили козацькі дороги та були козацькі табори». Лідія Пилипівна Коробка розповіла, що першими тут заселилися Настя і Свиридон Дяченки, Уля Іванівна Черняк, брати Лозові, а згодом родини з прізвищами Коньки, Довгі, Бересторські, Черкашини, Ткаченки, Петрови, Богатирі і Маяки. Павлівський сільський голова Микола Панасенко поділився з нашим виданням спогадами свого дідуся Іллі Германовича Панасенка та прадіда Германа Зіновійовича Панасенка: «Розповідали мені, як возами підвозили каміння для насипу дороги від Павлівки до Вільного і аж до Ревівського мікрорайону. І це все відбувалося до Першої світової війни. Тоді село не мало назви, а між собою населений пункт називали хутором. Тому я впевнений, що селу набагато більше виповнюється, ніж ми сьогодні святкуємо». Згадала про минуле села й Олександра Іванівна Ткаченко (дівоче прізвище Богатирь): «З дитинства пам’ятаю, що лісу не було, були одні пагорби з піску, діяв колгосп «VІІІ з’їзду рад». У центрі села у великому будинку розміщувалася контора і початкова школа, недалеко ріс старий дуб. У колгоспі була кузня і велике господарство: кури, свині, вівці, корови, бички. Городня бригада вирощувала овочі: помідори, огірки та інше. У старому клубі мешканці проводили концерти: пам’ятаю, як на гармошці грала Катерина Конько. З Павлівки до нас приїздили і показували кіно три рази на тиждень: і доросле, і дитяче». Як стало відомо з інформації лісового господарства, ліси були насаджені у 1950-1955 роках.

На даний час у селі залишилися нащадки перших поселенців. За роки свого існування село тричі змінило назву: спершу було назване Нахалівка, тоді у 1919 році отримало офіційну назву — Свердлівка, а у 2016 році офіційно перейменовано на Вільне. Нині в селі проживає 453 мешканці, з них 30 — діти до 6 років, 52 — діти шкільного віку, 23 — молодь до 25 років.

І скільки б не виповнилося селу, ця цифра не повинна ставати яблуком розбрату, бо будь-які деталі і спогади про минуле — важливі
для наступних поколінь.

«Вісник Кіровоградщини» вітає усіх мешканців з Днем села, дякує за гостинність і бажає Вільному процвітання, щоб народжувалися і підростали діти, спокійно і захищено почували себе люди похилого віку.

Альона Зозуля
Фото: Богдан Дроздов