Клондайк смородини від диківського садівника Сергія Коваля
- 4 квітня 2019, 07:30
Восени 2013 року Сергій Коваль із села Диківки, що на Знам’янщині, на власному городі посадив 100 кущів смородини. Саджанці з донецького розсадника всі були, як думав тоді початківець цієї справи, одного гарного сорту, але, на жаль, вже пізніше по плодах з’ясувалося, що це не так. Розсада виявилася неякісною, а перший досвід — невдалим. Так почалася історія садівництва Сергія Коваля, але ми розповімо не про це, а про те, як важливо не зупинятися на перших невдачах і як ці невдачі навчили людину стати зразковим садівником.
— У мене завжди був потяг до землі, бо я виріс у селі, — розповідає Сергій Коваль.
— У 2013 році я здійснив свою мрію і заклав перші основи майбутнього саду смородини, мені допомагали моя мама, сестра. У 2014 році я вимушено зробив паузу у своєму садівництві, бо почалася війна на Сході України і влітку я став добровольцем.
Рік перерви знову до 2015 відтермінував час якісного розведення смородини, але, можливо, то і на добре, бо Сергій помітив, що його замовлені кущі першої смородини не підходять для вирощування, та і сорти виявилися неякісними. Утім, як кажуть, не було б щастя, та нещастя допомогло — кущі, які із сотень прижилися у садку, підходили Сергію за своїми характеристиками: терміни дозрівання, величина ягоди, сухий відрив. Інші — вибракувалися.
— Восени 2015 року я зробив другу спробу і поїхав у Звенигородський район Черкаської області, де знайшов людей, які професійно займаються вирощуванням саджанців смородини вдома, — продовжує Сергій.
— І тоді я зрозумів, що кращої ягоди для вирощування годі і вигадати, та придбав багато молодих саджанців.
Сергій дуже ретельно знається на властивостях смородини, може годинами у розповідях популяризувати поживні, вітамінні якості цієї ягоди. Крім того, він викладає у Олександрійському аграрному коледжі інформатику, має дві вищі освіти — педагогічну та технічну. Про свою роботу говорить з приємністю, адже кілька років поспіль є куратором групи учнів-агрономів, він вчиться у них різним хитрощам земельної справи, а вони у нього — інформатиці.
— Коли я почав займатись смородиною, я зрозумів, що для більшості людей чорна смородина — просто чорна ягода і все, — ділиться наш співрозмовник, — а виявляється, що різні сорти мають різні смакові властивості, один сорт підходить для варення, інший — для вживання свіжим і так далі.
У 2015 до саду Сергія додалося ще 300 саджанців і ще три сорти — «Козацька», «Вернісаж» і «Тісель». Уперше у 2016-му садівник побачив, що саджанці відповідають його вимогам: тепер вже всі кущі прижилися і точно можна почати займатися розведення смородини не тільки для потреб сім’ї. Через рік Сергій запропонував своєму куму (однокласнику), який аграрій за фахом, Олександру Морговському долучитися до спільної справи, тож зараз і ділять чоловіки бізнес навпіл, і всі турботи про справу теж. З великою вдячністю розповідає садівник і про власну маму Ніну Мефодіївну, яка підтримала у всіх починаннях сина і радіє від того, що її обійстя з 30 соток потихеньку перетворилося на клондайк смородини. З часом довелося розширюватися, і Сергій придбав сусідню хату з городом у Диківці. Зараз садиба господаря налічує понад 1,5 тисяч саджанців різного віку. Сергій Коваль має наміри і надалі збільшувати об’єми свого саду.
— Восени 2018 року ми зібрали врожай понад півтонни ягід, майже все продали, якщо не враховувати, що наша родина та рідні їли і консервували смородину вдосталь. Ось восени та навесні продавали саджанці трьох сортів: ранній сорт «Вернісаж», середній за стиглістю ягід сорт «Софіївський» та середньопізній сорт «Ювілейна Копаня». Усі охочі придбати саджанці можуть звертатися за телефоном — (066) 227 44 67, також влітку 2019 ми прийматимемо замовлення на ягоду, — розповів Сергій.
На сьогодні, популяризуючи смородину, Сергій Коваль створив власний сайт — нашаягода.укр. Тут можна прочитати, як правильно вирощувати смородину, як за нею доглядати, чим ця ягода корисна та де можна знайти садівників з Диківки Сергія Коваля та Олександра Морговського, щоб придбати їхню продукцію.
Оксана Войчишина
— У 2013 році я здійснив свою мрію і заклав перші основи майбутнього саду смородини, мені допомагали моя мама, сестра. У 2014 році я вимушено зробив паузу у своєму садівництві, бо почалася війна на Сході України і влітку я став добровольцем.
Рік перерви знову до 2015 відтермінував час якісного розведення смородини, але, можливо, то і на добре, бо Сергій помітив, що його замовлені кущі першої смородини не підходять для вирощування, та і сорти виявилися неякісними. Утім, як кажуть, не було б щастя, та нещастя допомогло — кущі, які із сотень прижилися у садку, підходили Сергію за своїми характеристиками: терміни дозрівання, величина ягоди, сухий відрив. Інші — вибракувалися.
— Восени 2015 року я зробив другу спробу і поїхав у Звенигородський район Черкаської області, де знайшов людей, які професійно займаються вирощуванням саджанців смородини вдома, — продовжує Сергій.
— І тоді я зрозумів, що кращої ягоди для вирощування годі і вигадати, та придбав багато молодих саджанців.
Сергій дуже ретельно знається на властивостях смородини, може годинами у розповідях популяризувати поживні, вітамінні якості цієї ягоди. Крім того, він викладає у Олександрійському аграрному коледжі інформатику, має дві вищі освіти — педагогічну та технічну. Про свою роботу говорить з приємністю, адже кілька років поспіль є куратором групи учнів-агрономів, він вчиться у них різним хитрощам земельної справи, а вони у нього — інформатиці.
— Коли я почав займатись смородиною, я зрозумів, що для більшості людей чорна смородина — просто чорна ягода і все, — ділиться наш співрозмовник, — а виявляється, що різні сорти мають різні смакові властивості, один сорт підходить для варення, інший — для вживання свіжим і так далі.
У 2015 до саду Сергія додалося ще 300 саджанців і ще три сорти — «Козацька», «Вернісаж» і «Тісель». Уперше у 2016-му садівник побачив, що саджанці відповідають його вимогам: тепер вже всі кущі прижилися і точно можна почати займатися розведення смородини не тільки для потреб сім’ї. Через рік Сергій запропонував своєму куму (однокласнику), який аграрій за фахом, Олександру Морговському долучитися до спільної справи, тож зараз і ділять чоловіки бізнес навпіл, і всі турботи про справу теж. З великою вдячністю розповідає садівник і про власну маму Ніну Мефодіївну, яка підтримала у всіх починаннях сина і радіє від того, що її обійстя з 30 соток потихеньку перетворилося на клондайк смородини. З часом довелося розширюватися, і Сергій придбав сусідню хату з городом у Диківці. Зараз садиба господаря налічує понад 1,5 тисяч саджанців різного віку. Сергій Коваль має наміри і надалі збільшувати об’єми свого саду.
— Восени 2018 року ми зібрали врожай понад півтонни ягід, майже все продали, якщо не враховувати, що наша родина та рідні їли і консервували смородину вдосталь. Ось восени та навесні продавали саджанці трьох сортів: ранній сорт «Вернісаж», середній за стиглістю ягід сорт «Софіївський» та середньопізній сорт «Ювілейна Копаня». Усі охочі придбати саджанці можуть звертатися за телефоном — (066) 227 44 67, також влітку 2019 ми прийматимемо замовлення на ягоду, — розповів Сергій.
На сьогодні, популяризуючи смородину, Сергій Коваль створив власний сайт — нашаягода.укр. Тут можна прочитати, як правильно вирощувати смородину, як за нею доглядати, чим ця ягода корисна та де можна знайти садівників з Диківки Сергія Коваля та Олександра Морговського, щоб придбати їхню продукцію.
Оксана Войчишина
