Обробляти землю серця свого
- 12 квітня 2018, 12:00
У православних храмах Кіровоградщини у ніч на 8 квітня відбулися Великодні богослужіння та освячення святкових кошиків.
«Здавалось би, що може порушити межі ночі, забрати її тишу? Що може порушити владу смерті і розірвати її обійми, і вже ніколи не страшитися її безжально холодного подиху, невідворотності? Саме цієї ночі, коли весь світ співає «Воскресіння Твоє, Христе Спасе...», коли гучноголосі хори церковні і весь народ православний «єдиним серцем і єдиними устами...» славить Воскресіння Христове, ми згадуємо у Спасителі своє Воскресіння, своє вічне життя, ми згадуємо перемогу над пеклом, тож що для людини смерть, коли все — життя, коли все — блаженна вічність, коли все — це Господь?» — сказав Віталій Коваленко, звертаючись до прихожан.
Наступного дня Свято-Покровський собор відвідав єпископ Олександрійський і Світловодський Боголєп. Під час святкової служби він привітав мешканців міста з Великоднем і побажав очистити серця, возлюбити один одного і таким чином зустріти нову Пасху.
У Власівській церкві Різдва Пресвятої Богородиці теж зібралася велика кількість прихожан. Настоятель церкви протоієрей Володимир Бойко вершив богослужіння, йому співслужив диякон Дмитро Пономаренко, допомагали Микола Лєусов, Володимир Капша, Олександр Зінич і Олександр Лубінець. Завершив літургію настоятель церкви словами: «Вітаю всіх з найсвітлішим святом Великодня. Здоров’я усім вам та Божого благословення. Творіть добро, прощайте, зберігайте вір у і любов».
Супроводжувалось богослужіння хоровим співом.
Близько третьої години ночі люди вишикувались рядами на подвір’ї храму для освячення кошиків. Подружжя Микола і Катерина Муляри великі релігійні свята не пропускають, в їхньому кошику паски, яйця, сало, домашня ковбаса і хрін. Чоловік Микола наголосив: «До свята готуємо не лише продукти, а й готуємося духовно, дотримуючись людських чеснот. Важливо мати порозуміння з оточуючими, творити добро і співчувати людям».
Любов Пахотник любить Великдень, бо до душі створювати власну випічку: «Готую паски і собі, і своїм дітям, пригощаю вже освяченими. Зазвичай ходила до церкви з онучкою Вікою, а цього разу домовилась з сусідкою».
Ольга Шевела з донькою Еліною розповіли про пасхальні традиції своєї родини: «Повернемося з церкви, розговіємося, а вже потім підемо вітати найрідніших людей зі святом, після — відпочинок на природі. Для доньки цей день незвичайний, їй подобається ритуал підготовки кошика та палаючі свічки у темряві. Нехай привчається до православних традицій».
О сьомій годині ранку Володимир Бойко освятив паски у Власівському пансіонаті для ветеранів війни та праці з геріатричним відділенням.
Свято-Вознесенська церква у селищі Павлиш Онуфріївського району теж тієї ночі повнилася людьми. Святкове богослужіння: всеношну, літургію й освячення пасок з молитвою провів настоятель церкви протоієрей Іван Кіш. Святкове вбрання протоієрея, яке змінювалося протягом богослужіння, підкреслювало велич свята та додавало йому урочистості. Така зміна священицьких риз під час канону пасхальної утрені символізує неодноразові явлення воскреслого Спасителя його учням. У своїй божественній славі Христос змінився настільки, що ані Марія Магдалина, котра першою побачила Христа після воскресіння, ані його учні Лука і Клеопа спочатку не впізнавали Ісуса. До того ж, кожен колір церковних риз (блакитний, жовтий, зелений тощо) означає той чи інший типи святості. Найголовнішими з кольорів є червоний — символ перемоги життя над смертю та білий — колір світла та Божої святості. «Деякі люди приходять в церкву подивитися, як священик змінює ризи. І вже цьому ми радіємо, адже людина зацікавилася і прийшла до храму. Приємно, що на Великдень люди наповнили павлиський храм та його подвір’я. Цьогорічна служба запам’яталася тим, що на ній було багато молодих людей і сімей з дітьми», — ділиться міркуваннями Іван Кіш.
Після закінчення богослужіння протоієрей вийшов на подвір’я церкви, де зачитав привітання з Великоднем від митрополита Київського і всієї України Онуфрія та привітав віруючих і від себе особисто. Багато людей приїхали до Свято-Вознесенської церкви із сусідніх населених пунктів. Тож для освячення пасок о п’ятій ранку люди утворили навколо церкви коло у п’ять рядів, кожен з яких мерехтів свічками та був прикрашений найрізноманітнішими святковими кошиками.
Після освячення пасок у Павлиші за традицією, яка діє вже 31 рік, протоієрей вирушив до Омельника, Камбурліївки, Василівки, де у центрі сіл провів невеликі пасхальні богослужіння й освячення пасок.