Пам’ятник Тарасу Григоровичу Шевченку
- 13 березня 2018, 11:22
місто Знам’янка Кіровоградської області
9 березня цього року — 204-та річниця з дня народження Тараса Шевченка — художника за самовідчуттям і поета за покликанням.
На центральній площі Знам’янки на знак глибокої поваги до Тараса Шевченка йому встановлений пам’ятник. Це погруддя з сірого граніту асиметричної форми, що стоїть на колоні, яка виконує функцію постаменту. На ньому встановлена коричнева гранітна табличка з факсиміле золотавого кольору: Т.Г. Шевченко. Заввишки погруддя — 1,5 метри, колона постаменту — 2,5 метри.
Пам’ятник поетові встановили за ініціативи колишнього зберігача фондів міського краєзнавчого музею, краєзнавця В’ячеслава Шкоди та голови першого осередку Народного Руху України в місті Знам’янці, вчителя Миколи Петрова. Протягом 1989-1994 рр. організували збір коштів для встановлення погруддя поета, яке приурочили до 175-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка; автором проекту став Аркадій Мацієвський. Але у 2008 році через руйнацію відбулася заміна існуючого пам’ятника на новий, скульптором якого став Олексій Рожик.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
11 травня 1989 року прийнято спільне рішення №165 міської та районної рад народних депутатів «Про спорудження пам’ятника Т.Г. Шевченку». Передбачалося передати на спорудження монументу 80% коштів, зароблених у місті на Всесоюзному суботнику, та замовити ескіз-макет. Дискусія щодо місця встановлення пам’ятника поету у Знам’янці тривала довго. Обговорення проводилося у пресі і на зборах містян, на радіо та у владних кабінетах. Ініціативну групу не влаштовувало рішення міської ради щодо встановлення пам’ятника у сквері по вулиці Гагаріна, й у місті розпочався збір підписів проти цього будівництва. Краєзнавець В’ячеслав Євгенович Шкода завжди наголошував, що пам’ятник має бути збудований у центрі міста.
22 травня 1991 року відбулося пікетування у житловому масиві біля фундаменту майбутнього пам’ятника. Плакати з написами: «Тут не місце для пам’ятника національному генію України. Не даймо глумитися над пам’яттю Кобзаря!» «Тарас Шевченко — то національна святиня народу України. І шлях до пам’ятника Великому Кобзареві слід торувати не через смітники та овочеві ларьки, а на велелюдді Жовтневої вулиці!»
Наступні акції на захист цієї позиції дали результати. Рішенням міської ради від 6 березня 1992 року №155 «Про встановлення погруддя Т.Г. Шевченку у м.Знам’янка» передбачалося «… встановити пам’ятник-погруддя Т.Г. Шевченку на площі запроектованого будинку держстраху по вул. Жовтневій».
Пам’ятник Тарасу Шевченку у Знам’янці був урочисто відкритий 24 серпня 1994 року. Автором проекту виступив кіровоградський скульптор Аркадій Юхимович Мацієвський, лауреат Кіровоградської обласної премії ім. Юрія Яновського.
Аркадій Мацієвський працював у галузях станкової та монументальної скульптури. Твори скульптора зберігаються в багатьох музеях та приватних колекціях у Кропивницькому, Чигирині, Івано-Франківську, Києві, Москві.
Тоді пам’ятник Тарасові Шевченку виготовили із залізобетону з використанням міді та полірованих гранітних плит. Бюст був залізобетонний, обкований міддю, заввишки 1,5 метри. Постамент погруддя також із залізобетону, обкладений полірованою гранітною плитою, заввишки 1,2 метри. На тілі постаменту рельєфними літерами з пластичного матеріалу були нанесені віршовані слова поета: «Свою Україну любіть. Любіть її у время люте. В любую тяжкую минуту за неї Господа моліть». Але внаслідок порушення технології виготовлення відбулася руйнація мідної обшивки погруддя і було прийнято рішення про замовлення нового проекту пам’ятника.
Для встановлення нового пам’ятника у центрі Знам’янки була обрана проектна робота скульптора з м.Коростишів Житомирської області Олексія Михайловича Рожика. Новий пам’ятник був виготовлений малим приватним підприємством «Тендер», що у селищі Балаклея Смілянського району Черкаської області. Старий пам’ятник було демонтовано 3 березня 2008 року, а новий змонтовано 4 березня.
9 березня 2008 року, у день 194-ї річниці з дня народження великого сина українського народу, в центрі Знам’янки урочисто відкрили новий пам’ятник Тарасу Шевченку.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Почесний громадянин Знам’янки — нащадок шевченківського роду по сестрі Тараса Шевченка Катерині В’ячеслав Євгенович Шкода народився 1 травня 1929 року. Закінчив Одеський педінститут імені Костянтина Ушинського (філологія та логіка), а згодом — Кіровоградське музичне училище (диригент хору й викладач сольфеджіо). З 1952 року працював викладачем дитячої трудової виховної колонії УМВС Одеської області, а від 1954 року викладав українську мову в школах Знам’янки. Також В’ячеслав Євгенович працював інспектором райвно, директором Знам’янської селищної школи робітничої молоді, викладав музичну літературу в дитячій музичній школі імені Віталія Лисенка. З 1989 року — директор міського музею «Кобзарева світлиця», а з 2004 року — головний зберігач фондів Знам’янського міського краєзнавчого музею.
Краєзнавчі дослідження видатний нащадок Кобзаря розпочав ще у ранній юності у 1946 році. За своє життя підготував півсотні матеріалів, що були опубліковані в пресі, а також нарис-дослідження «Брат композитора», розділ «Місто Знам’янка» в томі «Історія міст і сіл УРСР. Кіровоградська область», путівник «Знам’янка» у співавторстві з Віктором Проценком.
Саме він був ініціатором присвоєння в 1983 році Знам’янській залізничній лікарні імені Андрія Лисенка. Завдяки його громадянському неспокою у місті Знам’янці та селах району встановлено меморіальні дошки на честь Андрія та Миколи Лисенків, Михайла Старицького, Кароля Шимановського.
В’ячеслав Шкода був ініціатором і постійним учасником щорічної акції пам’яті героїв Холодноярської республіки. Він організовував традиційні щорічні виїзди міськрайонних делегацій у квітні до Холодного Яру, а 22 травня — на батьківщину Тараса Шевченка. Брав участь у роботі та акціях окремого Чорноліського полку імені козака Мамая, за що йому було присвоєно звання Почесного козака Чорноліського полку. Нащадок Шевченка був постійним членом і учасником кількох громадських організацій, серед яких Асоціація дослідників голодоморів в Україні, Науково-просвітній фонд Тараса Григоровича Шевченка, історичний клуб «Холодний Яр». Він ініціював зйомки Знам’янською та Кіровоградською телерадіокомпаніями понад десяти документальних фільмів краєзнавчого спрямування. В’ячеслав Євгенович був прекрасним оповідачем у ряді документальних стрічок, які демонстрували на місцевому, обласному та республіканському телебаченні, його знання з історії рідного краю завжди вражали.
Ще далекого 1989 року В’ячеслав Шкода виступив з ініціативою встановлення у Знам’янці пам’ятника Тарасові Шевченку та брав участь у затвердженні проектів обох монументів 1994 та 2008 років.
В’ячеслав Шкода — почесний громадянин міста Знам’янка, лауреат обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова за рукопис «Чорне озеро. Реалії і легенди в контексті історії», лауреат державної краєзнавчої премії імені Дмитра Яворницького, лауреат премії імені Володимира Винниченка.
У березні 2015 року у Знам’янці відкрили меморіальну дошку пам’яті В’ячеслава Шкоди.
СЬОГОДЕННЯ
Пам’ятник Шевченку у Знам’янці об’єднує політичні партії, непримиренних опонентів і простих містян як приклад великої любові та незламної віри у свій народ, а ще як приклад одвічної боротьби за справедливість і правду.
На площі гуляють молоді матусі з дітками, спілкуються люди похилого віку, обговорюючи останні новини, тут відбуваються міськрайонні мистецько-культурні та громадсько-політичні заходи. А кетяги калини, як кров, пролита усіма поколіннями українців за кращу долю, про яку завжди мріяв славний син великого народу Тарас Шевченко, навіть у люту сніжну заметіль пломеніють життям.
Віримо, що пророчі слова Кобзаря: «Єднаймося, брати мої, молю вас, благаю!» — почують на Заході та Сході, Півночі та Півдні, і вони об’єднають Україну.
ЯК ДІСТАТИСЯ
Пам’ятник височіє на площі у центрі міста за адресою: м.Знам’янка вул. Грушевського, і усі рейсові автобуси довезуть бажаючих вклонитися пам’яті великого сина українського народу.
Оксана Лутай
Дякуємо за допомогу у підготовці
матеріалу працівникам Знам’янського
міського краєзнавчого музею.
На центральній площі Знам’янки на знак глибокої поваги до Тараса Шевченка йому встановлений пам’ятник. Це погруддя з сірого граніту асиметричної форми, що стоїть на колоні, яка виконує функцію постаменту. На ньому встановлена коричнева гранітна табличка з факсиміле золотавого кольору: Т.Г. Шевченко. Заввишки погруддя — 1,5 метри, колона постаменту — 2,5 метри.
Пам’ятник поетові встановили за ініціативи колишнього зберігача фондів міського краєзнавчого музею, краєзнавця В’ячеслава Шкоди та голови першого осередку Народного Руху України в місті Знам’янці, вчителя Миколи Петрова. Протягом 1989-1994 рр. організували збір коштів для встановлення погруддя поета, яке приурочили до 175-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка; автором проекту став Аркадій Мацієвський. Але у 2008 році через руйнацію відбулася заміна існуючого пам’ятника на новий, скульптором якого став Олексій Рожик.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
11 травня 1989 року прийнято спільне рішення №165 міської та районної рад народних депутатів «Про спорудження пам’ятника Т.Г. Шевченку». Передбачалося передати на спорудження монументу 80% коштів, зароблених у місті на Всесоюзному суботнику, та замовити ескіз-макет. Дискусія щодо місця встановлення пам’ятника поету у Знам’янці тривала довго. Обговорення проводилося у пресі і на зборах містян, на радіо та у владних кабінетах. Ініціативну групу не влаштовувало рішення міської ради щодо встановлення пам’ятника у сквері по вулиці Гагаріна, й у місті розпочався збір підписів проти цього будівництва. Краєзнавець В’ячеслав Євгенович Шкода завжди наголошував, що пам’ятник має бути збудований у центрі міста.
22 травня 1991 року відбулося пікетування у житловому масиві біля фундаменту майбутнього пам’ятника. Плакати з написами: «Тут не місце для пам’ятника національному генію України. Не даймо глумитися над пам’яттю Кобзаря!» «Тарас Шевченко — то національна святиня народу України. І шлях до пам’ятника Великому Кобзареві слід торувати не через смітники та овочеві ларьки, а на велелюдді Жовтневої вулиці!»
Наступні акції на захист цієї позиції дали результати. Рішенням міської ради від 6 березня 1992 року №155 «Про встановлення погруддя Т.Г. Шевченку у м.Знам’янка» передбачалося «… встановити пам’ятник-погруддя Т.Г. Шевченку на площі запроектованого будинку держстраху по вул. Жовтневій».
Пам’ятник Тарасу Шевченку у Знам’янці був урочисто відкритий 24 серпня 1994 року. Автором проекту виступив кіровоградський скульптор Аркадій Юхимович Мацієвський, лауреат Кіровоградської обласної премії ім. Юрія Яновського.
Аркадій Мацієвський працював у галузях станкової та монументальної скульптури. Твори скульптора зберігаються в багатьох музеях та приватних колекціях у Кропивницькому, Чигирині, Івано-Франківську, Києві, Москві.
Тоді пам’ятник Тарасові Шевченку виготовили із залізобетону з використанням міді та полірованих гранітних плит. Бюст був залізобетонний, обкований міддю, заввишки 1,5 метри. Постамент погруддя також із залізобетону, обкладений полірованою гранітною плитою, заввишки 1,2 метри. На тілі постаменту рельєфними літерами з пластичного матеріалу були нанесені віршовані слова поета: «Свою Україну любіть. Любіть її у время люте. В любую тяжкую минуту за неї Господа моліть». Але внаслідок порушення технології виготовлення відбулася руйнація мідної обшивки погруддя і було прийнято рішення про замовлення нового проекту пам’ятника.
Для встановлення нового пам’ятника у центрі Знам’янки була обрана проектна робота скульптора з м.Коростишів Житомирської області Олексія Михайловича Рожика. Новий пам’ятник був виготовлений малим приватним підприємством «Тендер», що у селищі Балаклея Смілянського району Черкаської області. Старий пам’ятник було демонтовано 3 березня 2008 року, а новий змонтовано 4 березня.
9 березня 2008 року, у день 194-ї річниці з дня народження великого сина українського народу, в центрі Знам’янки урочисто відкрили новий пам’ятник Тарасу Шевченку.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Почесний громадянин Знам’янки — нащадок шевченківського роду по сестрі Тараса Шевченка Катерині В’ячеслав Євгенович Шкода народився 1 травня 1929 року. Закінчив Одеський педінститут імені Костянтина Ушинського (філологія та логіка), а згодом — Кіровоградське музичне училище (диригент хору й викладач сольфеджіо). З 1952 року працював викладачем дитячої трудової виховної колонії УМВС Одеської області, а від 1954 року викладав українську мову в школах Знам’янки. Також В’ячеслав Євгенович працював інспектором райвно, директором Знам’янської селищної школи робітничої молоді, викладав музичну літературу в дитячій музичній школі імені Віталія Лисенка. З 1989 року — директор міського музею «Кобзарева світлиця», а з 2004 року — головний зберігач фондів Знам’янського міського краєзнавчого музею.
Краєзнавчі дослідження видатний нащадок Кобзаря розпочав ще у ранній юності у 1946 році. За своє життя підготував півсотні матеріалів, що були опубліковані в пресі, а також нарис-дослідження «Брат композитора», розділ «Місто Знам’янка» в томі «Історія міст і сіл УРСР. Кіровоградська область», путівник «Знам’янка» у співавторстві з Віктором Проценком.
Саме він був ініціатором присвоєння в 1983 році Знам’янській залізничній лікарні імені Андрія Лисенка. Завдяки його громадянському неспокою у місті Знам’янці та селах району встановлено меморіальні дошки на честь Андрія та Миколи Лисенків, Михайла Старицького, Кароля Шимановського.
В’ячеслав Шкода був ініціатором і постійним учасником щорічної акції пам’яті героїв Холодноярської республіки. Він організовував традиційні щорічні виїзди міськрайонних делегацій у квітні до Холодного Яру, а 22 травня — на батьківщину Тараса Шевченка. Брав участь у роботі та акціях окремого Чорноліського полку імені козака Мамая, за що йому було присвоєно звання Почесного козака Чорноліського полку. Нащадок Шевченка був постійним членом і учасником кількох громадських організацій, серед яких Асоціація дослідників голодоморів в Україні, Науково-просвітній фонд Тараса Григоровича Шевченка, історичний клуб «Холодний Яр». Він ініціював зйомки Знам’янською та Кіровоградською телерадіокомпаніями понад десяти документальних фільмів краєзнавчого спрямування. В’ячеслав Євгенович був прекрасним оповідачем у ряді документальних стрічок, які демонстрували на місцевому, обласному та республіканському телебаченні, його знання з історії рідного краю завжди вражали.
Ще далекого 1989 року В’ячеслав Шкода виступив з ініціативою встановлення у Знам’янці пам’ятника Тарасові Шевченку та брав участь у затвердженні проектів обох монументів 1994 та 2008 років.
В’ячеслав Шкода — почесний громадянин міста Знам’янка, лауреат обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребова за рукопис «Чорне озеро. Реалії і легенди в контексті історії», лауреат державної краєзнавчої премії імені Дмитра Яворницького, лауреат премії імені Володимира Винниченка.
У березні 2015 року у Знам’янці відкрили меморіальну дошку пам’яті В’ячеслава Шкоди.
СЬОГОДЕННЯ
Пам’ятник Шевченку у Знам’янці об’єднує політичні партії, непримиренних опонентів і простих містян як приклад великої любові та незламної віри у свій народ, а ще як приклад одвічної боротьби за справедливість і правду.
На площі гуляють молоді матусі з дітками, спілкуються люди похилого віку, обговорюючи останні новини, тут відбуваються міськрайонні мистецько-культурні та громадсько-політичні заходи. А кетяги калини, як кров, пролита усіма поколіннями українців за кращу долю, про яку завжди мріяв славний син великого народу Тарас Шевченко, навіть у люту сніжну заметіль пломеніють життям.
Віримо, що пророчі слова Кобзаря: «Єднаймося, брати мої, молю вас, благаю!» — почують на Заході та Сході, Півночі та Півдні, і вони об’єднають Україну.
ЯК ДІСТАТИСЯ
Пам’ятник височіє на площі у центрі міста за адресою: м.Знам’янка вул. Грушевського, і усі рейсові автобуси довезуть бажаючих вклонитися пам’яті великого сина українського народу.
Оксана Лутай
Дякуємо за допомогу у підготовці
матеріалу працівникам Знам’янського
міського краєзнавчого музею.
