«Іванночки». З оптимізмом по життю
- 2 березня 2018, 15:42
Гуртові «Іванночки» Вишнівцівського сільського Будинку культури Онуфріївського району днями виповнилося два роки. Познайомилися ми з ними минулого року на святі Івана Купала у селі Мар’ївка цього ж району, де веселі співачки своєю енергетикою та харизмою захопили тамтешніх глядачів, які голосно аплодували артисткам-аматоркам. 27 лютого у світі святкують День оптиміста. Жінки з «Іванночок», на наш погляд, належать саме до оптимістів, і своїм оптимізмом запалюють усіх навколо. У цьому і полягає їхнє мистецтво хюґе. Наше спілкування з гуртом було веселим і гамірним, жінки наввипередки доповнювали одна одну, розповідаючи про колектив та про себе. Тому далі оповідь від першої особи, а цією першою особою сьогодні будуть усі 8 жінок одночасно, які говорять, як і співають, — гуртом.
— «Іванночки» — колектив аматорський, який створився у лютому 2016. У гурт нас зібрав наш сільський голова Віталій Горобець і багато у чому продовжує допомагати, як і секретар сільської ради Ольга Пересип. Навіть репертуар допомагають добирати. Наша назва — від назви нашого села, яке колись називалося Іванівка.
Керівник колективу, його основний непосидючий рушій — Оксана Гера, організаторка культурно-масового дозвілля Вишнівцівського сільського Будинку культури, староста — Інна Дідусенко. За професіями серед нас бібліотекарка, організаторка культурно-масового дозвілля, директорка Будинку культури, ветлікарка, техпрацівниця, домогосподарка та продавчиня. Професійної музичної освіти не маємо, хіба що Інна Дідусенько, наша солістка, закінчила музичну школу в Онуфріївці. Але маємо бажання співати та дарувати гарний настрій людям.
У колективі 8 учасниць. Отож, в «Іванночках» співають Інна Дідусенко (у неї в родині співає мама — Наталія Білко), Світлана Самофал та Валентина Гирін, які в гурті з початку його створення. Вони ініціативні, подають ідеї щодо сценок та сценічних костюмів. Світлана Самофал, приміром, не з Вишнівців, тут лише п’ятий рік, але не відчуває себе чужою, бо ми між собою живемо дружно. Співати Світлана любила зі школи, але коли з’явилася сім’я — трохи призабула улюблене заняття, а в гурті відразу все згадала і залюбки співає і в «Іванночках», і в дуеті, і сольно, і в сценках грає. У нашої Оксани Гришковець теж співає мама — Тетяна Гришковець. Людмила Новікова — бібліотекарка, яка за родом своєї діяльності тісно співпрацює з Будинком культури, завдяки цій співпраці і в гурт потрапила. Оксана Гера у нас вигадує сценки, вона в дитинстві любила танцювати і мріяла стати хореографом. Такими як вона, не стають, а народжуються. Завідувачка Вишнівцівським пунктом ветеринарної медицини Алла Плічко більше любить читати вірші й гуморески, але й в гурті співає. Алла Деревякіна, директорка Будинку культури, теж є учасницею колективу і дуже рада, що село має таких «Іванночок».
Гурт в основному вокальний, але якщо цікава пісня, то завжди намагаємося її інсценізувати. Якщо нам пісня подобається, пробуємо її заспівати, якщо виходить, то беремо собі. У репертуарі багато народних творів, є й сучасні, багато пісень з гумором. Разом пісень та сценок у нас майже 100.
Костюми придумуємо самі, самі підбираємо одяг, а взимку сільська рада нам придбала нові сценічні костюми та ноутбук для Будинку культури, тож в новий концертний сезон вступаємо оновленими і з новими силами. Сприяє розвиткові нашого колективу і ТОВ «Верес» в особі Тамари Дзюби, якій ми дуже вдячні за підтримку.
Виступаємо на усіх сільських заходах. Наша улюблена пісня та улюблена пісня наших глядачів — «Секс-бомби» з репертуару «Лісапетного батальйону», на концертах часто просять, щоб ми її виконали. За такий короткий час у нас з’явилися шанувальники, які приходять чи не на усі наші концерти і часто навіть танцюють у залі. Але знаємо, що є й ті, кому наша творчість не подобається. До такого стану справ ставимося спокійно, адже ми просто займаємося улюбленою справою.
Сім’ї до нашого захоплення ставляться з розумінням, завжди допомагають, на репетиції деякі учасниці часто приходять з дітьми.
Першими нашими гастролями став минулорічний виступ на Івана Купала у сусідній Мар’ївці. Ми дуже хотіли виступити там, але й не менш сильно хвилювалися перед концертом: а раптом слова забудемо? Приємно, що нас добре прийняли і сприйняли. І запросили до себе ще й на День села 23 серпня.
На репетиції збігаємося самі, бо разом нас збирає бажання співати. Ми навіть перевдягаємося і щедруємо нашим односельцям, а цього року колектив щедрував і у наших друзів — у Мар’ївці.
До кожного концерту намагаємося підготувати нові пісні. Ніколи не співаємо під фонограму — лише наживо. За два тижні перед виступом репетиції у нас щодня, тому прискорюємося у повсякденному житті, адже у кожної з нас господарство, не рахуючи того, що майже усі ми працюємо.
Маємо творчі плани — хочемо виступати не лише у нашому та сусідніх селах, а й побачити інші населені пункти і подарувати їхнім жителям гарний настрій.
Розмову записала та вела
Тетяна Юганова
Керівник колективу, його основний непосидючий рушій — Оксана Гера, організаторка культурно-масового дозвілля Вишнівцівського сільського Будинку культури, староста — Інна Дідусенко. За професіями серед нас бібліотекарка, організаторка культурно-масового дозвілля, директорка Будинку культури, ветлікарка, техпрацівниця, домогосподарка та продавчиня. Професійної музичної освіти не маємо, хіба що Інна Дідусенько, наша солістка, закінчила музичну школу в Онуфріївці. Але маємо бажання співати та дарувати гарний настрій людям.
У колективі 8 учасниць. Отож, в «Іванночках» співають Інна Дідусенко (у неї в родині співає мама — Наталія Білко), Світлана Самофал та Валентина Гирін, які в гурті з початку його створення. Вони ініціативні, подають ідеї щодо сценок та сценічних костюмів. Світлана Самофал, приміром, не з Вишнівців, тут лише п’ятий рік, але не відчуває себе чужою, бо ми між собою живемо дружно. Співати Світлана любила зі школи, але коли з’явилася сім’я — трохи призабула улюблене заняття, а в гурті відразу все згадала і залюбки співає і в «Іванночках», і в дуеті, і сольно, і в сценках грає. У нашої Оксани Гришковець теж співає мама — Тетяна Гришковець. Людмила Новікова — бібліотекарка, яка за родом своєї діяльності тісно співпрацює з Будинком культури, завдяки цій співпраці і в гурт потрапила. Оксана Гера у нас вигадує сценки, вона в дитинстві любила танцювати і мріяла стати хореографом. Такими як вона, не стають, а народжуються. Завідувачка Вишнівцівським пунктом ветеринарної медицини Алла Плічко більше любить читати вірші й гуморески, але й в гурті співає. Алла Деревякіна, директорка Будинку культури, теж є учасницею колективу і дуже рада, що село має таких «Іванночок».
Гурт в основному вокальний, але якщо цікава пісня, то завжди намагаємося її інсценізувати. Якщо нам пісня подобається, пробуємо її заспівати, якщо виходить, то беремо собі. У репертуарі багато народних творів, є й сучасні, багато пісень з гумором. Разом пісень та сценок у нас майже 100.
Костюми придумуємо самі, самі підбираємо одяг, а взимку сільська рада нам придбала нові сценічні костюми та ноутбук для Будинку культури, тож в новий концертний сезон вступаємо оновленими і з новими силами. Сприяє розвиткові нашого колективу і ТОВ «Верес» в особі Тамари Дзюби, якій ми дуже вдячні за підтримку.
Виступаємо на усіх сільських заходах. Наша улюблена пісня та улюблена пісня наших глядачів — «Секс-бомби» з репертуару «Лісапетного батальйону», на концертах часто просять, щоб ми її виконали. За такий короткий час у нас з’явилися шанувальники, які приходять чи не на усі наші концерти і часто навіть танцюють у залі. Але знаємо, що є й ті, кому наша творчість не подобається. До такого стану справ ставимося спокійно, адже ми просто займаємося улюбленою справою.
Сім’ї до нашого захоплення ставляться з розумінням, завжди допомагають, на репетиції деякі учасниці часто приходять з дітьми.
Першими нашими гастролями став минулорічний виступ на Івана Купала у сусідній Мар’ївці. Ми дуже хотіли виступити там, але й не менш сильно хвилювалися перед концертом: а раптом слова забудемо? Приємно, що нас добре прийняли і сприйняли. І запросили до себе ще й на День села 23 серпня.
На репетиції збігаємося самі, бо разом нас збирає бажання співати. Ми навіть перевдягаємося і щедруємо нашим односельцям, а цього року колектив щедрував і у наших друзів — у Мар’ївці.
До кожного концерту намагаємося підготувати нові пісні. Ніколи не співаємо під фонограму — лише наживо. За два тижні перед виступом репетиції у нас щодня, тому прискорюємося у повсякденному житті, адже у кожної з нас господарство, не рахуючи того, що майже усі ми працюємо.
Маємо творчі плани — хочемо виступати не лише у нашому та сусідніх селах, а й побачити інші населені пункти і подарувати їхнім жителям гарний настрій.
Розмову записала та вела
Тетяна Юганова
