Школа у селі Глинськ Світловодський район Кіровоградської області
- 1 лютого 2018, 15:24
Шкільні приміщення у селі Глинськ — зриме архітектурне свідчення нестримного прагнення до знань кількох поколінь жителів села. На жаль, не збереглася стара церковно-приходська школа, але глинчани добре пам’ятають місце, де вона була розташована — у центрі села біля церкви Святого Михаїла. Є й документальне підтвердження того, що понад сто років тому у тій однокласній школі навчали грамоти і писемності прадідів нинішніх глинських школярів.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
З історичних джерел відомо, що на території Світловодського краю писемність існувала з давніх часів. Збереглися написи на ливарних формах, господарських речах, цеглі тощо. Про те, що наші предки володіли письмом, свідчать і археологічні розкопки на Світловодщині. Окремі знахідки переконують, що наші пращури прагнули передати наступним поколінням набутий життєвий досвід, займалися вихованням своїх нащадків.
Перші школи на Світловодщині з’явилися ще за часів козаччини при церквах, де дітей козацької старшини, духовенства та заможних селян учили читати, писати, рахувати, співати. Учили їх у тому числі і перехожі вчителі, так звані мандрівні дяки. За кріпосницького ладу діти селян не навчалися. Архівні матеріали свідчать, що у другій половині ХІХ століття церковно-парафіяльні школи вже були в таких селах, як Ревівка, Талова Балка, Миронівка, Табурище, Федірки, Калантаїв, Андрусівка, Глинськ. Незважаючи на це, переважна більшість населення у кінці ХІХ століття не знала грамоти. У селах найграмотнішими людьми були священики та, звичайно, вчителі, тому й користувалися неабиякою повагою серед сільських жителів. У кінці ХІХ століття школи на території Світловодського краю знаходилися у пристосованих приміщеннях, здебільшого у звичайних сільських хатах. На початку ХХ століття з ініціативи окремих поміщиків та прогресивної інтелігенції у деяких селах починають будувати окремі шкільні приміщення. Так, у 1910-1912 роках були побудовані добротні школи у Глинську, Арсенівці, Микільському, Андрусівці. Але потяг до знань у селянських дітей був таким сильним, що шкільних приміщень для бажаючих навчатися часто не вистачало.
За переписом населення Олександрійського повіту Херсонської губернії у Глинській волості станом на 1896 рік діяла парафіяльна школа, у якій навчалися 132 хлопчики і 8 дівчаток. У 1903 році в Глинську була зведена чотирирічна церковно-приходська парафіяльна школа. Вона знаходилася у центрі села біля церкви Святого Михаїла. А пізніше, 1911 року, на кошти місцевої громади (на будову збирали по карбованцю від кожних 5 десятин землі) та меценатів збудували ще одну школу, приміщення якої збереглося і до сьогодні.
Згідно з переписом населення у 1905 році у селі діяли однокласна та двокласна школи. Станом на 20 грудня 1914 року в однокласній школі навчалися 442 хлопчики і 44 дівчинки, у двокласній — 26 хлопчиків і 6 дівчаток. З казни для школи виділялося 840 карбованців, з інших джерел — 143 карбованці. В обох школах навчання було змішаним. В однокласній навчалися 4 роки, у двокласній — 5 років, у них працювало по три вчителі. У приміщенні двоповерхової школи здобули освіту (до 1932 року — семирічну, після — середню) кілька поколінь глинчан.
Відомо, що з перших днів Другої світової війни в Глинську було створене ополчення, на чолі якого став директор середньої школи Олексій Юхимович Данько.
Після війни село почало рости, зростали і його освітні проблеми, задовольнити які земська (двоповерхова) школа вже не могла.
СЬОГОДЕННЯ
У 1959 році на сільській сходці громада ухвалює рішення про спорудження в селі ще однієї школи. Будували її толокою протягом трьох років. Як згадують свідки й учасники того будівництва, дах і багато столярних конструкцій перевезли із розібраної школи у Калантаєві, котра потрапляла в зону затоплення Кременчуцької ГЕС. Але й новобудови вистачило ненадовго: у 1973 році у селі звели ще одну школу. Це сучасне просторе і світле приміщення, у якому обладнано дванадцять навчальних кабінетів і лабораторій, є спортивний зал, спортивний майданчик.
У 60-і роки у середній школі навчалося 450 учнів, директором школи з 1961 до 1972 року був Володимир Баглюк. Після того змінилося декілька поколінь учнів, змінювалися і директори. У 2017 році у Глинську утворено комунальний заклад «Глинське навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад» Світловодської районної ради Кіровоградської області, яку нині очолює Юрій Москаленко.
Людині, яка вперше відвідує цей навчальний заклад, здається, що вона потрапила у маленьке академмістечко: на шкільній території розташовані кілька приміщень, кожне з яких було школою для певного покоління глинчан. Отой двоповерховий білий будинок — то колишня земська школа, де вчилися комнезамівці і ті, хто агітував за перші у селі колгоспи. (Вже досить давно вона не чує кроків своїми коридорами). «Діти війни» здобували освіту в іншому, більш сучасному приміщенні, а онуки й правнуки найстарших жителів села нав-
чаються у просторій, світлій школі, яка дає юнакам і дівчатам міцні знання, виховує свідомих громадян незалежної України. 17 жовтня 2003 року у Глинську святкували сторіччя місцевої школи. Звичних занять цього дня не було, натомість був один великий урок — урок спогадів і для дітей, і для дорослих. Зранку на чисто прибраному шкільному подвір’ї відбулася шкільна лінійка кількох поколінь глинчан — школярів 40-50-х і наступних десятиліть. То була зворушлива зустріч дідів й онуків, дітей і батьків, школярів й учителів. За сто років школа видала атестати зрілості більше п’яти тисячам жителів села. Серед них — герої війни і праці, інженери і механізатори, лікарі й учителі, військові й агрономи. Багато з них трудяться і трудилися у рідному селі, дехто живе далеко від нього, але пам’ять про школу, де кожен з них став людиною, — нетлінна.
Окремою сторінкою в історії освіти села є створення міжшкільного навчально-виробничого комбінату трудового навчання. У 1974 році виконком Світловодської районної ради ухвалив рішення про створення в Глинську на базі старих приміщень школи міжшкільного навчально-виробничого комбінату трудового навчання. У цьому закладі мало здійснюватися трудове навчання і профорієнтація учнів 9-10-х класів п’яти загальноосвітніх середніх шкіл району: Великоандрусівської, Глинської, Захарівської, Микільської і Подорожненської. Із цих шкіл на баланс комбінату було передано навчально-матеріальну базу із вивчення трактора й автомобіля. Обласний відділ народної освіти та райвиконком виділили кошти на придбання навчальних посібників, обладнання класів та автобусів для перевезення учнів. Підібрали і кадри — досвідчених механізаторів та інших спеціалістів для проведення навчання в комбінаті. Станом на початок першого навчального року тут було 13 груп із 338 учнів. Десятикласники продовжували вивчати тракторну справу, яка викладалася у дев’ятих класах рідних шкіл, а з дев’ятикласників було сформовано три групи з вивчення тракторної справи й одна група електриків. З ростом матеріально-технічної бази до згаданих спеціальностей додалося навчання за профілем будівельника та майстра машинного доїння, у яких мали потребу колгоспи та підприємства району.
За час свого існування МНВК підготував майже дві тисячі спеціалістів. Але внаслідок економічних реформ і змін у політиці щодо розвитку промисловості і сільського господарства у другій половині 80-х років на народну освіту виділялося все менше коштів. У 1991 році комбінат було закрито, а на його базі нього відкрито міжшкільну навчально-виробничу майстерню для учнів Глинської школи і філії Микільського професійно-технічного училища, котре діяло на той час.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Глинська школа та приміщення медичної амбулаторії є найдавнішими спорудами в селі та внесені до переліку туристичних об’єктів Світловодщини. Свідченням того, що школа у Глинську існувала і до 1903 року, є свідоцтво Херсонської Єпархіальної ради, видане 29 листопада 1901 року учневі цієї школи Логвину Дмитровичу Старчі.
Навесні 1919 року Глинськ оточили денікінці. На північній околиці залягла піхота з кулеметами, а на південному сході села встановили гармату, і один із снарядів влучив у підвіконня лівого від коридору вікна «великої» школи. Після артобстрілу білогвардійці захопили село. Людей почали заганяти у двір, де донедавна були інтернат для школярів і контора РТС (ремонтно-технічна станція).
ЯК ДІСТАТИСЯ
До села Глинськ можна доїхати автобусами за маршрутами Світловодськ-Сніжкове, Світловодськ-Іванівка, Світловодськ-Федірки, Світловодськ-Кропивницький, Олександрія-Микільське.
Адреса школи: село Глинськ, вулиця Шкільна, 2.
За матеріалами книги
Володимира Баглюка «Історія рідного краю»
підготувала Тетяна Юганова
З історичних джерел відомо, що на території Світловодського краю писемність існувала з давніх часів. Збереглися написи на ливарних формах, господарських речах, цеглі тощо. Про те, що наші предки володіли письмом, свідчать і археологічні розкопки на Світловодщині. Окремі знахідки переконують, що наші пращури прагнули передати наступним поколінням набутий життєвий досвід, займалися вихованням своїх нащадків.
Перші школи на Світловодщині з’явилися ще за часів козаччини при церквах, де дітей козацької старшини, духовенства та заможних селян учили читати, писати, рахувати, співати. Учили їх у тому числі і перехожі вчителі, так звані мандрівні дяки. За кріпосницького ладу діти селян не навчалися. Архівні матеріали свідчать, що у другій половині ХІХ століття церковно-парафіяльні школи вже були в таких селах, як Ревівка, Талова Балка, Миронівка, Табурище, Федірки, Калантаїв, Андрусівка, Глинськ. Незважаючи на це, переважна більшість населення у кінці ХІХ століття не знала грамоти. У селах найграмотнішими людьми були священики та, звичайно, вчителі, тому й користувалися неабиякою повагою серед сільських жителів. У кінці ХІХ століття школи на території Світловодського краю знаходилися у пристосованих приміщеннях, здебільшого у звичайних сільських хатах. На початку ХХ століття з ініціативи окремих поміщиків та прогресивної інтелігенції у деяких селах починають будувати окремі шкільні приміщення. Так, у 1910-1912 роках були побудовані добротні школи у Глинську, Арсенівці, Микільському, Андрусівці. Але потяг до знань у селянських дітей був таким сильним, що шкільних приміщень для бажаючих навчатися часто не вистачало.
За переписом населення Олександрійського повіту Херсонської губернії у Глинській волості станом на 1896 рік діяла парафіяльна школа, у якій навчалися 132 хлопчики і 8 дівчаток. У 1903 році в Глинську була зведена чотирирічна церковно-приходська парафіяльна школа. Вона знаходилася у центрі села біля церкви Святого Михаїла. А пізніше, 1911 року, на кошти місцевої громади (на будову збирали по карбованцю від кожних 5 десятин землі) та меценатів збудували ще одну школу, приміщення якої збереглося і до сьогодні.
Згідно з переписом населення у 1905 році у селі діяли однокласна та двокласна школи. Станом на 20 грудня 1914 року в однокласній школі навчалися 442 хлопчики і 44 дівчинки, у двокласній — 26 хлопчиків і 6 дівчаток. З казни для школи виділялося 840 карбованців, з інших джерел — 143 карбованці. В обох школах навчання було змішаним. В однокласній навчалися 4 роки, у двокласній — 5 років, у них працювало по три вчителі. У приміщенні двоповерхової школи здобули освіту (до 1932 року — семирічну, після — середню) кілька поколінь глинчан.
Відомо, що з перших днів Другої світової війни в Глинську було створене ополчення, на чолі якого став директор середньої школи Олексій Юхимович Данько.
Після війни село почало рости, зростали і його освітні проблеми, задовольнити які земська (двоповерхова) школа вже не могла.
СЬОГОДЕННЯ
У 1959 році на сільській сходці громада ухвалює рішення про спорудження в селі ще однієї школи. Будували її толокою протягом трьох років. Як згадують свідки й учасники того будівництва, дах і багато столярних конструкцій перевезли із розібраної школи у Калантаєві, котра потрапляла в зону затоплення Кременчуцької ГЕС. Але й новобудови вистачило ненадовго: у 1973 році у селі звели ще одну школу. Це сучасне просторе і світле приміщення, у якому обладнано дванадцять навчальних кабінетів і лабораторій, є спортивний зал, спортивний майданчик.
У 60-і роки у середній школі навчалося 450 учнів, директором школи з 1961 до 1972 року був Володимир Баглюк. Після того змінилося декілька поколінь учнів, змінювалися і директори. У 2017 році у Глинську утворено комунальний заклад «Глинське навчально-виховне об’єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад» Світловодської районної ради Кіровоградської області, яку нині очолює Юрій Москаленко.
Людині, яка вперше відвідує цей навчальний заклад, здається, що вона потрапила у маленьке академмістечко: на шкільній території розташовані кілька приміщень, кожне з яких було школою для певного покоління глинчан. Отой двоповерховий білий будинок — то колишня земська школа, де вчилися комнезамівці і ті, хто агітував за перші у селі колгоспи. (Вже досить давно вона не чує кроків своїми коридорами). «Діти війни» здобували освіту в іншому, більш сучасному приміщенні, а онуки й правнуки найстарших жителів села нав-
чаються у просторій, світлій школі, яка дає юнакам і дівчатам міцні знання, виховує свідомих громадян незалежної України. 17 жовтня 2003 року у Глинську святкували сторіччя місцевої школи. Звичних занять цього дня не було, натомість був один великий урок — урок спогадів і для дітей, і для дорослих. Зранку на чисто прибраному шкільному подвір’ї відбулася шкільна лінійка кількох поколінь глинчан — школярів 40-50-х і наступних десятиліть. То була зворушлива зустріч дідів й онуків, дітей і батьків, школярів й учителів. За сто років школа видала атестати зрілості більше п’яти тисячам жителів села. Серед них — герої війни і праці, інженери і механізатори, лікарі й учителі, військові й агрономи. Багато з них трудяться і трудилися у рідному селі, дехто живе далеко від нього, але пам’ять про школу, де кожен з них став людиною, — нетлінна.
Окремою сторінкою в історії освіти села є створення міжшкільного навчально-виробничого комбінату трудового навчання. У 1974 році виконком Світловодської районної ради ухвалив рішення про створення в Глинську на базі старих приміщень школи міжшкільного навчально-виробничого комбінату трудового навчання. У цьому закладі мало здійснюватися трудове навчання і профорієнтація учнів 9-10-х класів п’яти загальноосвітніх середніх шкіл району: Великоандрусівської, Глинської, Захарівської, Микільської і Подорожненської. Із цих шкіл на баланс комбінату було передано навчально-матеріальну базу із вивчення трактора й автомобіля. Обласний відділ народної освіти та райвиконком виділили кошти на придбання навчальних посібників, обладнання класів та автобусів для перевезення учнів. Підібрали і кадри — досвідчених механізаторів та інших спеціалістів для проведення навчання в комбінаті. Станом на початок першого навчального року тут було 13 груп із 338 учнів. Десятикласники продовжували вивчати тракторну справу, яка викладалася у дев’ятих класах рідних шкіл, а з дев’ятикласників було сформовано три групи з вивчення тракторної справи й одна група електриків. З ростом матеріально-технічної бази до згаданих спеціальностей додалося навчання за профілем будівельника та майстра машинного доїння, у яких мали потребу колгоспи та підприємства району.
За час свого існування МНВК підготував майже дві тисячі спеціалістів. Але внаслідок економічних реформ і змін у політиці щодо розвитку промисловості і сільського господарства у другій половині 80-х років на народну освіту виділялося все менше коштів. У 1991 році комбінат було закрито, а на його базі нього відкрито міжшкільну навчально-виробничу майстерню для учнів Глинської школи і філії Микільського професійно-технічного училища, котре діяло на той час.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Глинська школа та приміщення медичної амбулаторії є найдавнішими спорудами в селі та внесені до переліку туристичних об’єктів Світловодщини. Свідченням того, що школа у Глинську існувала і до 1903 року, є свідоцтво Херсонської Єпархіальної ради, видане 29 листопада 1901 року учневі цієї школи Логвину Дмитровичу Старчі.
Навесні 1919 року Глинськ оточили денікінці. На північній околиці залягла піхота з кулеметами, а на південному сході села встановили гармату, і один із снарядів влучив у підвіконня лівого від коридору вікна «великої» школи. Після артобстрілу білогвардійці захопили село. Людей почали заганяти у двір, де донедавна були інтернат для школярів і контора РТС (ремонтно-технічна станція).
ЯК ДІСТАТИСЯ
До села Глинськ можна доїхати автобусами за маршрутами Світловодськ-Сніжкове, Світловодськ-Іванівка, Світловодськ-Федірки, Світловодськ-Кропивницький, Олександрія-Микільське.
Адреса школи: село Глинськ, вулиця Шкільна, 2.
За матеріалами книги
Володимира Баглюка «Історія рідного краю»
підготувала Тетяна Юганова
