Нині Галина Миколаївна на заслуженому відпочинку. Вирощує на подвір’ї гарні троянди, білі, різнокольорові, жовті, рожеві, червоні… Про це її мелодійні рядки:
Я насадила власноруч маленький сад,
Який плекаю своїм серцем і руками.
Троянди біля хати стали в ряд,
Милують око різними квітками.
Не стало бурі, лиш вогонь горить.
Краса природи серце розбудила.
Я намагаюсь жити і творить,
Сила природи душу окропила…

Продовжує писати. В інтерв’ю ВК в лютому Галина Миколаївна зізналася, що мріє видати свої вірші власною окремою збіркою. Вона наполегливо йшла до здійснення своєї мрії:

Ну що ж такого ці мої слова?
Та вони линуть щиро до людей.
Душа моя і серце ожива,
Наповнені життям нових ідей.

22 червня 2017 року було підписано до друку поетичну збірку Галини Рогової «Герої не вмирають». 14 серпня 2017 року вона побачила світ. Літературно-художнє видавництво «Імекс-ЛТД» м.Кропивницький видало збірку та розіслало в установленому законом порядку.

• Книжкова палата України
• Бібліотека адміністрації Президента України
• Бібліотека Верховної Ради України
• Бібліотека Міністрів України
• Національна бібліотека імені Вернадського
• Національна парламентська бібліотека
• Харківська наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка
• Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника.
• Одеська державна бібліотека ім. М.Горького
• Державний комітет телебачення та радіомовлення
• ОУСБ імені Чижевського (м. Кропивницький).
• Бібліотека видавництва «ІМЕКС-ЛТД» (м.Кропивницький).

Вірші Галини Рогової наповнені світлом чутливої душі, якій болить за все, що відбувається навколо. Як мати, вона вболіває за всіх матерів, чиї діти не повернулися з війни або взяли до рук зброю, щоб захищати нашу землю. Мелодичні рядки збірки «Герої не вмирають» сіють зерна правди, співчуття та тривоги за рідну землю. Поезії присвячені і героям Чорнобилю, і героям Великої вітчизняної війни та сьогодення. Герої не вмирають, вони живуть вічно у пам’яті, у щирому слові, життя їхнє та подвиги відлунюють у душах нашого народу.

За ініціативи автора збірки Галини Рогової та Ніни Носкової, донька якої загинула в АТО, за сприяння та підтримки Анатолія Мороза та Ігоря Матвєєва 39 книжок патріотичної збірки «Герої не вмирають» передані на Схід України. Зокрема, підприємець Ігор Матвєєв особисто передав 20 примірників книжки командиру 57-ї ОМБр Дмитру Красильникову. В даний час ця бригада захищає нашу землю на першій лінії бойових дій в районі Авдіївки, Пєски та інших населених пунктів Донецької області. У цій бригаді проходила службу молода жінка Катерина Носкова. Її посмертно нагороджено Орденом «за мужність» 3 ступеню у 2015 році та Орденом «Народний Герой України» (2017 р.)




У недалекому майбутньому Галина Рогова мріє нову збірку поезій, присвячену дітям, батькам та батьківським порогам.

ВІРШІ ЗІ ЗБІРКИ
Мати Українська

Божій Матері ти, ненечко, подібна.
Велична-Пресвятая Богородиця.
Мати-Берегиня українська наша, рідна.
Коли ж твій син-народ з руїн відродиться?

Духовний, мудрий, сильний і правдивий.
За мир у світі згоден він померти.
Переживає землетруси, спеку, зливи.
Лікує рани й душі, війнами роздерті.

Плач дітей і материнське голосіння.
Прокльони в бік ненависних катів.
Мужність, стійкість – стогін і терпіння
Окроплених сміливістю бійців.

Скільки на цвинтарі імен вже спочиває?
Загинули від куль звірячих на землі.
Народ стражденний всіх Героїв пам’ятає.
Вкарбуються в історію скорботні дні сумні.

Та наша віра в Перемогу не згасає.
Затихне скоро плач біля воріт…
Народу нашому безмежна СЛАВА!
Ми пам’ятаємо Шевченка заповіт.

Не хочем чути сурм ми бойових…
Синів не будуть проводжати матері.
ВШАНУЄМО ГЕРОЇВ – загиблих і живих.
Об’єднаємось під мирні українські прапори!
Сіла птаха на тополю

Сіла птаха на тополю
Й почала співати.
Про народ, про його долю
Та земельку-матір.

Вітер гіллячко хитає
Легенько-легенько.
Пташка пісеньку співає
Сумненько-сумненько.

Моя рідна земле-мати,
В чому провинилась?
Тебе стали шматувати,
Від ран зчервонілась.

Круки летять над полями,
Зло несуть у клювах.
Все на світі розтерзали,
Лихом б’ють по людях.

Встала птаха із тополі,
Піднялася в небеса.
–Дай нам, Боже, сили й волі
Сотворити чудеса…

Щоб земелька не стогнала,
Не плакали матері,
А народ наш об’єднали
Українські прапори.

Із-під неба прилетіла,
Веселіш співає.
Наш народ – велика сила,
Землю захищає.

Згине ворогів навала,
Ми розправим крила.
Нашим всім Героям Слава!
Слава Україні!
Клятва

Нелегко нам здобути перемогу,
Бо ворог безупинно йде у напад.
Та кожен з нас спішить на допомогу.
Країну нашу стисли в чорних лапах.

Наш край клекоче в спалахах до неба
Під грім ворожих танків і гранат.
І наш герой не думає про себе –
У відповідь стрекоче автомат.

Бо клятва в нас у всіх в душі єдина:
Прогнать з землі ненависних катів,
Щоб процвітала наша Україна,
До волі і до миру наш порив.
Герої не вмирають…

Смерч війни несеться по землі,
А вона страждає і ридає.
Гинуть люди, світ горить в вогні.
Крізь туман майбутнє проглядає…

Здіймаються й летять сумні бурани
І суне на народ чорна лавина.
Залічують бійці хоробрі рани.
Темну ніч зміняє сіра днина.

Вирви, гради, кулі за плечима.
Горять поля, хліба за мить зав’яли.
Бійці ідуть з безсонними очима,
Спиняючи ненависних катів навали.

Полум’я жорстоко розливається,
Зжираючи будинки, дитсадки і школи.
Міни на подвір’ях розриваються.
Все гуде, руйнується життя навколо.

Чи хрестила вас в дитинстві мати?
Та чи є у вас серця і душі?
Як в дітей, старих батьків стріляти?
Хто вас до гріхів таких примусив?

Схаменіться, поверніть з жорстокої дороги.
Об’єднайтеся під прапором єдиним.
Згадайте свої батьківські пороги.
Цінуйте землю й рідну Батьківщину!

Нащадки вам ці втрати пригадають.
Не руйнуйте ви країні майбуття.
Герої наші мужні не вмирають,
Бо виборюють для всіх нове життя!

Затухне з часом вже горяща лава.
Правда і добро нас об’єднають.
Нашій Україні рідній Слава!
В борні за мир Герої не вмирають!

Небесна Сотня

Небесна Сотня – сто зірок на небі,
І їм уже немає вороття.
Це приклад і для мене, і для тебе.
Вони відкрили новий шлях в життя.

Пішли вони від нас у небуття.
Їх подвиг люди добре пам’ятають.
В борні за правду віддали життя…
Герої не вмирають! Герої не вмирають!

Закрий же, зло, навік свою темницю…

Закрий же, зло, навік свою темницю,
Відкрий добро у сонячнім теплі.
Не мчи по полю війн на колісниці,
Посій же мир, тепло на цій землі.

Прошу тебе я, Боже, знову й знову:
Допоможи в борні за мир, свободу.
Життя ми будем будувати нове
Для нашого стражденного народу.

Щоб голуби до неба піднялися,
Залився світлим миром небокрай.
Пісні про щастя, радість розлилися
І процвітав наш український край.

Каті Носковій…

26-річна Катя Носкова, уродженка селища Знам’янки Кіровоградської області, загинула 16 серпня 2015 року в бою під Горлівкою.

На цвинтарі яскраво прапор в’ється,
Під ним велична Катина душа.
Затихло серце молоде, не б’ється.
Сльозами стелиться щоденно тут роса.

Плачуть дерева та кущі і квіти.
Збирає сонце у проміння святі роси.
Твій син і мама – найдорожчі в світі…
Вплели чорні стрічки у твої коси.

Зозуля 26 накукувала
Й перетворила зіркою на небі.
Під Горлівкою долю обірвала.
Матусі Ніні пережити втрату треба.

… Орденом посмертно нагороджена,
Та материнський біль не вгамувати.
З такою долею короткою народжена.
Жила в ній мужність і молода мати.

Усміхнена, із ясними очима,
Лишилась в пам’яті Катюша на віки.
Дитинство, юність, служба за плечима.
… Обірване життя – встелили шлях квітки.

За небокрай десь закотилось коло.
Б’ється синичка в рідний дім, в віконце.
Десь соловей співає своє соло.
Душа блукає біля дому, просить сонця.

–Мамусю, пробачте… Не плачте ніколи.
Не заливайтесь гіркими сльозами.
З неба мені усе видно навколо.
Як оберіг, я завжди буду з вами…

З Майдана вийшла сильна Україна

З Майдана вийшла сильна Україна.
Іде нескорена по новій дорозі.
Із глибини епох вгору злетіла
Та пробивається крізь бурі й грози.

Співає пісню вічного пророка.
Могутній голос її світом лине.
Дорога стелиться вперед широка,
Крокує впевнено мудра Батьківщина.