«Вісник Кіровоградщини» сonnecting people або Зустріч поетів Світловодська та Новгородки
- 17 серпня 2017, 15:30
Для того, щоб обґрунтувати на перший погляд нескромну назву цього матеріалу, коротко розповімо маленьку передісторію. На сторінках нашої газети ми постійно знайомили наших читачів із заходами, які щомісяця відбуваються у Арт галереї «Наше місто» (Світловодськ), а не так давно опублікували матеріал «Ліричний подих» у Арт галереї «Наше місто», у якому розповідали про літературний вечір світловодських поетів. Під час нещодавнього редакційного відрядження до смт Новгородка ми познайомилися із головою Новгородківського літературного клубу «Світоч» Віталієм Савчуком, якому розповіли про захід, що відбувся, та на власний ризик попередньо запропонували двом творчим осередкам зустрітися та поспілкуватися. Тим більше, що з деякими світловодськими поетами Віталій Савчук був знайомий завдяки Інтернету. Повернувшись додому, ми розповіли про цю пропозицію голові світловодського міськрайонного літоб’єднання «Літо» Лідії Лаврик та розпорядниці галереї Олені Ромашкіній. Довго чекати не довелося. Рівно за тиждень, 6 серпня, Арт галерея зустрічала у своїх стінах «Вітальню поетів»!
Міськрайонне літературне об’єднання «Літо» існує з 1995 року, хоча і до того збиралися разом талановиті люди. А тоді зібралися члени Кіровоградського обласного літоб’єднання «Степ» Володимир Сідун, Кость Оверченко, Георгій Позняк, Борис Слюсар, Віль Мар’янов і організували товариство. На сьогодні в живих залишився лише Кость Гаврилович Оверченко. Зараз йому 97 років, живе у Латвії. Тривалий час «Літо» очолював Володимир Семенович Сідун. З 2002 року підхопила і продовжує цю справу Лідія Лаврик. За фахом Лідія Андріївна фізик, закінчила фізичний факультет Дніпропетровського університету і тривалий час працювала на Заводі чистих металів. Вірші писала з раннього дитинства. Їх тематика різноманітна, але зараз найбільше подобається філософська лірика.
На даний час постійними членами об’єднання є 9 любителів слова. Вони пишуть вірші і прозу, а потім зустрічаються на своїх засіданнях та обговорюють написане. Усі члени товариства прислухаються до порад своїх товаришів по перу, і взагалі атмосфера всередині щира та привітна. Ті, хто пройнялися такою логікою зустрічей, відвідують їх постійно. Приходять послухати і ті, хто не пише, та вони, зазвичай, не залишаються. Адже це свого роду школа майстерності, а щоб у ній вчитися, слід самому займатися пробою пера.
Лідія Лаврик: — Поезія — це збагачення світу красою. Художники виражають її фарбою, а ми, поети, словом. Якщо людина хоче навчитися, то підходить і запитує, вчиться. До нас приходять тільки особистості. Художник і поет Віталій Семенюк, Ольга Квіташ, закоханий у поезію Віктор Сурженко. Вірші поетів об’єднання теж об’єдналися під обкладинкою альманаху «Сонячний світ». Його перший випуск вийшов 2005 року за підтримки народного депутата України Віктора Бойка, а другий — 2015 року завдяки народному депутату України Олесю Довгому. Зустрічі відбуваються у дитячій бібліотеці на Конька кожної першої неділі місяця о 12:30.
Новгородківському літературному клубу «Світоч» другий рік. Його очолює Віталій Савчук, викладач комплексної системи технічного обслуговування, охорони праці Новгородківського ПТУ №36, який має досвід механізатора більше 20 років, а нині є студентом п’ятого курсу Центральноукраїнського університету, бо постійно працює над своїм професійним рівнем. Вірші почав писати у лавах Збройних Сил.
Віталій Савчук: — Добре пам’ятаю, що була осінь, журавлі… і самі собою побігли рядочки. Тоді вони писалися у зошит у стіл, окрім близьких ніхто про моє захоплення не знав. Соромився, не вважав їх досконалими, та й зараз не вважаю, бо переконаний, що треба рости майстерно усе своє життя. Мої теми: природа, кохання, у зв’язку з подіями у країні не стою осторонь, тому з’являються і патріотичні вірші. Знакову підтримку мені надала українська письменниця, викладачка, літературознавець, лауреат премії Коронація слова 2013, 2014 років Тетяна Белімова, з якою вперше познайомився заочно, на літературних сайтах. Вона запросила мене на фестиваль «Українські передзвони» у Києві. Уже тричі брав участь, останній раз залучав і учасників клубу. Наша Ірина Небеленчук посіла перше місце у міжнародному конкурсі «Тарас Шевченко єднає народи». Разом уклали колективну збірку «Перші кроки». У клубі 18 дорослих і четверо дітей. У планах — створити окремий осередок на базі дитячої бібліотеки. А приводом для створення «Світоча» стала моя зустріч-презентація збірки «Фрази» у районній бібліотеці зі слухачами місцевої вищої народної школи для людей поважного віку. Тоді ж і виникла ідея створення клубу, щоб об’єднати талановитих людей. Зібралися редактор «Новгородківських вістей» Ольга Лісова, голова ветеранської організації Іван Орел, завідувачка районною бібліотекою Валентина Григір, прийняли статут, тепер працюємо із любителями слова та чекаємо, що до нас прийдуть і барди, і люди, які займаються народними ремеслами, щоб представити свою творчість. Адже у нас саме клуб, зібрання за інтересами, бо у житті повинна бути віддушина, а не лише праця і кар’єрний ріст та гроші. Коли читаєш вірш на площі і від нього плачуть дорослі чоловіки, значить, живеш ти на світі недаремно і усе правильно робиш.
Тож 6 серпня ці два літературні осередки зустрілися у Арт галереї «Наше місто».
Переступивши поріг, поети, як місцеві, так і запрошені, пішли оглядати відкриту напередодні виставку картин Миколи Чістякова. Уважно вдивлялися, зачитувалися підписами, обмірковували та ділилися враженнями. Затрималися і біля виставки декоративно-ужиткового мистецтва. Такий початок заходу спонукав до легкого і невимушеного знайомства літераторів.
Традиційно захід відкрив голова громадської організації «Наше місто» Костянтин Каспров, який у зверненні до присутніх зазначив, що заклад створено для цікавих і неординарних творчих людей, і він радіє, що кількість бажаючих відвідувати галерею збільшується.
Першим свої вірші декламував гість Віталій Савчук. Доволі сильними видались вірші й Ірини Небеленчук, Галини Гопак, Ірини Заручейкової.
Світловодськ представляла голова міськрайонного літературного об’єднання «Літо» — Лідія Лаврик разом з членами об’єднання: Віктором Сурженком, Валентиною Потецкул, Віталієм Семенюком, Валентиною Павленко, Наталією Майстренко, Майєю Алімовою, Ніною Смик. Остання привела до цього гостинного кола свою приятельку, яка саме тоді (!) приїхала погостювати з Рівненщини — поетесу, авторку восьми поетичних збірок Анну Волошину. Звернули увагу слухачі та читці на талановиту дівчину Марину Павлову, яка пообіцяла приєднатися до об’єднання «Літо».
Підсумовуючи літературну зустріч з новими друзями, учасники вирішили продовжити спілкування у майбутньому, а Лідія Лаврик сказала: «Кожен поет — це особливий світ, давайте поєднувати наші світи, щоб світ ставав кращим».
Редакція газети «Вісник Кіровоградщини» щаслива від того, що теж стала частинкою великого світу творчості.
Тетяна Юганова,
Альона Зозуля
На даний час постійними членами об’єднання є 9 любителів слова. Вони пишуть вірші і прозу, а потім зустрічаються на своїх засіданнях та обговорюють написане. Усі члени товариства прислухаються до порад своїх товаришів по перу, і взагалі атмосфера всередині щира та привітна. Ті, хто пройнялися такою логікою зустрічей, відвідують їх постійно. Приходять послухати і ті, хто не пише, та вони, зазвичай, не залишаються. Адже це свого роду школа майстерності, а щоб у ній вчитися, слід самому займатися пробою пера.
Лідія Лаврик: — Поезія — це збагачення світу красою. Художники виражають її фарбою, а ми, поети, словом. Якщо людина хоче навчитися, то підходить і запитує, вчиться. До нас приходять тільки особистості. Художник і поет Віталій Семенюк, Ольга Квіташ, закоханий у поезію Віктор Сурженко. Вірші поетів об’єднання теж об’єдналися під обкладинкою альманаху «Сонячний світ». Його перший випуск вийшов 2005 року за підтримки народного депутата України Віктора Бойка, а другий — 2015 року завдяки народному депутату України Олесю Довгому. Зустрічі відбуваються у дитячій бібліотеці на Конька кожної першої неділі місяця о 12:30.
Новгородківському літературному клубу «Світоч» другий рік. Його очолює Віталій Савчук, викладач комплексної системи технічного обслуговування, охорони праці Новгородківського ПТУ №36, який має досвід механізатора більше 20 років, а нині є студентом п’ятого курсу Центральноукраїнського університету, бо постійно працює над своїм професійним рівнем. Вірші почав писати у лавах Збройних Сил.
Віталій Савчук: — Добре пам’ятаю, що була осінь, журавлі… і самі собою побігли рядочки. Тоді вони писалися у зошит у стіл, окрім близьких ніхто про моє захоплення не знав. Соромився, не вважав їх досконалими, та й зараз не вважаю, бо переконаний, що треба рости майстерно усе своє життя. Мої теми: природа, кохання, у зв’язку з подіями у країні не стою осторонь, тому з’являються і патріотичні вірші. Знакову підтримку мені надала українська письменниця, викладачка, літературознавець, лауреат премії Коронація слова 2013, 2014 років Тетяна Белімова, з якою вперше познайомився заочно, на літературних сайтах. Вона запросила мене на фестиваль «Українські передзвони» у Києві. Уже тричі брав участь, останній раз залучав і учасників клубу. Наша Ірина Небеленчук посіла перше місце у міжнародному конкурсі «Тарас Шевченко єднає народи». Разом уклали колективну збірку «Перші кроки». У клубі 18 дорослих і четверо дітей. У планах — створити окремий осередок на базі дитячої бібліотеки. А приводом для створення «Світоча» стала моя зустріч-презентація збірки «Фрази» у районній бібліотеці зі слухачами місцевої вищої народної школи для людей поважного віку. Тоді ж і виникла ідея створення клубу, щоб об’єднати талановитих людей. Зібралися редактор «Новгородківських вістей» Ольга Лісова, голова ветеранської організації Іван Орел, завідувачка районною бібліотекою Валентина Григір, прийняли статут, тепер працюємо із любителями слова та чекаємо, що до нас прийдуть і барди, і люди, які займаються народними ремеслами, щоб представити свою творчість. Адже у нас саме клуб, зібрання за інтересами, бо у житті повинна бути віддушина, а не лише праця і кар’єрний ріст та гроші. Коли читаєш вірш на площі і від нього плачуть дорослі чоловіки, значить, живеш ти на світі недаремно і усе правильно робиш.
Тож 6 серпня ці два літературні осередки зустрілися у Арт галереї «Наше місто».
Переступивши поріг, поети, як місцеві, так і запрошені, пішли оглядати відкриту напередодні виставку картин Миколи Чістякова. Уважно вдивлялися, зачитувалися підписами, обмірковували та ділилися враженнями. Затрималися і біля виставки декоративно-ужиткового мистецтва. Такий початок заходу спонукав до легкого і невимушеного знайомства літераторів.
Традиційно захід відкрив голова громадської організації «Наше місто» Костянтин Каспров, який у зверненні до присутніх зазначив, що заклад створено для цікавих і неординарних творчих людей, і він радіє, що кількість бажаючих відвідувати галерею збільшується.
Першим свої вірші декламував гість Віталій Савчук. Доволі сильними видались вірші й Ірини Небеленчук, Галини Гопак, Ірини Заручейкової.
Світловодськ представляла голова міськрайонного літературного об’єднання «Літо» — Лідія Лаврик разом з членами об’єднання: Віктором Сурженком, Валентиною Потецкул, Віталієм Семенюком, Валентиною Павленко, Наталією Майстренко, Майєю Алімовою, Ніною Смик. Остання привела до цього гостинного кола свою приятельку, яка саме тоді (!) приїхала погостювати з Рівненщини — поетесу, авторку восьми поетичних збірок Анну Волошину. Звернули увагу слухачі та читці на талановиту дівчину Марину Павлову, яка пообіцяла приєднатися до об’єднання «Літо».
Підсумовуючи літературну зустріч з новими друзями, учасники вирішили продовжити спілкування у майбутньому, а Лідія Лаврик сказала: «Кожен поет — це особливий світ, давайте поєднувати наші світи, щоб світ ставав кращим».
Редакція газети «Вісник Кіровоградщини» щаслива від того, що теж стала частинкою великого світу творчості.
Тетяна Юганова,
Альона Зозуля
