— Розкажіть, будь ласка, скільки років вашому підприємству та з чого ви розпочинали власну справу, пов’язану з виловом риби.
Ігор: — Спочатку ми займалися збутом риби, а вже потім перейшли на вилов. Бригада створена 2010 року. Створена з нуля. Починали з 1 катера, який здавали в оренду. Наступного року купили другий, а нині господарство налічує 9 плавзасобів: 6 риболовних баркасів, на яких працюють по 3-4 рибалки, та 3 катери МСП, на яких рибалять по 2 чоловіки.

Для того, щоб стати користувачем водних біоресурсів, ми отримали ліцензію в Держрибагентстві. Певним дозволом на початок робіт є квота — дозволений обсяг вилову риби. А ось такого поняття як план вилову риби не існує. Квотується лящ, плітка, судак, а товстолоб, карась йдуть у межах прогнозованого вилову. Щодекади ми подаємо звіт: скільки якої риби виловлено, адже дані про щоденний вилов фіксуються у журналах на рибоприйомному пункті. Зараз територія водосховища, на якій ми знаходимося, підпорядковується Черкасирибоохороні, саме вони слідкують за тим, щоб не було перевищення квоти.

У нашій роботі важливо дотримуватися певних правил. Наприклад, працювати на своїй території — не можна заходити в зону, підвідомчу Полтаварибоохороні, а також у Сулинський заказник (р. Сула) — там розводиться риба. А от між користувачами-сусідами меж немає, тому ми не конкуренти і живемо дружно, виручаємо один одного при потребі.

Сітки підприємств бірковані, у кожного користувача свій номер. Тому представник рибоохорони може підняти будь-яку сітку та визначити за номером, кому вона належить, і чи не чи не браконьєрить той чи інший користувач.
— З настанням сезону часто можна чути з різних джерел про несвіжу небезпечну рибу. Що можете сказати з цього приводу?
Юлія: — Без зайвих слів скажу: риба у нас свіжа. Коли рибалки виходять у море, з собою у невеликі холодильники на суднах вони беруть лід, який заготовляють взимку, коли море замерзає. Його ріжуть брилами і перевозять у льодник, тому після того, як сітку витягли з води, риба льодується. Коли улов вже на березі, ми його приймаємо: зважуємо на вагах, фіксуємо у журналі і веземо у велику морозильну камеру на 80 тонн глибокої заморозки. Тому навіть влітку несвіжої риби у нас не буває. Зразки риби та заготовлений лід досліджує Кіровоградська регіональна державна лабораторія ветеринарної медицини та видає експертні висновки про придатність риби до збуту. А ще стосовно свіжості риби у нас є неупереджений оцінювач — наші закупівельники: несвіжу рибу ніхто не купить.
— Хто ваші закупівельники?
Ігор: — В основному ми здаємо рибу в Черкаси, Дніпро, Харків, які попередньо замовляють тоннаж. Іншими словами, клієнтів, збут ми шукаємо самі.
— Розкажіть про роботу рибалки.
Ігор: — Робота сезонна. Її цикл складається з певних етапів. На початок року отримуємо річну квоту. Коли водосховище розтануло, щоб ходити катерами, то можна розпочинати роботу з 1 березня та працювати до 1 квітня, а 1 квітня — заборона, оскільки починається нерест, який закінчується 10 червня. Розпочинаємо з 10 червня — і доки не стане море, це може бути і листопад, і грудень. Та бувають вимушені канікули влітку через сильну спеку, коли вода прогрівається більше 26 градусів — риба задихається. Взимку ми проводимо заходи від задухи, вкладаючи у пробиті лунки очерет.

Влітку у море екіпажі виходять о 4 ранку, а повертаються о 10 — максимум 14 годині (коли улов до 500 кг), адже риба не може довго перебувати на спеці; восени виходять о 6-7 годині. Цього року улови дуже малі, часто екіпаж привозить 20-30 кг. Це тому що риба не віднерестилася через холод, вона зараз стоїть на глибині і харчується власною ікрою. А щоб вона ловилася, їй треба рухатися за їжею, це називається «жор», тоді риба ходить косяками і потрапляє до сіток.

Юлія: — У ФОП Корольов працюють 22 постійних рибалки та 5 підмінних. Усі вони офіційно працевлаштовані, сплачуться податки. Бригада дружна. Доказом цього є сталість колективу: за сім років він майже не змінився. На кожному плавзасобі є ланковий, який несе відповідальність за роботу і безпеку своїх колег та веде власний журнал обліку. Кожного року на День рибалки ми відзначаємо кращих. Це не означає, що інші є гіршими — у нас працьовитий колектив, ця характеристика виключно за обсягом вилову у поточному році. Так, цього року ми відзначили Олексія Близнюка та Андрія Луньова.
— Від чого залежить великий улов?
Юлія: — Робота складається на 50% із везіння, а інші відсотки розподіляються між кількістю знарядь вилову та знаннями законів природи, уважністю, спостережливістю і досвідом. Так, наш один з найдосвідченіших рибалок Микола Андреєв напевне знає, де у морі ями, де ловиться судак, а де короп. Одне із спостережень: якщо в штиль за катером залишається слід, то на вечір буде шторм.
— Як формується ціна на ваш товар?
Ігор: — Раніше закупівельна ціна кілограма риби була прив’язана до літра палива. Зараз така система відпала, і ціну нам назначають наші закупівельники. Тобто на початок сезону ми не можемо прорахувати прибутки. Наприклад, цього року розпочали приймати рибу за ціною 20 грн. за кг, а буквально за 3 дні відбувся обвал, і нам повідомили, що беруть за 15 грн...
Та наша справа нам подобається. У нас професійний колектив і гарні колеги.
— Дякуємо вам за розмову і бажаємо гарних уловів вам і усім рибалкам Кіровоградщини!