Світ душі художника В’ячеслава Малини
- 3 червня 2017, 12:31
В Олександрівці вже стає традицією щороку влаштовувати виставки творів київських художників. Минулого року в Олександрівському районному краєзнавчому музеї ціле літо можна було милуватись картинами Світлани Синявської, а нині тут експонується виставка живопису В’ячеслава Малини «Трепіт надії».
В’ячеслав Малина, хоч і живе та працює в столиці України, не забуває свою малу батьківщину, селище геологів. Тут, у Бірках, він закінчив середню школу, зробив перші кроки в трудовій біографії.
Малюванням картин В’ячеслав Малина почав займатись у зрілому віці. А все починалось з… дитячого садка. Якось намалював він лижника. Малюнок сподобався вихователям, і хлопчик, уже навчаючись у школі, малював стіннівки, весільні плакати. Усі сусіди йшли до нього, коли потрібно було щось намалювати.
Перші кроки в трудовій біографії майбутній художник робив у місцевому сільгосппідприємстві. Пізніше В’ячеслав Малина закінчив Київський національний університет будівництва та архітектури, перебрався у столицю і нині займається бізнесом у будівельній сфері.
Одного раз В’ячеслав згадав дитяче захоплення і накупив літератури з образотворчого мистецтва, почав вчитись. Малював пейзажі, натюрморти олівцем, потім гуашшю, олією, поки не знайшов найкращий для себе акрил. Для малювання картин він використовує будівельні пензлі, ставлячи ними на полотні у певному місці певного кольору крапки. Свій стиль В’ячеслав Малина називає експресивний пуантилізм.
Працює художник над своїми картинами вдома, по кілька годин на день, коли приходить натхнення. Його дають радикально різні картини українки Катерини Білокур та американця Джексона Полака. Ні, В’ячеслав Малина не копіює їх стиль. Він у нього свій, неповторний. Як вважає Максим Волошин, директор київської галереї «Мистецька збірка»: «В’ячеслав Малина, безперечно, є одним з найперспективніших сучасних українських художників. Його творчість вирізняється концептуальністю та символізмом, а завдяки оригінальним візуальним ефектам справляє неабияке емоційне враження».
З цим важко не погодитись. Відвідувачі виставки В’ячеслава Малини, коли вперше бачать його картини, намагаються до них доторкнутись, а потім довго розглядають, вишукуючи свої образи, створюючи своє бачення твору. «Я намагаюсь малювати так, щоб люди мислили. Намагаюсь відсікти негативні інтерпретації, роздмухати розумні людські серця», — говорить художник.
Малює В’ячеслав Малина свої картини серіями. Серія, яку виставлено в Олександрівці, називається «Трепіт надії». Описувати картини В’ячеслава Малини — справа марна. Їх потрібно побачити, відчути серцем. Втім, візьму на себе сміливість описати хоча б одну — «Перебендя». На передньому плані зображено стилізоване рядно, по якому котиться перекотиполе з маленькою дитиною всередині. То немов мандрівна душа. Коли придивитись до інших образів на картині, то можна побачити Дніпро і обидва його береги. Образ Дніпра вимальовується із круч. Вдивляєшся ще і відкривається лик козака в шароварах — кобзаря Перебенді, що грає на бандурі у вигляді одного із водосховищ одвічного Борисфена. У якійсь мірі і Тарас Шевченко ототожнював себе з Перебендею, його мандрівною душею.
Серію «Трепіт надії» художник створив у 2013 році і присвятив 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка. Канвою всіх його картин, створених під впливом поезії великого Кобзаря, є надія, віра в очищення світу від скверни, відродження України. Саме серія картин «Трепіт надії» у 2014 році експонувалась у Києві на майдані Незалежності під час революції Гідності і надихала патріотів України на перемогу. — Ми з сином ходили на Євромайдан, підтримували повстанців, — розповів художник. — У день народження Тараса Шевченка я запропонував на наметі, де мешкали кіровоградці, розмістити мою виставку картин. Ідею сприйняли, зрозуміли. Й досі на деяких картинах збереглась кіптява від шин, що палали, очищаючи світ від скверни…»
В’ячеслав Малина — відоме ім’я в образотворчому мистецтві. Виставкову діяльність він проводить, починаючи з 2010 року. Його твори експонувались у багатьох картинних галереях Києва. Нинішнього року наш земляк був учасником Всеукраїнської виставки абстрактного мистецтва, що проводилась Національною спілкою художників України у столичному Будинку художника.
Виставка В’ячеслава Малини в Олександрівці — п’ятнадцята. На її презентацію в районному краєзнавчому музеї зібралось чимало шанувальників образотворчого мистецтва. На початку заходу присутні більше дізнались не тільки про В’ячеслава Малину, а й про творчість інших художників рідного краю. Потім виступив сам художник. Він розповів про себе, свої картини, відповів на запитання гостей. Під час заходу виступила член Національної спілки письменників України Оксана Шпирка, яка прочитала власний вірш «Душа», на написання якого поетесу надихнула творчість нашого земляка. Художника привітали голова Олександрівської райдержадміністрації Ольга Борота і голова районної ради Григорій Гончаренко та вручили йому квіти. На заході були присутні начальник відділу культури Олександрівської райдержадміністрації Антоніна Штим та помічник-консультант народного депутата України Олеся Довгого Катерина Бондаренко.
В Олександрівському районному краєзнавчому музеї виставку живопису В’ячеслава Малини «Трепіт надії» можна буде відвідати до кінця літа.
Малюванням картин В’ячеслав Малина почав займатись у зрілому віці. А все починалось з… дитячого садка. Якось намалював він лижника. Малюнок сподобався вихователям, і хлопчик, уже навчаючись у школі, малював стіннівки, весільні плакати. Усі сусіди йшли до нього, коли потрібно було щось намалювати.
Перші кроки в трудовій біографії майбутній художник робив у місцевому сільгосппідприємстві. Пізніше В’ячеслав Малина закінчив Київський національний університет будівництва та архітектури, перебрався у столицю і нині займається бізнесом у будівельній сфері.
Одного раз В’ячеслав згадав дитяче захоплення і накупив літератури з образотворчого мистецтва, почав вчитись. Малював пейзажі, натюрморти олівцем, потім гуашшю, олією, поки не знайшов найкращий для себе акрил. Для малювання картин він використовує будівельні пензлі, ставлячи ними на полотні у певному місці певного кольору крапки. Свій стиль В’ячеслав Малина називає експресивний пуантилізм.
Працює художник над своїми картинами вдома, по кілька годин на день, коли приходить натхнення. Його дають радикально різні картини українки Катерини Білокур та американця Джексона Полака. Ні, В’ячеслав Малина не копіює їх стиль. Він у нього свій, неповторний. Як вважає Максим Волошин, директор київської галереї «Мистецька збірка»: «В’ячеслав Малина, безперечно, є одним з найперспективніших сучасних українських художників. Його творчість вирізняється концептуальністю та символізмом, а завдяки оригінальним візуальним ефектам справляє неабияке емоційне враження».
З цим важко не погодитись. Відвідувачі виставки В’ячеслава Малини, коли вперше бачать його картини, намагаються до них доторкнутись, а потім довго розглядають, вишукуючи свої образи, створюючи своє бачення твору. «Я намагаюсь малювати так, щоб люди мислили. Намагаюсь відсікти негативні інтерпретації, роздмухати розумні людські серця», — говорить художник.
Малює В’ячеслав Малина свої картини серіями. Серія, яку виставлено в Олександрівці, називається «Трепіт надії». Описувати картини В’ячеслава Малини — справа марна. Їх потрібно побачити, відчути серцем. Втім, візьму на себе сміливість описати хоча б одну — «Перебендя». На передньому плані зображено стилізоване рядно, по якому котиться перекотиполе з маленькою дитиною всередині. То немов мандрівна душа. Коли придивитись до інших образів на картині, то можна побачити Дніпро і обидва його береги. Образ Дніпра вимальовується із круч. Вдивляєшся ще і відкривається лик козака в шароварах — кобзаря Перебенді, що грає на бандурі у вигляді одного із водосховищ одвічного Борисфена. У якійсь мірі і Тарас Шевченко ототожнював себе з Перебендею, його мандрівною душею.
Серію «Трепіт надії» художник створив у 2013 році і присвятив 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка. Канвою всіх його картин, створених під впливом поезії великого Кобзаря, є надія, віра в очищення світу від скверни, відродження України. Саме серія картин «Трепіт надії» у 2014 році експонувалась у Києві на майдані Незалежності під час революції Гідності і надихала патріотів України на перемогу. — Ми з сином ходили на Євромайдан, підтримували повстанців, — розповів художник. — У день народження Тараса Шевченка я запропонував на наметі, де мешкали кіровоградці, розмістити мою виставку картин. Ідею сприйняли, зрозуміли. Й досі на деяких картинах збереглась кіптява від шин, що палали, очищаючи світ від скверни…»
В’ячеслав Малина — відоме ім’я в образотворчому мистецтві. Виставкову діяльність він проводить, починаючи з 2010 року. Його твори експонувались у багатьох картинних галереях Києва. Нинішнього року наш земляк був учасником Всеукраїнської виставки абстрактного мистецтва, що проводилась Національною спілкою художників України у столичному Будинку художника.
Виставка В’ячеслава Малини в Олександрівці — п’ятнадцята. На її презентацію в районному краєзнавчому музеї зібралось чимало шанувальників образотворчого мистецтва. На початку заходу присутні більше дізнались не тільки про В’ячеслава Малину, а й про творчість інших художників рідного краю. Потім виступив сам художник. Він розповів про себе, свої картини, відповів на запитання гостей. Під час заходу виступила член Національної спілки письменників України Оксана Шпирка, яка прочитала власний вірш «Душа», на написання якого поетесу надихнула творчість нашого земляка. Художника привітали голова Олександрівської райдержадміністрації Ольга Борота і голова районної ради Григорій Гончаренко та вручили йому квіти. На заході були присутні начальник відділу культури Олександрівської райдержадміністрації Антоніна Штим та помічник-консультант народного депутата України Олеся Довгого Катерина Бондаренко.
В Олександрівському районному краєзнавчому музеї виставку живопису В’ячеслава Малини «Трепіт надії» можна буде відвідати до кінця літа.
