Розпочинаючи захід, директор міського краєзнавчого музею Андрій Бутко нагадав присутнім історію закладу, започаткованого ще у 1970 році. Спочатку музей розташовувався на базі будинку культури, а після 1991 року перемістився у приміщення, де жив герой соціалістичної праці, будівельник Кременчуцької ГЕС — Михайло Карпов. Саме у цьому будинку музей і зараз гостинно зустрічає відвідувачів та друзів.

Згадали й фундаторів та засновників музейної справи у Світловодську: першого директора — Поліну Попову, а також Івана Артем’єва, Євгенію Кокоріну, Надію Сквиру, Олександру Гайворонську, Ніну Рудь та Ольгу Аболмасову, яка тривалий час очолювала музей, була Почесним громадянином міста Світловодська. Про цих людей розповідає тимчасова експозиція "Вони були першими".

Начальник управління культури і туризму Надія Клокар привітала з Міжнародним днем музеїв усіх відвідувачів — шанувальників історії, краєзнавства та мистецтва, а також невеличкий колектив закладу, справжніх ентузіастів своєї справи — Андрія Бутка та Тетяну Ткачук, "які зберігають і примножують нашу історичну і культурну спадщину".



Слова привітань пролунали й на адресу художниці. "Дуже приємно, що саме в День музею ми відкриваємо персональну виставку Наталії Крячко, яка щороку надає нам свої роботи для наших спільних виставок. Дякую за чудову можливість ближче познайомитися з вашою творчістю", — сказала Надія Іванівна, а від управління культури колектив музею та художниця отримали Почесні грамоти.



До поздоровлень приєдналися й заступник міського голови з гуманітарних питань Ірина Щербина та директор міської дитячої бібліотеки Світлана Шумська.





У свою чергу Андрій Бутко подякував за активну співпрацю друзям, які постійно підтримують музей: колектив ЦВПВ, ТРК "Веселка" та редакції газети "Світловодськ вечірній"; майстрів декоративно-ужиткового та художнього мистецтва: Людмилу Попруженко, Ларису Скальську, Галину Чемадуру, Віталіну Кам’янович, Лідію Лаврик, Тетяну Бондаренко, Марію Роменську, Наталію Дзюник, Тетяну Парфьонову, Наталію Крячко, місцевого краєзнавця Олександра Зленка. Камерним співом порадували присутніх Тетяна Парфьонова та Наталія Дзюник.



Далі слово надали Наталії Крячко. Спілкуючись із художницею, ми дізналися, що живописом на такому рівні вона почала займатися десь 5 років тому, хоча й раніше у її житті було місце для творчості: жінка працювала на заводі художником-оформлювачем, потім у художній майстерні, розписувала кімнати у дитячих садочках, оформлювала кабінети у школах. Коли діти подорослішали, з’явилося більше вільного часу для улюбленого заняття. До речі, саме діти, за словами Наталії, постійно її підштовхують і не дають зупинятися на досягнутому. Художниця надає перевагу живопису маслом. Спочатку вона захоплювалася зображенням тварин, квітів, а зараз — пейзажами. "Краєвиди нашого міста настільки надихають, що відразу хочеться взяти до руки пензля і передати навколишню красу. Заплющуєш очі перед чистим полотном, але вже бачиш ту картину, якою вона буде. Відчуваєш запах тих квітів, плеск хвиль…", — так піднесено розповідає майстриня пензля про джерело свого натхнення.

У доробку художниці близько сотні картин, і хоча багато її полотен вже виставлялися на різних експозиціях — в Арт галереї "Наше місто", Кіровоградській мистецькій галереї "Єлисаветград" та інших місцях, це її перша персональна виставка. "Для мене не стільки важливо показати свої роботи, як почути думки та враження людей; наскільки я можу цим займатися. Я не боюся почути критику, зауваження, навпаки — для мене це важливіше, ніж похвала. Адже я прагну працювати на більш високому рівні, хотілося б ще повчитися у талановитіших художників", — говорить Наталія.

Думки присутніх ми почули: колеги з мистецького цеху Анатолій Татаров, Юрій Цуканов, інші художники з міста та району, як і всі присутні на святі, не приховували свого захоплення різноплановими та "соковитими", як назвав їх Татаров, роботами Наталії.

Ці картини варто побачити! Виставка "Моє життя — творчість" триватиме протягом місяця.