---
Суспільство

Зустрічаємо Старий Новий рік

Зустрічаємо Старий Новий рік
Свято під дивною і незрозумілою для іноземців назвою «Старий Новий рік» — дійсно рідкісний історичний феномен, який виник у результаті зміни літочислення у 1918 році.
Через розбіжності між юліанським календарем (так званим «старим стилем») і григоріанським календарем («новим стилем»), які становлять 13 днів, українці зустрічають Новий рік двічі — за новим стилем у ніч з 31 грудня на 1 січня, і за старим — в ніч з 13 на 14 січня. З останнім у нашого народу пов’язано багато звичаїв і обрядів, у яких тісно переплелися християнські і дохристиянські традиції.

Для віруючих православних християн свято Старого Нового року має особливе значення, адже відсвяткувати від душі Новий рік вони можуть лише після Різдва, яке у православних відзначається 7 січня, по закінченні 40-денного Різдвяного посту.

Вечір напередодні Старого Нового Року у народі називається Щедрим, оскільки прийнято готувати «щедру кутю» — жирну, заправлену смальцем або вершками, накривати багатий стіл з млинцями, варениками та різноманітними м’ясними стравами — салом, ковбасами, різними копченостями. Його святкування походить ще від стародавнього звичаю. За християнським календарем — це день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Міланки).

Популярним було на Меланку ліпити вареники з сюрпризами: з-поміж звичайних вареників із сиром, капустою, картоплею траплялися вареники з начинкою із цукру або перцю. Нічого, що начинка була гірка, адже весь наступний рік обіцяв щасливчикові солодке життя і благополуччя! Також у вареники клали: нитку (до подорожей), ґудзики (до обновок), квасолину (до дітей), насіння (до нових знайомств), монетку (до грошей) тощо.

14 січня (1 січня за старим стилем) християнська церква святкує Обрізання Господнє, а також вшановує пам’ять святого Василія Великого, архієпископа Кесарії Капподакійської. Тож, вечір напередодні називають ще Василів вечір. Обов’язковими для святкового столу цього вечора були страви зі свинини, адже Святий Василь вважався покровителем свиней. Існувало повір’я, що якщо на святковому столі в ніч на Василя на столі буде багато свинини, то ці тварини будуть плодитися в достатку і приносити господарям гарний прибуток упродовж всього року.

ЩЕДРУВАННЯ ТА ПОСІВАННЯ

За традицією, на Щедрий вечір, звечора і до півночі, українці щедрували — дівчата й парубки ходили від хати до хати, вітаючи господарів та співаючи щедрівки, котрі, як і колядки, величають господаря, господиню та їхню родину, зичать достатку та багатого врожаю, а ще — славлять Новий рік. Також цього вечора «Меланкували», або «водили Меланку» — перевдягнені молоді люди, у масках і обрядових костюмах веселили господарів піснями, танцями та жартівливими сценками, висловлюючи добрі побажання. Зазвичай один хлопець був переодягнений у жіноче вбрання й іменувався Меланкою.

А наступного дня, 14 січня, з самого ранку — з 7 години і до обіду триває обряд засівання зерном, в якому беруть участь тільки хлопчики і чоловіки. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, тому дівчата не посівають. Для наших пращурів цей обряд знаменував засівання хлібних полів на багатий і щедрий урожай.

Зазвичай хлопці беруть зерно у рукавицю або в торбину і спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши до хати, посівальники сіють зерном і вітають всіх з Новим роком. Вважається, що перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя.

ПРИКМЕТИ НА СТАРИЙ НОВИЙ РІК

Наші пращури вірили — який перший день у Новому Році, такий і рік буде: якщо відлига, чекати теплого літа.
Якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде садовий урожай.
Якщо іній рясно вкриває дерева, буде врожай зернових і добрий медозбір.
Якщо падає м’який сніг — на врожай.
Вважається також, що якщо ніч після Нового Року тиха і ясна, то щасливий рік буде не тільки для людей, але й для худоби.

Зоряна Колісник,
за інформацією з відкритих джерел

"ВК" у PDF