У цю суботу святкування розпочнеться о 9:30 з урочистої ходи, о 10:00 – урочистий концерт, 13:00 – святкова ярмарка, 21:00 – святкова дискотека.

21 серпня у Верблюжці до дня заснування буде спортивне свято, до програми входить: футбол, армспорт, гирьовий спорт та перетягування канату. В цей день також жителі села та гості зможуть насолодитися виступом колективу Кіровоградської філармонії.

Історія заснування села Верблюжка:

Мало хто знає, що в 1774 р. в наших краях було дві Верблюжки. Тому іноді виникає плутанина з датою їх заснування. Одна Верблюжка мала таку назву лише деякий час і виникла як шанець (укріплення) Новослобідського козацького полку в 1754 р. в місцевості, де річка Верблюжка впадає в Інгулець. Сотником слободи був Йосип Чечель. Тому й називалася вона спочатку Чечеліївкою. Потім деякий час мала назву “шанець Верблюжка”. Зараз це селище Чечеліївка Петрівського району.

А село Верблюжка Новгородківського району виникло як слобода запорозьких козаків в урочищі під назвою Карнаухів хутір, у верхів’ях річки Велика Верблюжка. В мемуарах початку ХІХ ст. місцевого автора Пищевича, батько якого служив генералом у Новій Сербії, зазначається, що заснування це сталося за 8 років до руйнування Запорозької Січі, тобто в 1767 р. Козаки Верблюжки, як і Куцівки, намагалися обмежити заснування царських слобід на своїх землях і насильно переселяли їх жителів до себе або заважали вести господарство. З приводу цих дій є згадка в секретній сенатській записці 1774 р., що описує конфлікти мешканців Новоросійської та Слобідсько-Української губерній із запорозькими козаками: “Запорожцы в границе при Верблюжских буераках лес в корень рубят и увозять”. Від верблюзьких запорожців діставалося царській слободі Спасівці, з якої в 1774 р. майже половина жителів перейшла в козацький хутір.

У 1779-1780 рр. у Верблюжці було збудовано дерев’яну Успенську церкву. Розташовувалася вона в центрі села, біля теперішнього млина. На майдані біля неї зупинялися на ночівлю чумаки, випасали на луках волів, заходили помолитися. У 1806 р. у селі проживало 804 душі чоловічої статі. В 1807 р. на прохання жителів правого берега річки, які скаржилися, що під час весняних паводків більше місяця не можуть відвідувати церкву, їм було дозволено закласти ще одну – Миколаївську, яку збудували 1812 р. з цегли. Річка Верблюжка бере свій початок із Верблюжих байраків. У неї впадають балки: Котова, Уманська, Сотникова, Носова, Суха Верблюжка з Волею, Молодецька, Каменовата. Назва села, як і річки, походить від назви місцевості. В історичних документах розповідається, що ряд балок навколо села носили однойменні назви: Велика Верблюжка, Суха Верблюжка.

Ця місцевість була лісостепом із розкішними луками, з повноводною незамерзаючою від теплих джерел річкою. Її використовували для стоянки татарські орди, напуваючи верблюдів. Можливо, невипадково на дореволюційних картах у Срібній балці позначено хутір Татари. Цікаве походження північно-західного кутка села, що колись мав назву Дрейлінгоф і належав якомусь майору І.А. Дрейлінгу. Чи не доводився він родичем тому майору І.Р. Дрейлінгу, що служив у Новгородському кірасирському полку, а в 1812 р. під час Бородинської битви був особистим посильним при фельдмаршалі Кутузові.