Дай, Боже, сили солдатам
- 18 травня 2016, 10:42
Цей травневий ранок був сонячний і теплий. Діти і дорослі хвилювались як ніколи, адже чекали на незвичайних гостей – воїнів АТО, які знаходились на той час у тренувальному центрі, що розташований на території села Новоандріївка, та односельця Наркевича Дмитра, який нещодавно демобілізувався і повернувся додому.
Година пам’яті: «Зі сплаву геройства мертвих і живих писали ім’я – перемога», пройшла зі сльозами на очах школярів і дорослих. Лунали пісні про війну, перемогу, про загиблих в зоні АТО. І кожен разом із піснею ніби переживав події. Навіть природа зажурилася коли згадували загиблих у роки другої світової війни та воїнів, що загинули під час Революції гідності й війни на сході країни: небо затягнули хмари й пішов рясний дощ.
Школярі виготовили гостям обереги та листівки-подяки і вручаючи їх воїнам, діти тихенько промовляли : «Хай вас Бог береже». Мужні чоловіки не стримували сліз і пригортали до себе малечу, згадуючи при цьому своїх синів і донечок, що чекали на них вдома.
Свічку Миру запалив Дмитро В’ячеславович і всі присутні в залі загадали, щоб в її полум’ї згоріло все, що приносить людям горе і розбрат, а на Україні запанував мир та спокій.
По завершенню заходу колона воїнів і школярів вирушила до братської могили, щоб вшанувати пам’ять полеглих у роки другої світової війни. Воїни поклялися на могилі, що будуть достойними синами своєї країни, не заплямують честь дідів і прикладуть всіх зусиль, щоб перепинити шлях війні.
І ми віримо, що коли на варті нашого спокою стоять такі відважні лицарі, то настане той час, коли всі жителі Сходу забудуть про страшне слово «війна».
Ми бажаємо вам, дорогі захисники, повертаєтесь скоріше до рідних домівок. Хай ваші діти чекають татусів з роботи, а не з війни. Дай, Боже, сили вам, здоров’я і миру.