Юна знам’янчанка – одна з кращих знавців української мови в області
- 22 лютого 2016, 15:40
Знати і плекати свою мову – дуже важливо для кожного громадянина України. Саме мова поєднує, ніби місток, людей, громади.
Досягти гарного успіху у її найпотаємніших закутках – велика майстерність, яка властива не кожному. Нашим журналістам випала нагода поспілкуватися з Єлизаветою Руденко (учениця 7-Б класу, ЗОШ І – ІІІ ступенів № 4), володарка другого місця в обласному етапі конкурсу імені Петра Яцика.
Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс, який має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українського народу. За ухвалою Ліги українських меценатів конкурсу надано ім’я Петра Яцика, а його дочка Люба стала почесним головою конкурсу. Він щороку стартує 9 листопада, в День української писемності та мови. Проходить у чотири етапи за олімпійською системою: шкільний, районний, обласний та загальноукраїнський.
- Лізо, розкажи про свою участь у конкурсі?
– Конкурс для мене був нескладний. Спочатку я взяла участь у шкільному етапі, потім у міському, який проходив у школі № 2. Завдання були легкі. Я посіла перше місце. Нам повідомили, що учні сьомих класів не візьмуть участі на обласному рівні, тому я не планувала йти далі. За тиждень до того, як треба було представляти інтереси міста на вже іншому рівні, я дізналася, що все ж таки я буду його учасником. З учителем Яною Багно ми почали готуватися. 19 грудня 2015 року прийшов день, коли треба було показати свої знання та вміння. Написавши усі завдання, я зрозуміла, що посяду хоч якесь місце, бо була впевнена в тому, що виконала гарно усе. Я мала надію і отримала гарну звістку – друге місце.
- Чи в тебе є здобутки у інших предметах?
– Так, я дуже часто беру участь у різноманітних олімпіадах і конкурсах. Серед моїх здобутків перші місця на міському рівні з хімії, біології. Другі з фізики, української мови та літератури, ще маю друге у конкурсі ім.. Тараса Шевченка. Останнім досягненням стало третє місце на обласній олімпіаді з хімії. Хочу сказати про те, що завдання були досить важкими, але я готувалася, і маю маленьку перемогу.
- Ти плануєш пов’язати своє життя з вивченням мов?
– З мовою – ні, скоріше з хімією та біологією, бо я планую стати лікарем. Але я хочу сказати про те, що для кожної людини дуже важливо знати рідну мову та бути освіченою. Знання – це кроки до спілкування та навчання, а можливо, до певних здобутків у житті. Кожна людина незалежно від професії може стати корисною для суспільства. Наприклад, вчений, який зробить якесь відкриття у галузі науки і допоможе людям. Та задля того, щоб донести свої знання, йому потрібна мова. Крім того, досконале володіння українською виховуватиме патріотизм та любов до рідної землі. Зможе дати нам можливість гідно прославляти своє громадянство на світовому рівні. Якщо людина гарно говорить, то її завжди слухають, тобто вона може гарно передавати інформацію. Тому я вважаю, що треба вчитися писати, читати та говорити вправно і на рідній мові.
Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика — конкурс, який має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українського народу. За ухвалою Ліги українських меценатів конкурсу надано ім’я Петра Яцика, а його дочка Люба стала почесним головою конкурсу. Він щороку стартує 9 листопада, в День української писемності та мови. Проходить у чотири етапи за олімпійською системою: шкільний, районний, обласний та загальноукраїнський.
- Лізо, розкажи про свою участь у конкурсі?
– Конкурс для мене був нескладний. Спочатку я взяла участь у шкільному етапі, потім у міському, який проходив у школі № 2. Завдання були легкі. Я посіла перше місце. Нам повідомили, що учні сьомих класів не візьмуть участі на обласному рівні, тому я не планувала йти далі. За тиждень до того, як треба було представляти інтереси міста на вже іншому рівні, я дізналася, що все ж таки я буду його учасником. З учителем Яною Багно ми почали готуватися. 19 грудня 2015 року прийшов день, коли треба було показати свої знання та вміння. Написавши усі завдання, я зрозуміла, що посяду хоч якесь місце, бо була впевнена в тому, що виконала гарно усе. Я мала надію і отримала гарну звістку – друге місце.
- Чи в тебе є здобутки у інших предметах?
– Так, я дуже часто беру участь у різноманітних олімпіадах і конкурсах. Серед моїх здобутків перші місця на міському рівні з хімії, біології. Другі з фізики, української мови та літератури, ще маю друге у конкурсі ім.. Тараса Шевченка. Останнім досягненням стало третє місце на обласній олімпіаді з хімії. Хочу сказати про те, що завдання були досить важкими, але я готувалася, і маю маленьку перемогу.
- Ти плануєш пов’язати своє життя з вивченням мов?
– З мовою – ні, скоріше з хімією та біологією, бо я планую стати лікарем. Але я хочу сказати про те, що для кожної людини дуже важливо знати рідну мову та бути освіченою. Знання – це кроки до спілкування та навчання, а можливо, до певних здобутків у житті. Кожна людина незалежно від професії може стати корисною для суспільства. Наприклад, вчений, який зробить якесь відкриття у галузі науки і допоможе людям. Та задля того, щоб донести свої знання, йому потрібна мова. Крім того, досконале володіння українською виховуватиме патріотизм та любов до рідної землі. Зможе дати нам можливість гідно прославляти своє громадянство на світовому рівні. Якщо людина гарно говорить, то її завжди слухають, тобто вона може гарно передавати інформацію. Тому я вважаю, що треба вчитися писати, читати та говорити вправно і на рідній мові.
